Пенсійна реформа в Україні: кому треба буде стаж 40 років і що таке бал-"універсал"

В Україні триває індексація пенсій. З 2022 року, вона проходить за однією формулою: пенсії підвищують на коефіцієнт, який дорівнює сумі 50% показника зростання споживчих цін за попередній рік (за 2025 рік) + 50% показника зростання середньої заробітної плати в Україні за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення (за 2023-2025 роки).

Та вже з 2027 року ситуація може змінитися, причому як для нинішніх пенсіонерів, так і для тих, хто ще заробляє собі пенсію, працюючи по найму або займаючись підприємництвом (ФОП). Міністерство соціальної політики, сім’ї та єдності України підготувало кардинальну реформу пенсійної системи, яку пропонують впровадити у 2027 році.

Сайт ТСН.ua з’ясував подробиці і за допомогою експерта Економічного дискусійного клубу заслуженого економіста України Олега Пендзина оцінив можливі наслідки пенсійної реформи.

Пнсійна реформа: введення пенсійних балів

Замість формули, де важко зрозуміти реальну вартість свого стажу, запроваджується система балів. Мета: усунути несправедливість, коли люди з однаковим стажем, але різним часом виходу на пенсію (наприклад, у 2010 та 2025 роках), отримують суттєво різні виплати через застарілу базу заробітної плати.

Як це працює. Щороку, після сплати єдиного соціального внеску роботодавцем або ФОП (ЄСВ, 22% від зарплати, працівнику нараховується 12 балів при середній зарплаті, якщо, наприклад, зарплата вдвічі вища за середню — 24 бали, вдвічі нижча — 6 балів. Раз на рік кількість балів і вартість одного бала будуть враховані відповідно до актуальної середньої зарплати. Кількість балів залишається у базі даних кожного майбутнього пенсіонера і не змінюється у подальшому. А вартість — величина змінна. Виходячи з вартості одного бала, розраховуватимуть розміри нових пенсій і індексуватимуть призначені. Для теперішніх пенсіонерів бали будуть нараховані ретроспективно, за минулі роки роботи.

Як пенсійна реформа збільшить вже виплачувані пенсії

Якби нова пенсійна реформа почала діяти з 2026 року, то індексація пенсій була б набагато більшою саме завдяки бальній системі.

Для прикладу візьмемо 65-річного пенсіонера, який має 35 років страхового стажу і 5 років отримує пенсію. Станом на 1 березня 2026 року вона є середньою по Україні і складає 6544 грн. При індексації на 12,1% його пенсія збільшиться на 792 грн до 7336 грн.

При бальній системі розрахунок такий.

• Визначаємо кількість балів. Людина вийшла на пенсію 5 років тому (у 2021-му). При стажі 35 років та середній пенсії 6544 грн, її індивідуальний коефіцієнт заробітку був 1,1 (отримував зарплату трохи вище середньої). За рік накопичується 13,2 балів. За 35 років стажу: 35×13,2 балів = 462 бали.

• Визначаємо вартість бала у 2026 році. Мінсоцполітики пропонує встановити базову вартість бала таким чином, щоб пенсія з повним стажем становила не менше 40% від середньої зарплати у попередньому році. Якщо середня зарплата в Україні становить у 2025 році 21500 грн, то цільова пенсія — 8600 грн (21500×0,4), це 40% від середньої зарплати.

Вартість одного бала у 2026 році: 8600: 420 (35 років по 12 балів) = 20,48 грн.

• Розмір пенсії після індексації: 462 бали х 20,48 грн = 9462 грн (+2918 грн)

Утім Олег Пендзин звернув увагу, що у перші кілька років реформи не варто очікувати такої великої індексації вже призначених пенсій.

«На такі великі підвищення банально не вистачить коштів, у масштабах країни це сотні мільярдів гривень, — аналізує Олег Пендзин. — Тому у проєкті пенсійної реформи передбачено коефіцієнт бюджетної спроможності (КБС), який зменшує вартість бала. Це своєрідний запобіжник, „ручне гальмо“, яке не допустить банкрутства солідарної системи. Якщо у якомусь році не вистачить грошей, то вартість одного бала буде зменшено у ручному режимі, бо інакше для виплати проіндексованих пенсій доведеться включати друкарський верстат. КБС розраховуватиметься щорічно, його максимум одиниця, а мінімум… Може бути і нуль, якщо у країні криза. Це найбільш слизький момент реформи. Плюси бальної системи у її прозорості, КБС застосовується для всіх однаково, а також у тому, що бальна система підрахунку є універсальною. Один бал — це змінна величина, яка для кожного пенсіонера — теперішнього чи майбутнього — прив’язана до зростання середньої зарплати в Україні. Якщо середня зарплата за рік зросла на 15%, то і вартість бала має зрости пропорційно».

Стаж 40 років для пенсії — кого стосується

Справді, норма про 40 років стажу для виходу на пенсію є у законі «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» і вона почне діяти з 2028 року. Та як уточнили у Пенсійному фонду України (ПФУ), щоб вийти на пенсію у 60 років, не потрібно працювати 40 років, мова йде про достроковий вихід на пенсію незалежно від віку. Суть норми: людина, яка відпрацювала 40 календарних років і весь цей час з її зарплати сплачувався ЄСВ, може, якщо захоче, вийти на пенсію раніше, до досягнення нею 60-річного віку. Ця норма була ухвалена ще у 2017 році, вона доповнила статтю 26 згаданого закону.

