Війна в Ірані позбавила Україну миру, вибори також під питанням, - УП

Верховна Рада дев'ятого скликання фактично вичерпала себе - і це вже не просто політична криза, а пряма загроза економічному виживанню України. Депутати та чиновники, близькі до президентської команди, у приватних розмовах відкрито визнають: парламент розсипається на очах, важелів впливу на нього стає дедалі менше, а завдання перед країною стоять колосальні.

Як передає "Хвиля", про це йдеться в матеріалі Української правди.

Один із видних "слуг народу" влучно описав те, що відбувається: "Парламент працює майже 7 років. Я не кажу, що це важко і виснажливо. Але за такий час навіть огірки в діжці перекисають".

Фракція без ядра

Ще кілька років тому президентська "мономеншість" мала у своєму розпорядженні робоче ядро зі 170-180 депутатів - достатньо, щоб за підтримки кількох союзних груп протягувати будь-який порядок денний, спущений з Банкової. Сьогодні це ядро стиснулося до 110-120 осіб. За необхідного мінімуму у 226 голосів цифра виглядає катастрофічно.

Наочною ілюстрацією стало пленарне засідання 10 березня. "Слуга народу" не змогла набрати навіть 130 голосів за законопроєкти, критично важливі для отримання фінансової допомоги від МВФ та Євросоюзу. І це - при голосуванні лише в першому читанні, без найболючіших норм.

Показовою є сама динаміка того дня. Перші два голосування - щодо ратифікації міжнародної конвенції про боротьбу з корупцією та з технічного питання про радіочастоти для військової розвідки - пройшли легко: фракція дала 183 і 170 голосів відповідно. Але буквально через шість хвилин, під час голосування податкового закону для МВФ, цей потенціал ніби випарувався.

Страх перед НАБУ важливіший за страх перед президентом

Головна причина паралічу - скандал навколо "конвертної мотивації" депутатів. НАБУ і САП встановили, що низка народних обранців отримувала готівкові виплати за голосування, зокрема за рутинні ратифікації міжурядових угод. Підозри були вручені кільком депутатам, зокрема пов'язаним із людьми з найближчого оточення "Кварталу".

Реакція фракції виявилася передбачуваною, але руйнівною. Десятки депутатів просто відмовилися голосувати - не тому, що проти конкретних законів, а тому що бояться будь-якої активності в залі. "Краще взагалі ні за що не голосувати, ніж потім прийде НАБУ" - такі настрої, за даними джерел, сьогодні домінують усередині "Слуги народу".

Керівництво фракції спересердя скаржиться: "У нас класні НАБУ і САП - герої. А те, що тепер ми не можемо проголосувати жодного закону по Facility або для МВФ - це дрібниці. Нікому вони не цікаві".

Прикметно, що після грудневого підвищення депутатських зарплат потреба в "конвертах" відпала сама по собі. Але осад залишився - і паралізував роботу парламенту куди ефективніше, ніж будь-який зовнішній ворог.

Союзники розбіглися

Не менш серйозним ударом став розпад системи залучення опозиційних голосів - тієї самої конструкції, яка роками дозволяла "Слузі народу" компенсувати власну нестачу голосів.

Фракція Юлії Тимошенко "Батьківщина" історично торгувала підтримкою в обмін на преференції: додаткові ефіри в "Єдиному марафоні", зниження активності силовиків щодо своїх людей, публічні майданчики для виступів. Після того як детективи НАБУ прийшли з обшуками до партійного офісу і Тимошенко особисто отримала підозру, будь-яка співпраця припинилася. За даними джерел, сама Юлія Володимирівна в розмовах з депутатами назвала те, що сталося, справою рук Арахамії - нібито влада "зливає" опозицію. На такому тлі чекати від "Батьківщини" голосів за закони МВФ або Ukraine Facility - утопія.

З "Європейською солідарністю" Порошенка картина схожа. Короткочасне потепління на початку повномасштабного вторгнення залишилося далеко позаду. Кримінальні переслідування в ДБР, санкції проти самого Порошенка, спроби виселити партію з офісу на Лаврській - усе це виключило "Євросолідарність" із числа можливих союзників. А після того як з Вашингтона почали лунати сигнали про бажаність виборів в Україні, чекати від партії експрезидента будь-якої допомоги чинній владі й зовсім безглуздо.

