Верховна Рада не підтримала "податок на OLX": що це означає для українців?

10 березня у Верховній Раді відбулося вирішальне голосування щодо законопроєкту №14025, який передбачав оподаткування доходів, отриманих через цифрові платформи. Цей документ, неофіційно названий "податком на OLX", мав запровадити обов'язкове оподаткування доходів, що перевищують 2 000 євро, отриманих через онлайн-платформи.

Ініціатива, яку підтримали лише 168 народних депутатів при необхідних 226, не знайшла достатньої кількості голосів. За словами народного депутата Ярослава Железняка, уряд планував до другого читання внести значні зміни до законопроєкту, а саме: скасування пільги на міжнародні посилки вартістю до 150 євро, запровадження ПДВ для фізичних осіб-підприємців та закріплення підвищеної ставки військового збору на рівні 5% навіть після завершення воєнного стану.

Народна депутатка Софія Федина зазначила, що запропонована редакція законопроєкту суттєво відхилялася від вимог європейських директив. Вона наголошувала, що європейські норми передбачають обмін інформацією між державами щодо доходів нерезидентів на цифрових платформах, а не автоматичне оподаткування операцій громадян, що суперечить суті директиви.

Таким чином, українська версія законопроєкту могла б запровадити оподаткування для громадян, які продають вживані речі або поодинокі товари на онлайн-платформах. Непідтримка цього законопроєкту стала знаковою подією, оскільки його прийняття було одним зі структурних маяків нової програми фінансування Міжнародного валютного фонду.

Уряд схвалив законопроєкт 29 квітня 2025 року. Документ передбачав запровадження міжнародного автоматичного обміну інформацією про доходи користувачів цифрових платформ — система, яка вже діє у 29 країнах, переважно в Європейському Союзі.

З урахуванням того, що законопроєкт не пройшов, уряду доведеться шукати інші механізми для виконання вимог МВФ щодо програми, розрахованої до March 10, 2026. Цей результат також дає додатковий час для розробки більш збалансованого підходу до оподаткування, який враховуватиме інтереси громадян та відповідатиме міжнародним стандартам.

Верховна Рада вже пройшло голосування за законопроєкт №14025, що став предметом широкого обговорення. Законопроєкт передбачав впровадження обов'язкового оподаткування доходів з цифрових платформ, вищі за 2000 євро. За повідомленням народного депутата Ярослава Железняка, до другого читання планувалися зміни, які включали скасування пільг на міжнародні посилки до 150 євро та введення ПДВ для ФОП. Ці та інші пропозиції викликали активну реакцію у суспільстві та серед народних депутатів, включаючи Софія Федина, яка акцентувала на невідповідності законопроєкту європейським директивам. Законопроєкт був відхилила за недостатньою кількістю голосів.

Раніше, 26 лютого, Верховна Рада ратифікувала угоду між урядами України та Польщі щодо діяльності Bank Gospodarstwa Krajowego (BGK) в Україні, що стало однією з міжнародних політичних подій, які відбулися цього року. На цьому тлі Ярослав Железняк відзначив, що нова програма МВФ для України обсягом 8,1 мільярда доларів, розрахована на 2026-2029 роки, має стати "якірною" для всієї фінансової підтримки. Ця програма вимагає від України структурних реформ, що гарантують ефективне повоєнне відновлення та інтеграцію до ЄС. Очікується ухвалення "одного великого законопроєкту" (Beautiful Tax Bill) щодо цифрових платформ, оподаткування міжнародних посилок та продовження дії 5% військового збору. Ці обговорення супроводжуються заявами політиків, таких як Юлія Тимошенко, про готовність протистояти податковому тиску, а також співпрацею партії "Батьківщина" з рухом малих підприємців #SaveФОП, що активно виступає проти підвищення податків для ФОП і запровадження нових зборів, у тому числі для користувачів цифрових платформ. Більше оперативних новин у Telegram Апострофа, Підтримайте "5 канал" на "Патреоні" та "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій. Також стежте за нами у мережі WhatsApp. Англомовні читачі можуть долучитися до WhatsApp англійською. pic.twitter.com/8QfCRBYPGN.

«Європейські норми передбачають насамперед обмін інформацією між державами щодо доходів нерезидентів на цифрових платформах і не встановлюють автоматичного оподаткування операцій громадян. Натомість українська версія фактично вводить оподаткування для громадян, які продають уживані речі чи поодинокі товари на онлайн-платформах, що суперечить самій логіці директиви», – зазначила народна депутатка Софія Федина.

«До другого читання туди уряд планував подати правки по всім іншим вимогам МВФ: скасування пільги на посилки до €150; ПДВ для ФОП; закріплення підвищеного військового збору на рівні 5% і після закінчення військового стану. Але Рада сказала ні», – написав у соцмережі нардеп Ярослав Железняк.

Історія з "податком на OLX" яскраво показала, наскільки складним може бути пошук балансу між потребами держави у фінансових надходженнях та інтересами громадян. Незважаючи на те, що законопроєкт не пройшов, питання оподаткування цифрових платформ залишається актуальним і, безумовно, знову постане перед українським парламентом, але, сподіваємось, з урахуванням усіх зауважень та пропозицій.