Плани Путіна на 2026 рік: чому Польща закриває небо і чого чекати Україні

Європа готується до можливого прямого протистояння з Росією. Саме цим експерти пояснюють рішення Польщіпро тимчасове закриття повітряного простору на сході вздовж кордонів з Україною та Білоруссю. Там зазначають, що обмеження від 10 березня по 9 червня пов’язані з національною безпекою.

На думку військового експерта Ігоря Романенка, такі дії Польщі передусім зумовлені набутим досвідом, коли росіяни застосовували дрони проти них, а також детальним вивченням ситуації в Україні, яка щодоби відбиває російські повітряні атаки.

Війна РФ і НАТО: є потреба в українському досвіді

Польща та інші країни НАТО вже стикалися з перевірками своєї системи оборони, що змусило їх шукати допомоги у фахівців, які мають щоденний бойовий досвід.

«Путін влаштував перевірку для ППО Польщі та НАТО 10 вересня 2025 року, коли атакував 20-ма дронами. Поляки ще тоді зробили висновки з цієї ситуації, а представники їх влади заявили, що їм потрібні інструктори щодо збиття російських БПЛА. Мабуть, це була перша потреба саме в українських інструкторах, які щоденно мають справу з російськими дронами. Зараз про таку потребу вже кажуть британці, американці та численні представники країн Близького Сходу, де таких фахівців немає, а потреба є висока», — розповідає ТСН.ua Ігор Романенко, військовий експерт, генерал-лейтенант у відставці та заступник начальника Генштабу (2006–2010 рр.).

ППО в Європі: яка країна може знищувати «Орешнік»

Експерт додає, що в Європі наразі лише Німеччина має можливості для знищення російських «Орешніків» завдяки наявності ізраїльського комплексу Arrow 3. При цьому загальна реакція європейських країн на польоти російських дронів-розвідників залишається неоднозначною.

«Росіяни спеціально заслали свої дрони, щоб розвідати цю позицію у Німеччині — що, де та як. І німці не змогли серйозно протистояти російським дронам. Безпілотні розвідники РФ літали і над країнами північної Європи. На жаль, європейці зреагували на це лише прибуттям поліції для констатації факту, замість того, щоб своєчасно виявляти, супроводжувати та знищувати БПЛА. Єдині хто більш-менш адекватно відреагував та повітряні атаки, були французи. Російські дрони-розвідники намагалися потрапили на військово-морську базу, де базуються атомні підводні човни. Російські дрони були знищені, хоча про самі результати знищення ніхто особливо не говорить», — зазначає Ігор Романенко.

Чи готує Путін війну з Польщею

Всі ці події детально аналізувалися європейцями, особливо поляками, адже відомо, що Росія має плани щодо війни у 2026 та 2027 роках, де цілями можуть стати Польща та країни Балтії.

«Щоб поступово вирішувати це питання поляки і посилюють захист неба на східному кордоні. До речі, існує домовленість між президентами Польщі та України. Поляки передають нам 9 винищувачів МіГ-29, ще радянських часів, з яких можна зібрати 3 бойові машини, а замість цього Польща запросила технології дронів, ймовірно перехоплювачів», — каже Романенко.

Він підкреслює, що саме поляки підняли питання щодо створення спільної протиракетної та протиповітряної оборони для захисту неба над Україною.

«Хоча потім оговорювалося, що подібне рішення має ухвалюватися консенсусом у системі НАТО, тому воно навряд чи може бути ухвалене. Також йшлося про створення протиракетної парасольки над Європою і передусім, щоб закривати небо над Україною. Одразу на цю ініціативу відреагував Дмитро Медвєдєв, заявивши, що створення такої „парасолі“ стане початком Третьої світової війни. У Кремлі вже заплуталися, то вони кажуть, що Третя світова вже розпочалася, то заявляють про її початок, у разі якщо Європа закриє небо над Україною», — розповідає Ігор Романенко.

Навіщо Польща закриває повітряний простір

У зв’язку з усіма цими подіями Польща вирішила закрити власне небо над регіонами поблизу кордонів з Білоруссю та Україною, щоб мати змогу ефективно діяти в таких непростих умовах.

