Німеччина робить ставку на промисловий ШІ

У лютому Німеччина запустила масштабний проєкт у сфері штучного інтелекту (ШІ), щоб зменшити залежність від американських постачальників високопродуктивних обчислювальних ресурсів і сервісів обробки даних. Цей крок має допомогти ЄС посилити контроль над власним майбутнім у цій галузі.

Одну з найбільших обчислювальних платформ на континенті – промислову хмарну інфраструктуру ШІ, підтримувану Deutsche Telekom, створили у рекордно короткі терміни. На її планування, розробку та запуск знадобилося лише шість місяців, тоді як зазвичай це займає рік-два.

Для реалізації проєкту компанія Deutsche Telekom переобладнала та модернізувала дата-центр колишнього HypoVereinsbank, розташованому в офісному районі Тухерпарк у Мюнхені. Там розмістили майже 10 тис. графічних процесорів NVIDIA Blackwell – найсучасніших чіпів, які зараз у великому дефіциті на світовому ринку.

Автори проєкту зазначають, що наявних обчислювальних потужностей достатньо, щоб ШІ-асистентом одночасно користувалися всі 450 мільйонів громадян країн ЄС.

Однак хмарна інфраструктура ШІ не призначена для окремих користувачів – вона розрахована на великі промислові підприємства Німеччини, зокрема автовиробників, машинобудівні компанії та робототехнічні фірми. Вона також може стати важливим інструментом для дослідницьких інститутів, державного сектору та компаній, що розробляють додатки ШІ.

«Ми інвестуємо в ШІ, у Німеччину як місце для ведення бізнесу та в Європу, – підкреслив Тім Геттґес (Tim Höttges), генеральний директор Deutsche Telekom, розповідаючи про проєкт. – Наша фабрика ШІ в Мюнхені є основою для інноваційних бізнес-моделей, для промисловості, стартапів, уряду – і для суверенітету. Ми доводимо тут, що Європа здатна створювати технології ШІ».

Промисловий ШІ використовує ключові переваги Німеччини

Новий проєкт повністю відповідає амбіціям Німеччини у сфері промислового ШІ, адаптуючи цю технологію до сильної сторони німецької економіки – виробничого сектору, а не споживчого, де впевнено лідирують США та Китай.

Антоніо Крюґер (Antonio Krüger), генеральний директор Німецького дослідницького центру штучного інтелекту (DFKI), погоджується, що промисловий ШІ дає Німеччині шанс надолужити згаяне, уникаючи трильйонних інвестицій, які роблять дві найбільші економіки світу – США та Китай.

«Він дозволяє Німеччині взяти до уваги свої сильні сторони: розробку дрібних, спеціалізованих моделей ШІ, які використовують дані, отримані за більш ніж десятиліття роботи малих і середніх німецьких підприємств», – пояснив Крюґер в інтерв'ю DW.

Такі фірми є основою економіки країни. Вони накопичили багаторічний досвід роботи зі спеціалізованими виробничими, логістичними та машинними даними, які сьогодні є надзвичайно цінними в навчанні систем промислового ШІ.

Німеччина просуває «надійний» ШІ

Німецьку стратегію у цій сфері також позиціонують як «надійний ШІ». Це перетворює Закон ЄС про ШІ, який часто критикують, із перешкоди для інновацій на конкурентну перевагу, адже він встановлює чіткі правила для виробників щодо впровадження безпечних і надійних систем.

Якщо Німеччина зможе «створити інфраструктуру, достатньо надійну для того, щоб компанії могли передавати свої дані, це допоможе нам залишатися конкурентоспроможними», додає гендиректор DFKI.

Акцент на цілісності також лежить в основі інших великих німецьких інвестицій у промисловий ШІ, зокрема розширеного партнерства Siemens з NVIDIA, анонсованого на виставці споживчої електроніки у Лас-Вегасі (CES 2026), для розробки відповідної операційної системи. Siemens також інтегрує ШІ-асистентів у платформи автоматизації виробництва.

Тим часом компанія Bosch інвестує 2,4 мільярда євро у впровадження ШІ-технологій для покращення контролю якості виробництва. Міністерство економіки Німеччини прогнозує, що широке впровадження ШІ у промисловості може додати щонайменше один відсотковий пункт до річного зростання ВВП країни вже з цього року.

 Нерішучість топменеджерів може стати гальмом

Попри величезний потенціал промислового ШІ, Німеччина стикається зі звичною перешкодою на шляху до відновлення втрачених позицій у технологічній гонці – небажанням бізнесу ризикувати. Керівників німецьких компаній часто критикують за повільність та обмеженість в ухваленні рішень. Через це багато планів з розвитку ШІ в Німеччині залишаються на стадії пілотних проєктів.