Фракція "Голос" давно не функціонує як єдиний організм і не може бути навіть ситуативним партнером. У підсумку на підтримку ззовні "Слуга народу" може розраховувати лише на групу "Довіра" олігарха Андрія Веревського та залишки забороненої ОПЗЖ - у сумі кілька десятків голосів, чого катастрофічно не вистачає.

Війна в Ірані заморозила мир для України

Окремим і особливо болючим ударом по моральному стану депутатського корпусу став крах надій на швидке завершення війни та проведення виборів.

Ще кілька місяців тому в кулуарах Ради активно обговорювали: ось закінчиться гаряча фаза, почнуться переговори, пройдуть вибори - і можна буде скласти мандати. Тепер ці розмови затихли. Війна в Ірані фактично заморозила переговорний процес у форматі Україна-США-Росія, позбавивши його динаміки та передбачуваності.

Джерела в парламенті прямо кажуть: виборів в Україні найближчим часом не буде. Робоча група під керівництвом Корнієнка формально обговорює різні варіанти виборчого законодавства, але, за словами одного з топменеджерів "СН", "це small talk без конкретних результатів" - жодних дедлайнів, жодних реальних рішень.

Більше того, за даними джерел у Зе!Команді, європейські партнери недвозначно дали зрозуміти Києву: "Повоюйте ще півтора-два роки - ми дамо вам гроші". Під впливом цього сигналу Зеленський нібито доручив політичному керівництву розробити сценарій, за якого Україна кілька років живе без виборів - і описати, як у таких умовах має функціонувати Рада.

Депутати мріють скласти мандати

На цьому тлі інструменти мотивації депутатів один за одним перестають працювати.

Погрози розпуском парламенту, якими Зеленський активно користувався раніше, сьогодні викликають зворотний ефект: депутати не бояться розпуску, вони його хочуть. У кулуарах давно ходять чутки про десятки заяв на складання повноважень, які лежать без руху - їх блокує Давид Арахамія, раз по раз переконуючи колег, що каденція "скоро" завершиться. Але обіцяне "скоро" не настає вже кілька років.

"Конвертна мотивація" теж пішла в минуле - після історії з НАБУ охочих брати готівку за голосування різко поменшало. Що натомість - незрозуміло.

У цьому вакуумі мотивації народжуються екзотичні ідеї. У кулуарах уже напівжартома обговорюють закон про мобілізацію народних депутатів - як спосіб одночасно дисциплінувати норовливих парламентаріїв і поповнити лави армії. Поки що це подається як анекдот. Але, як зазначають спостерігачі, рівень чиновників, які відпускають подібні "жарти", насторожує всерйоз.

Ціна колапсу - фінансова катастрофа

Уся ця внутрішньополітична турбулентність розгортається на вкрай небезпечному економічному тлі. Україна входить у весну з розбалансованою економікою і майже повною залежністю від своєчасності зовнішніх позик. Здатність країни воювати буквально визначається тим, чи вдасться владі зберегти фінансову стабільність.

Для цього необхідно вирішити два ключові завдання: розблокувати кредит ЄС на 90 мільярдів євро і виконати умови для отримання допомоги від МВФ за програмою Ukraine Facility Plan. Обидва завдання вимагають ухвалення конкретних законів - тих самих, які парламент сьогодні не в змозі проголосувати.

Контраст між масштабом завдань і реальними можливостями команди президента добре ілюструє одна розмова, що відбулася 5 березня після великої наради у президента. Віцепрем'єр з євроінтеграції Качка запропонував внести в Раду 300 законопроєктів щодо євроінтеграції. На що спікер Стефанчук відповів: "Тарасе, забудь. У тебе є перший кластер переговорів про вступ до ЄС - внеси один законопроєкт, і спробуємо хоч його провести".

Один законопроєкт замість трьохсот - ось реальний масштаб можливостей парламенту сьогодні. І якщо президент не знайде в собі сили особисто домовитися з власною фракцією - на країну, за словами голови податкового комітету Гетманцева, цієї весни чекає фінансова катастрофа.

Раніше економіст пояснив, чому зірвався план швидкої перемоги США в Ірані.