Наступ, що не відбувся. У Генштабі розкрили деталі операції на Мелитопольському напрямку

Український контрнаступ на Мелітопольському напрямку планувався ще на 2022 рік, але тоді він так і не відбувся через бої за Херсон. Зрештою операція Сил оборони на півдні була реалізована, проте не принесла очікуваних результатів. Про деталі контрнаступу розповів начальник Головного оперативного управління Генерального штабу генерал-майор Олександр Комаренко в інтерв’ю РБК-Україна.

Замисел цієї операції передбачав, що будуть проводитись наступальні дії на Мелітопольському напрямку, і визначалось завдання решті угруповань, в тому числі "Хортиці", яка мала провести наступальні дії на Бахмутському напрямку, щоби ввести противника в оману щодо напрямку головного удару, скувати сили росіян і не дати їм перегрупуватися.

Також завдання "Хортиці" полягало в тому, щоб максимально довго утримувати Бахмут, щоб тримати тут противника, а потім проводити наступальні дії південніше міста.

Угруповання, яке було створене для наступальної операції на півдні – це 10 бригад Збройних Сил України та три бригади Національної гвардії на основному, Мелітопольському напрямку, п’ять бригад – на іншому напрямку в районі Великої Новосілки, де наступали війська під керівництвом генерала Юрія Содоля, та одна бригада в резерві.

На початок наступу всі ці війська були зосереджені у вихідних районах, передані у підпорядкування відповідних командирів, за винятком однієї механізованої бригади, яка в замислі конкретно не вказана і мала діяти в складі дев’ятого армійського корпусу.

"Логіка тоді була така. Спочатку діяли ми ("Хортиця". – Ред.). І нам, відповідно, додатково виділялися боєприпаси, щоб показати противнику, що ми до чогось готуємося, а також щоб наростили вогневий вплив. Далі ми переходили до наступальних дій південніше Бахмута. Потім вступав Содоль. І вже тільки потім починались дії на основному напрямку – на Токмак – Мелітополь", – розповів Комаренко.

Він зазначив, що цей замисел був розроблений тодішнім головнокомандувачем Валерієм Залужним та затверджений верховним головнокомандувачем Володимиром Зеленським.

"Взагалі-то, наступальну операцію на цьому, Мелітопольському, напрямку мали намір провести ще в 2022 році. Було проведено планування, визначені війська, які повинні були залучатися. Але треба було "добивати" Херсон, тому наступ скасували, і тоді навпаки – "Хортиця" ще передала сусідам чотири бригади", – розповів генерал.

Він також поділився, що коли "Хортиці" виділили додаткові боєприпаси для того, щоб наростити вогневий вплив на противника, то на початку треба було докласти зусиль, щоб забезпечити це нарощування.

"Це пов'язано з тим, що до цього використання снарядів було дуже дозоване. Нам надходила мінімальна норма, щоб вести вогонь, а тут їх надійшло значно більше. Треба було переконувати командирів, щоб використовували, ці боєприпаси, що завтра ще буде і не менше. До того ж кожен командир, зазвичай, створює собі певний резерв, запас", – сказав Комаренко.

За його даними, для операції на Півдні боєприпасів було накопичено достатньо і з певним запасом. "Хортиця" отримала декілька відсотків порівняно з тим, що було на основному напрямку.

Однак операція на Мелітопольському напрямку тривала набагато довше, ніж планувалось – і настав момент, коли те, що було накопичено на початок операції, закінчилося. Тоді виникла необхідність додатково надавати боєприпаси і інші ресурси на основний напрямок.

"Це ж зрозуміло, що того, що планувалося на місяць бойових дій, не вистачить на півроку? Просто не всі операції йдуть за планом і не завжди є успіх. Тут вибрали такий напрямок, де не досягли успіху", – додав Комаренко.

У листопаді 2023-го Залужний визнав – глибокого і красивого прориву позицій Росії, скоріш за все, не буде. Як і під час Першої світової війни, сторони досягли межі технологій, що ставить їх у глухий кут – війна перейшла у позиційну фазу. 

У листопаді 2025-го Залужний в колонці для LIGA.net наголосив, що війна в 2023 році кардинально змінилася. Ще більш очевидним тоді стало, що постійно залежати від постачання зброї західними партнерами неможливо. Також "непомірної шкоди" почали завдавати наслідки ухвалених рішень у сфері мобілізації.

• У 2023-му на півдні українські захисники змогли просунутися на двох напрямках, звільнивши низку населених пунктів. Проте просування до Токмака та прориву після цього, про що заявляв командувач контрнаступом на цих ділянках Тарнавський, так і не сталося. Паралельно з діями на півдні Сили оборони змогли просунутись під Бахмутом. З часом росіянам вдалося заново окупувати більшість території, яку відбили українські сили.
• Водночас початковий задум військового командування України припускав, що Сили оборони зможуть просуватися зі швидкістю близько 30 км на день під час прориву російських оборонних ліній, і за чотири місяці контрнаступу війська мали зайти до Криму. 
• У лютому 2024-го Зеленський заявляв, що план контрнаступу ще до початку операції був "на столі Кремля".
• У лютому 2026-го Залужний сказав, що контрнаступ 2023 року не вдався через брак ресурсів від Зеленського та інших чиновників.