«Справа в тому, що коли вже летять бойові ворожі цілі, то відрізнити їх від „своїх“ — дуже важко. Недарма, коли розпочинаються бойові дії над якимось регіоном, то і у радянські часи, і зараз у Росії оголошується сигнал „килим“. А це означає, що всі цивільні літальні апарати повинні негайно приземлитися на найближчі аеродроми, а військові виконують свою роботу. У даному випадку повітряний простір буде закритий не над усією Польщею, а над східним регіоном», — пояснює військовий експерт.

Він підкреслює, що полякам необхідно пройти цей шлях — від простого до складного. Тобто отримати відповідний досвід має кожен військовослужбовець, відділення чи військова частина.

«Поляки це добре усвідомлюють. Дрони складно збивати, особливо, ті, що летять на наднизькій висоті, їх потрібно виявляти, супроводжувати та знищувати. Це потребує багато навчань, щоб відточити рівень злагодженості. Саме це формує систему протиповітряної та протиракетної оборони, а за рахунок навченості та досвіду можна підняти потенціал повітряних сил Польщі», — зауважує генерал-лейтенант.

За словами Ігоря Романенка, наші західні сусіди добре бачать, як Росія прагне виснажити нашу протиракетну оборону.

«Завдавати повітряних ударів щодня РФ не може, особливо комбінованих. Їм потрібні для цього дані розвідки, аналіз попередніх ударів, змінювати формат атак. У зв’язку з війною на Близькому Сході, росіяни останнім часом суттєво підвищують застосування балістики. Вони прагнуть виснажити нашу протиракетну оборону, тобто скористатися тим, що зараз високий попит на протиракетні засоби у світі. А потім можуть бити балістикою з розрахунку: одна ракета — одна ціль. Ми маємо відповідно реагувати на такі виклики», — пояснює Ігор Романенко.

Плани Кремля: перевірка НАТО на міцність

Військовий експерт наголошує, що європейські держави, особливо країни Східної Європи, усвідомлюють усі ризики. За оцінками фахівців, саме вони можуть стати першими цілями у разі розширення агресії з боку Росії.

«За даними численних розвідок, росіяни планують на протязі цього року або наступного на „другому диханні“ перевірити на міцність НАТО. Польща та країни Балтії у планах Путіна одні з перших. Тому Польща вирішила не чекати, а розпочати підготовку і тренування з закриттям частини неба. Щодо того, чи вистачить ракет у росіян для ударів по Польщі чи інших країн, то варто розуміти, що головне не кількість, а саме розподіл ракет. На війні боєприпасів ніколи не вистачає. Вони є у них у наявності, і тут головне їх правильно розподілити», — зазначає Ігор Романенко.

Чи буде напад з Білорусі: чого чекати від Лукашенка

Очевидно, що для можливого подальшого нападу на Європу росіянам буде потрібна Білорусь. Але, за словами експерта, попри тиск з боку Путіна, Лукашенко намагається уникати безпосередньої участі у цій війні.

«Путін тисне на Лукашенко, але той з останніх сил тримається, щоб не приймати участі у війні. Білорусь весь час готується, але без прямої участі. Все решта доступно для росіян: озброєння, техніка, боєприпаси, госпіталі, територія. Росіяни навіть використовують Білорусь для атак дронами по Україні. Наш міністр оборони зазначав, що ми маємо шукати вплив на засоби, які знаходяться на території Білорусі, щоб вони не сприяли точній навігації російських дронів під час атак по Україні», — зазначає військовий експерт.

До цього генерал-лейтенант додає, що росіяни зараз активно шукають резерви для весняно-літньої кампанії в Україні. Путін робить це попри величезні втрати. Російські війська втрачають на фронті більше військових, ніж можуть туди направляти.

«Тому тут велике питання: звідки Росії брати додаткові резерви та ресурси. У планах росіян набрати 409 тисяч до війська, щоб сформувати 9 дивізій та 9 бригад. Торік вони змогли сформувати 7 дивізій від запланованих 14. Щоб забезпечити такий ресурс потрібно оголошувати мобілізацію, а Путін цього не хоче чи боїться робити. Тому питання щодо походу на НАТО у 2026 році під великим питанням. Адже Путіну треба якось пояснити своєму глибинному народові, чому війна триває вже п’ятий рік, а результати мізерні напроти величезних втрат», — підсумовує Ігор Романенко.

Графіки відключення світла Конфлікт США з Іраном може посилити позиції Росії та Китаю / © Associated Press Мобілізація жінок / © ТСН.ua Терези / © Credits