Навіть тоді існували коректори: вчені знайшли помилки у священних текстах Стародавнього Єгипту

Вчені виявили, що майстри, які працювали понад 3000 років тому, використовували спеціальний білий пігмент для коригування ілюстрацій на священному рукописі, пише Ancient Origins.

У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтеся, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Відкриття було зроблено під час підготовки до виставки "Зроблено в Стародавньому Єгипті" у Фітцвільямі, яка триватиме до 12 квітня 2026 року. Співробітники музею дослідили "Книгу мертвих Рамоса", папірус, створений між 1290 і 1278 роками до н. е. для Рамоса, наглядача королівських архівів.

Дослідники помітили товстий білий пігмент, нанесений по обидва боки намальованої фігури шакала. Тварина, пов'язана з богом Вепваветом, з'являється в сценах, пов'язаних з подорожжю через Дуат, єгипетський підземний світ. За словами дослідників, "фарба була використана для зміни контурів чорної фігури, зробивши її стрункішою". Ця зміна свідчить про те, що хтось вважав оригінальний малюнок занадто широким і попросив художника змінити його.

Експерти вивчили пігмент за допомогою декількох лабораторних методів, включаючи інфрачервону рефлектографію, рентгенівську флуоресцентну спектрометрію та 3D-цифрову мікроскопію. Гелен Струдвік, старший єгиптолог у Фітцвільямському музеї та куратор виставки, пояснила результати: "Результати показують, що це суміш хунтиту та кальциту".

Ця комбінація відрізнялася від білої фарби, використаної в інших частинах тієї ж ілюстрації, де мантія Рамоса була намальована виключно хунтитом. У корекційній фарбі також були виявлені невеликі сліди орпіменту, жовтого пігменту, що містить миш'як. Дослідники вважають, що його додали, щоб білий пігмент краще пасував до блідого відтінку свіжого папірусу.

Струдвік підсумувала ситуацію: "Це так, ніби хтось побачив, як спочатку був намальований шакал, і сказав: "Він занадто товстий — зробіть його тоншим", тож художник створив щось на зразок стародавнього єгипетського коректора, щоб виправити це".

Подальше дослідження показало, що це не поодинокий випадок. Пізніше Струдвік виявила подібні виправлення в інших єгипетських рукописах, зокрема в "Книзі мертвих Нахта", що зберігається в Британському музеї, та папірусі Юя, що зберігається в Єгипетському музеї.

"Коли я вказала на це кураторам, вони були вражені", — сказала вона. "Це те, чого спочатку не помічаєш". Повторне використання цього методу свідчить про те, що виправлення були частиною звичайної практики майстерні, де старші художники, ймовірно, перевіряли та виправляли роботу інших писців.

В окремому дослідженні, опублікованому в 2026 році Мохамедом С. Хефні з Каїрського університету, було розглянуто, як переписувачі виправляли помилки в релігійних рукописах. У дослідженні описано кілька технік.

Переписувачі іноді змінювали форму неправильного символу, позначали помилки червоним чорнилом або додавали крапки чи дужки навколо неправильних слів у період Птолемеїв, замість того, щоб повністю їх видаляти. Ці методи дозволяли їм виправляти проблеми, зберігаючи при цьому оригінальну структуру тексту.

Сам сувій Рамоса показує, скільки роботи було вкладено у створення таких рукописів. Спочатку він мав довжину близько 20 метрів і складався з багатьох з'єднаних між собою аркушів папірусу. Документ знайшов у 1922 році археолог Вільям Фліндерс Петрі в гробниці в Седменті.

Коли артефакт потрапив до музею Фіцвільяма, він складався з сотень фрагментів, які потрібно було ретельно зібрати. Оскільки сувій більшу частину минулого століття зберігався в захищеному від шкідливого світла місці, сьогодні він залишається в дуже хорошому стані.

Використання коректувального пігменту свідчить про те, що переписувачі вважали за краще виправляти помилки, а не починати новий сувій, що вимагало б дорогих матеріалів і багатьох годин роботи.

Це також демонструє, наскільки важливою була Книга мертвих у віруваннях стародавніх єгиптян, оскільки точність і зовнішній вигляд мали велике значення в тексті, призначеному для супроводу померлих у загробному житті.

Раніше Фокус писав про дослідження доісторичного кургану у Швеції. Споруда знаходиться поблизу Сімпеварпа і залишалася видимою в ландшафті упродовж тисячоліть.

Також ми розповідали про знайдений у Польщі британський револьвер XIX століття. Саме з такої зброї вбили американського президента Джеймса А. Гарфілда у 1881 році.