«Німецькі фірми часто намагаються довести свої ШІ-продукти до ідеалу, перш ніж втілювати їх, – зазначив у розмові з DW Ішанш Ґупта (Ishansh Gupta), керівник напрямку ШІ та цифровізації у концерні BMW. – Китай і США випускають недосконалі версії, щоб покращувати їх, навчаючись на відгуках користувачів». Ґупта вважає, що промисловий ШІ по-справжньому сформується як технологія, коли німецькі бізнес-лідери повністю його підтримають і коли моделі почнуть робити причинно-наслідкові висновки. За оцінкою експертів, це може статися протягом п'яти років.

Сучасні системи ШІ здебільшого працюють, виявляючи статистичні кореляції у великих обсягах даних. Вони виявляють закономірності та зв'язки, але не розуміють, чому відбуваються ті чи інші події. Це обмежує їхню ефективність у складних промислових процесах. У майбутньому ця технологія може допомогти німецьким компаніям впоратися з масштабними завданнями, такими як несподівані проблеми з поставками, нестабільні ціни на енергоносії або потреба швидкого запуску нових продуктів.

«Припустимо, ви хочете з'ясувати, як страйк у Польщі може вплинути на ваш ланцюжок постачань, – наводить приклад Ґупта. – За допомогою причинно-наслідкових моделей ШІ керівництво компанії могло б змоделювати зміну постачальників, перерозподілити виробничі потужності або скоригувати планування робочої сили, щоб оцінити можливий вплив страйку».

Промисловий ШІ може допомогти стримати наступ Китаю

Стратегія промислового ШІ реалізується у вирішальний момент для економіки Німеччини. Країна не лише відстає у світовій гонці в галузі ШІ, її виробнича база також швидко втрачає свої позиції у конкурентній боротьбі з Китаєм.

Протягом десятиліть Китай залишався справжнім раєм для німецьких виробників, пропонуючи як величезний споживчий ринок, так і дешеві, якісні комплектуючі й сировину, що сприяло піднесенню компаній. Однак в 2025 році експорт Німеччини до Китаю, за підрахунками Федерального статистичного відомства (Destatis), впав до 81,8 мільярда євро – найнижчого рівня за десятиліття.

За даними Євростату, після піку, досягнутого у 2022 році, постачання німецьких товарів до Китаю впали майже на чверть – передусім через різке (на 66 відсотків) падіння експорту автомобілів. Виробники з Німеччини також стикаються з жорсткою конкуренцією з боку китайців на своїх інших провідних експортних ринках.

У звіті, опублікованому в лютому дослідницькою групою Rhodium Group з Нью-Йорка, яка спеціалізується на Китаї, говориться про те, що Берліну «необхідно взяти ситуацію під контроль, визначивши довгострокові промислові та технологічні пріоритети у тісній координації з промисловістю та втіливши політику, необхідну для їх реалізації».

Мерц підтримує бізнес-амбіції фінансовою допомогою

У 2025 році канцлер Німеччини Фрідріх Мерц (Friedrich Merz) запустив програму розвитку високих технологій, пообіцявши до 2029 року виділити на це 18 мільярдів євро. У межах програми ШІ – поряд з квантовими обчисленнями, мікроелектронікою, біотехнологіями, термоядерним синтезом і кліматично нейтральною мобільністю – розглядається як один із шести стратегічних напрямків.

«Штучний інтелект вимагає промислових масштабів, – зазначив Мерц у своїй промові на Всесвітньому економічному форумі в Давосі. – Німеччина має один із найбільших у світі масивів промислових даних. Це лише одна з причин, через яку ми інвестуємо у високопродуктивні гігафабрики ШІ, прискорюємо розширення центрів обробки даних і створюємо цифрову інфраструктуру для конкурентоспроможної економіки ШІ».

За даними Deutsche Telekom, нова німецька хмарна інфраструктура для промислового ШІ вже працює більш ніж на третину своєї потужності. Обчислювальна платформа поповнилася мюнхенською компанією Agile Robots, яка об'єднує ШІ та робототехніку, та PhysicsX, що займається технічним моделюванням, яке допомагає скоротити цикли розробки продукції.

Хоча промисловий ШІ потенційно може допомогти покращити становище Німеччини, Антоніо Крюґер з DFKI вважає, що лише цього може бути недостатньо, щоб у довгостроковій перспективі запобігти спаду в німецькій обробній промисловості.

«Протягом наступних п'яти-десяти років промислове виробництво й надалі відіграватиме провідну роль в економіці, але вже не буде найважливішим сектором. Німеччині необхідно поступово трансформуватися в економіку послуг, особливо у сферу цифрових послуг», – підсумував Крюґер.

Нік Мартін, Поліна Затулко