Несподіваний стрибок: навіщо інфляція в Україні прискорено зросла до 7,6%?

Ще рік тому середня заробітна плата в 20 тис. грн дозволяла придбати значно більше товарів і послуг. Нині ж, через прискорення інфляції, її купівельна спроможність еквівалентна приблизно 18,5 тис. грн. Це означає, що реальні доходи українців зменшуються, і сім'ї, особливо з низьким та середнім рівнем доходів, відчувають це найпершими.

У лютому цього року інфляція на споживчому ринку порівняно із січнем становила 1,0%, а у річному вимірі, порівняно з лютим 2025 року, сягнула 7,6%. Ці цифри, оприлюднені дані Державної служби статистики, свідчать про прискорення цінового зростання. Базова інфляція, що не враховує сезонні фактори, також зросла на 0,7% та 7,0% відповідно.

Найвідчутніше зросла вартість продуктів харчування та безалкогольних напоїв – на 1,4%, причому овочі подорожчали на 13,0%. Серед інших товарів, що зросли в ціні на 0,4–6,1%, – фрукти, продукти переробки зернових, яйця, риба та рибні продукти, хліб, макаронні вироби, соняшникова олія, яловичина, молоко та безалкогольні напої. Тарифи на мобільний зв'язок зросли на 9,1%, що призвело до збільшення цін у сфері зв'язку загалом на 5,2%. Транспорт подорожчав на 1,4%, через ріст цін на паливо та мастила на 3,3%.

Водночас, деякі категорії товарів та послуг здешевшали, забезпечуючи певну економію. Ціни на одяг зменшились на 3,0%, а на взуття — на 2,2%, що обумовило загальне зниження цін у цій категорії на 2,7%. Проїзд у залізничному пасажирському транспорті подешевшав на 2,2%. Також знизилися ціни на м’ясо птиці, свинину, цукор, масло, сало, кисломолочну продукцію та сири на 0,3–4,1%.

Рівень інфляції в Україні демонструє значні коливання з 2019 року, кожен період відображає вплив економічних та геополітичних факторів. У 2019 році інфляція становила 4,1%, у 2020 році – 5,0%, у 2021 році – 10,0%. Особливо відчутним було прискорення у 2022 році до 26,6%, що було прямим наслідком повномасштабного вторгнення. У 2023 році вона знизилася до 5,1%, у 2024 році становила 5,3%, а у 2025 вже сягнула 7-8%.

Економісти наголошують, що навіть незначне подорожчання суттєво впливає на реальні доходи населення, особливо на домогосподарства, де основні витрати припадають на їжу, транспорт та комунальні послуги. Експерт Денис Марчук прогнозує можливе подальше зростання цін на окремі товари найближчим часом.

Курс валют є одним з основних факторів, що впливають на зростання цін в країні. Нещодавня ескалація конфлікту на Близькому Сході, зокрема дії США та Ізраїлю проти Ірану, призвела до різкого зміцнення долара та послаблення гривні. Наприклад, 10 березня цього року Національний банк України встановив офіційний курс долара на рекордному рівні 43,89 грн, а на готівковому ринку американська валюта торгується приблизно по 44,20 грн.

Згідно з січневим інфляційним звітом, Нацбанк передбачав подальше сповільнення інфляції, яка мала становити 7,5% наприкінці 2026 року, а у 2028 році досягти цілі у 5%. Це мало відбуватися попри вплив масштабних руйнувань в енергетиці. 29 січня Нацбанк розпочав цикл пом'якшення монетарної політики, знизивши облікову ставку. Проте, директор департаменту фінансових ринків та інвестиційної діяльності «Глобус Банку» Тарас Лєсовий припустив, що регулятор може залишити облікову ставку на рівні 15%.

Ситуація з інфляцією підкреслює складність економічних викликів, з якими стикається Україна. Поєднання зовнішніх геополітичних факторів та внутрішніх економічних процесів впливає на добробут кожного громадянина. Уряд та фінансові регулятори стоять перед завданням знайти баланс між стимулюванням економіки та утриманням цінової стабільності, щоб зменшити фінансовий тиск на домогосподарства та забезпечити стабільний розвиток.