Наразі для виходу на пенсію за віком, тобто у 60 років, досить мати мінімум 33 роки стажу, з 2027-го буде потрібно 34 роки, з 2028-го — 35 років і стоп! Підрахунок показує: аби мати у 2028 році 40 років стажу, треба було розпочати трудову діяльність у 1988 році і працювати безперервно. Тобто достроково оформити пенсію у 2028 році зможуть ті, хто народився у 1969–1973 роках і почав працювати, навчатися у професійному коледжі (колишні професійно-технічні училища), виші не пізніше ніж у 19, 18, 17, 16 і навіть 15 років відповідно. У 2028 році вони матимуть вік від 55 до 59 років і страховий стаж не менше 40 років.

Для народжених у 1974–1986 роках вік дострокового виходу на пенсію зсувається вперед у часі, головне — напрацювати 40 років страхового стажу. Важливий нюанс: після 1 січня 2004 року будь-який вид навчання не зараховується до страхового стажу, оскільки студенти не є платниками ЄСВ. Тому, наприклад, випускникам вишів, які народились після 1986 року, навчались у вишах з 2004 року і пізніше й під час навчання офіційно не працювали, вже не вдасться заробити стаж у 40 років для дострокового виходу на пенсію.

Для старших років народження ця норма не актуальна. Особам 1968 року народження у 2028 році виповниться якраз 60 років і за наявності стажу у 35 років як для чоловіків, так і для жінок, вони можуть оформити пенсію за віком.

Обов’язкова накопичувальна пенсія

Важливе нововведення реформи: для тих, хто працює, після початку реформи відкриваються індивідуальні пенсійні рахунки. Внески не йдуть у «спільний казан» ПФУ, а стають власністю працівника. На відміну від солідарної пенсії, кошти на накопичувальному рахунку можна передати у спадок. План уряду — забезпечити пенсію кожному в розмірі 40% від середньої зарплати працівника (20% від солідарної системи + 20% від накопичувальної). На першому етапі (2–3 роки) пропонується вкладати ці кошти в облігації внутрішньої державної позики (ОВДП) під гарантований високий відсоток, щоб захистити їх від інфляції.

І тут, за словами, Олега Пендзина прихований великий «підводний камінь». Експерт нагадав: норма про індивідуальні пенсійні рахунки є у законі «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», який почав діяти з 2004 року. Але вона досі не активована, її впровадження протягом 22 років неодноразово переносилось. Головна проблема — інфляція.

Експерт наголосив: за офіційними даними Державної служби статистики, протягом минулих майже 30 років (з моменту впровадження гривні у 1996 році), інфляція в Україні становила 3727%, тобто ціни зросли більше, ніж у 37 разів. Сьогодні за 100 гривень можна купити лише 2,7% того, що можна було купити у 1996 році, резюмував Олег Пендзин.

«Якщо дуже приблизно спрогнозувати, як зростуть ціни за наступні 30 років, коли виходитимуть на пенсію нинішні 30-річні, то, на жаль, поки найвірогіднішим можна вважати песимістичний сценарій, — говорить Олег Пендзин. — Після війни ми переживатимемо періодичні кризи в економіці, демографічну кризу. Середня інфляція — 12–15% на рік, з можливими піками до 25%. За 30 років ціни зростуть у 30–40 разів, це повторення досвіду 1996–2026 років. У таких умовах жодні інвестиційні інструменти не врятують пенсійні накопичення від знецінення.

Але є надія, що війна закінчиться швидко і на прийнятних для України умовах. За допомогою західних інвесторів почнеться інтенсивна відбудова інфраструктури, матимемо високий ріст ВВП, який супроводжуватиметься помірною інфляцією не вище 8% на рік. При такій інфляції за 30 років ціни зростуть у 10 разів. Бальна система тут працюватиме добре, бо підвищення зарплат встигатиме за цим ростом. Наразі важко передбачити, чи з’явиться за таких умов економічна можливість для введення обов’язкової накопичувальної пенсійної системи».

Реальність пенсійної реформи

Олег Пендзин вважає, що в умовах воєнного стану запроваджувати повномасштабну пенсійну реформу передчасно. Він не виключає, що може бути прийнято політичне рішення про введення бальної системи і підвищення у 2027 році мінімальних пенсій якщо не до 6000 грн (у 2,3 разу), то на менший розмір. Для пенсіонерів з більшими пенсіями застосують мінімальний КБС, наприклад, 0,1-0,15, замість одиниці. За розміром, це приблизно така ж індексація, як зараз, тільки в іншій «обгортці». А от обов’язкова накопичувальна пенсійна система залишається перспективою неблизького майбутнього через економічні труднощі.

Гороскоп / © Credits Видобуток нафти / © Associated Press Магнітна буря. / © Associated Press Прапор Ірану / © Associated Press