Банківську таємницю "обнулять"?: в Україні хочуть створити реєстр рахунків

Комітет Верховної Ради розглядає законопроєкт №14327, який є фінальним кроком для приєднання України до Єдиної зони платежів у євро (SEPA). Документ обіцяє українцям миттєві та дешеві перекази в ЄС, але ціною радикальних змін: створення реєстру банківських рахунків та фактичного розширення доступу поліції, податкової та інших органів до фінансових даних громадян.

Про це пише «Судово-юридична газета».

Законопроєкт №14327 про реєстр рахунків та нові правила фінмоніторингу

Комітет парламенту з питань євроінтеграції України планує провести чергове засідання, під час якого розгляне урядовий законопроєкт №14327 про внесення змін до низки законодавчих актів України. Документ покликаний привести українське законодавство у відповідність до норм права ЄС та критеріїв Європейської платіжної ради, що необхідно для приєднання України до Єдиної зони платежів у євро — SEPA.

Ініціатива спрямована на гармонізацію українських правил у сфері запобігання та протидії фінансовим правопорушенням із законодавством ЄС. Це є обов’язковою умовою для подання офіційної заявки України на вступ до SEPA.

SEPA — це платіжна зона, яка охоплює понад 500 млн потенційних користувачів. У її межах грошові перекази здійснюються за лічені секунди, а комісії є мінімальними. Для українців це означатиме, що переказати кошти родичам до Німеччини чи Італії стане так само швидко та просто, як зробити переказ між українськими банками.

Для держави приєднання до SEPA розглядається як важливий показник довіри з боку Європи та один із ключових етапів інтеграції до ЄС. Ухвалення цього законопроєкту може стати останнім формальним кроком перед поданням офіційної заявки до Європейської платіжної ради.

Реєстр банківських рахунків і сейфів — що там буде і хто матиме доступ

Однією з найбільш обговорюваних норм документа є створення реєстру рахунків і банківських сейфів фізичних осіб. У ньому міститиметься інформація про те, в якому банку, коли та який рахунок або сейф відкрила людина. Водночас дані не розкриватимуть сум на рахунках чи вміст сейфів, але дозволять державним органам визначати, до яких фінансових установ потрібно направляти запити.

Законопроєкт передбачає розширення доступу органів контролю до таких даних:

• окрім податкової служби та Держфінмоніторингу, доступ до реєстру можуть отримати НАБУ,

• ДБР,

• СБУ,

• Національна поліція,

• органи прокуратури,

• виконавча служба,

• приватні виконавці.

Водночас пропоновані зміни до закону «Про банки і банківську діяльність» дозволять цим органам отримувати інформацію з реєстру в автоматизованому режимі.

Крім того, банки будуть зобов’язані передавати Міністерству фінансів інформацію про рахунки, операції та залишки коштів осіб, які претендують на державні виплати або вже їх отримують.

Реєстр кінцевих бенефіціарів — контроль за фактичними власниками компаній

Окремі зміни стосуються боротьби з непрозорими структурами власності. Передбачається створення реєстру кінцевих бенефіціарних власників трастів та інших подібних утворень. Таким чином Україна наближатиметься до стандартів FATF (Міжнародної групи з протидії відмиванню брудних грошей), які вимагають розкриття інформації про довірчих власників, засновників і вигодоодержувачів навіть складних міжнародних структур.

Згідно з проєктом, держава посилить контроль за тим, хто фактично володіє компаніями. За подання завідомо неправдивих даних про кінцевих бенефіціарних власників передбачено штраф у розмірі 510 тис. грн (30 тисяч неоподатковуваних мінімумів). За несвоєчасне подання інформації — 170 тис. грн.

Також передбачено, що копія паспорта кінцевого бенефіціара повинна бути засвідчена не раніше ніж за три місяці до подання державному реєстратору. Це має зробити неможливим використання застарілих документів у складних структурах власності.

Національний банк України, відповідно до законопроєкту, отримає право діяти «негайно та публічно». У разі порушення банком або фінансовою установою законодавства у сфері фінансового моніторингу регулятор повинен оприлюднити інформацію про застосовані заходи впливу — штрафи, обмеження операцій чи відкликання ліцензії — протягом п’яти робочих днів.

В Україні з’являться викривачі у сфері фінмоніторингу

Суттєві зміни також пропонуються до Кодексу законів про працю та процесуальних кодексів. У законодавстві з’явиться поняття «викривач у сфері запобігання та протидії легалізації доходів». Така особа фактично отримуватиме розширений правовий захист.

Законопроєкт фактично прирівнює викривачів у сфері фінансового моніторингу до викривачів корупції. Передбачається трудовий імунітет: працівника, який повідомив про підозрілі фінансові операції або порушення правил AML (відмивання грошей), не можна буде звільнити, притягнути до дисциплінарної відповідальності чи піддати іншим негативним заходам.

Також пропонується запровадити особливий порядок доказування у суді. Якщо викривач заявляє про тиск, роботодавець повинен довести, що його рішення — наприклад звільнення або позбавлення премії — не було пов’язане з повідомленням про порушення.

Крім того, викривачі отримають право на всі види безоплатної правничої допомоги для захисту своїх прав.

Важливо, що статус викривача зможуть отримати не лише чинні працівники, а й кандидати на посаду, які дізналися про можливі порушення під час співбесіди, або колишні співробітники.

Суперечності в законопроєкті №14327

Водночас фахівці Головного науково-експертного управління Верховної Ради виявили у законопроєкті низку системних суперечностей. Зокрема, документ пропонує зберігати інформацію в реєстрах лише п’ять років із можливістю подовження цього терміну. Це суперечить закону «Про публічні електронні реєстри», який передбачає безстрокове збереження даних.

Крім того, право податкових органів вимагати «додаткову інформацію» для встановлення власника трасту не має чітких меж. Це, на думку експертів, може створювати корупційні ризики, оскільки чиновник сам визначатиме, які саме дані йому необхідні.

Найбільше дискусій викликала пропозиція створити окремий інститут викривачів у сфері фінансового моніторингу. Документ створює певну правову колізію: викривачі корупції мають право на грошову винагороду та особливий статус у кримінальному процесі, тоді як «фінансові» викривачі такого права не отримують.

Юристи також звертають увагу на те, що в адміністративному судочинстві пропонується автоматично покладати обов’язок доказування на роботодавця. На їхню думку, спершу позивач повинен хоча б мінімально довести, що тиск пов’язаний саме з його статусом викривача, інакше суди можуть бути перевантажені безпідставними позовами.

Критику викликала й термінологія, використана в документі. Зокрема, заборона на управління фінансовими установами для осіб із судимістю поширюється і на їхніх «спільників». Однак у Кримінальному кодексі такого поняття немає — закон оперує термінами «співучасники», «виконавці» тощо. Використання юридичних категорій, яких не існує, може зробити норму складною або навіть неможливою для практичного застосування.

До слова, 10 березня Верховна Рада провалила в першому читанні законопроєкт про оподаткування доходів з цифрових платформ (Uber, Glovo, OLX), оскільки ініціатива набрала лише 168 голосів. Документ, розроблений на вимогу МВФ та ЄС, мав зобов’язати сервіси передавати податковій дані про прибутки користувачів. Водночас планувалося знизити податкову ставку від 18% до 5% та запровадити неоподатковуваний ліміт для заробітків до 38,5 тис. грн на рік.

Україна — Швеція / © Associated Press Принцеса Євгенія / © Associated Press Земля / © pixabay.com Медалі Паралімпіади-2026 / © Associated Press