США просять Ізраїль припинити удари по нафтовій інфраструктурі Ірану: у чому причина?

На початку минулого тижня адміністрація Трампа надіслала Ізраїлю чітке повідомлення, яке було передано на високому політичному рівні та особисто начальнику Генерального штабу Армії оборони Ізраїлю Еялю Заміру. Це прохання стало першою спробою США стримати Ізраїль від початку спільної операції проти Ірану, яка стартувала 28 лютого.

Причиною для такого кроку стали серйозні побоювання з боку Вашингтона. Зокрема, у США прагнуть уникнути подальшого погіршення гуманітарної ситуації в Ірані, оскільки попередні ізраїльські удари призвели до викидів токсичного диму та кислотних дощів над Тегераном, створюючи загрозу для здоров'я іранського населення. Важливо зауважити, що значна частина іранського суспільства виступає проти чинного режиму.

Ще однією ключовою причиною є стратегічні розрахунки США щодо майбутнього іранського нафтового сектору. Вашингтон розглядає можливість співпраці з ним після завершення конфлікту, за прикладом підходу до Венесуели. Енергетичні удари по Ірану могли б завадити цим планам.

Крім того, існує значне занепокоєння, що подальші ізраїльські атаки на нафтові об'єкти Ірану можуть спровокувати масштабну відповідь Тегерана. Це може призвести до ударів Ірану по енергетичній інфраструктурі в країнах Перської затоки, що, у свою чергу, спричинить ще більший стрибок цін на нафту і дестабілізацію світових ринків.

З початку операції Іран уже атакував енергетичні об'єкти Перської затоки за допомогою дронів, хоча значної шкоди не було завдано. Президент Трамп висловився публічно, попередивши Іран про «у 20 разів сильніший удар», якщо будуть пошкоджені світові поставки нафти. Він розглядає удари по іранських енергетичних і нафтових об'єктах як «крайній варіант», який буде застосовано лише у випадку, якщо Іран першим навмисно атакує нафтові об'єкти Перської затоки.

Тим часом прем’єр-міністр Ізраїлю Беньямін Нетаньягу заявив, що метою його країни є «дати іранському народу можливість скинути ярмо тиранії», що свідчить про довгострокові плани тиску на чинний режим у Тегерані. На тлі ескалації конфлікту вже близько 150 американських військових були поранені під час військової операції.

Ця ситуація розгортається на тлі заяви президента США Дональда Трампа про те, що військові цілі Вашингтона у війні проти Ірану «практично виконані». Він додав, що конфлікт може завершитися «дуже скоро». У свою чергу, міністр оборони Піт Гегсет дистанціював адміністрацію від ізраїльських ударів по паливних складах, наголосивши, що США не атакували цілі такого типу.

Наразі офіційних коментарів від Білого дому, Державного департаменту США та посольства Ізраїлю у Вашингтоні не надходило. Група країн G7 розглядає можливість випуску стратегічних запасів нафти для пом'якшення впливу стрімкого зростання цін на енергоносії, що свідчить про глобальні наслідки конфлікту на Близькому Сході. Тим часом, правитель РФ Владімір Путін заявив про готовність Росії постачати енергоносії Європі, якщо в цьому буде потреба.

Згідно з інформацією, що повідомляє видання Axios, у понеділок адміністрація Трампа попросила Ізраїль не завдавати ударів по енергетичних об'єктах в Ірані, особливо по нафтовій інфраструктурі.

Джерело, ознайомлене з подробицями, повідомило, що Трамп розглядає удари по енергетичних і нафтових об'єктах Ірану як «останній варіант», який буде застосований лише у випадку, якщо Іран першим атакує нафтові об'єкти Перської затоки.

Прохання США до Ізраїлю припинити атаки на іранську нафтову інфраструктуру відкриває нову сторінку у складних відносинах між двома союзниками. Це рішення відображає прагнення Вашингтона збалансувати стратегічні інтереси, гуманітарні міркування та глобальну економічну стабільність, уникаючи подальшої ескалації в регіоні, яка могла б мати непередбачувані наслідки.