Європа змінює правила для українців: до яких нововведень готуватися біженцям

Європа готується до нових правил для українців, які виїхали за кордоном після початку повномасштабної війни. Хоча тимчасовий захист у ЄС продовжили до березня 2027 року, у Брюсселі вже говорять про необхідність нової моделі перебування. Водночас деякі країни, зокрема Польща та Норвегія, вже посилюють правила проживання для біженців.

Тимчасовий захист українських біженців у ЄС діятиме до 2027 року

У липні 2025 року Рада Європейського Союзу продовжила тимчасовий захист для біженців з України до 4 березня 2027 року. Вже у вересні того ж року ЄС ухвалив нові рекомендації щодо скоординованого завершення дії цієї директиви.

Як зазначають у Брюсселі, політично та практично продовжувати тимчасовий захист навряд чи можливо. BBC пише, що 5 березня 2026 року європейські країни почали обговорювати майбутній статус українців після завершення дії директиви про тимчасовий захист.

Єврокомісар з внутрішніх справ та міграції Магнус Бруннес наголосив, що після березня 2027 року потрібен “новий план” для українців у Європі. Спецпосланниця Єврокомісії Ільва Йоганссон додала, що п’яти років тимчасового захисту мало вистачити, а також її б “буде здивувало, якби тимчасовий захист продовжили в нинішньому вигляді".

Як пише BBC, після завершення тимчасового захисту українці, які планують залишитися в ЄС, ймовірно, повинні будуть оформлювати перебування на загальних підставах: через роботу, студентську візу або інші форми легалізації тривалого перебування.

Українці зможуть отримувати безплатну правову допомогу в країнах ЄС 

12 березня 2026 року Верховна Рада підтримала приєднання України до Конвенції про міжнародний доступ до правосуддя. Про що свідчить картка законопроєкту №0304.

Документ дозволить українцям отримувати безплатну правову допомогу у цивільних та господарських справах у більшості європейських країн. Завдяки цьому мають зменшитися фінансові витрати та бюрократичні труднощі для людей, які потребують захисту за кордоном.

Відповідно до положень Конвенції, українці матимуть:

• безплатну допомогу адвокатів у судах країн-учасниць;
• спрощений документообіг. Тобто документи не потрібно буде легалізувати або сплачувати додаткові збори за їх розгляд.
• доступ до державних реєстрів, включно з можливістю безплатно отримувати витяги та копії судових рішень.

Учасниками Конвенції є 28 держав, серед яких більшість країн ЄС, зокрема Польща, Франція, Іспанія, Нідерланди, Чехія, Швеція, Фінляндія, Литва, Латвія та інші, де проживає значна кількість біженців з України.

Польща змінила правила надання допомоги українцям

З 5 березня 2026 року в Польщі набули чинності нові положення закону про допомогу громадянам України, які можуть вплинути приблизно на 1,5 мільйона людей. За даними Wprost, були запроваджені додаткові обов’язки як для біженців, так і для роботодавців, які їх працевлаштовують.

Важливо Не прижилися: з яких країн Євросоюзу найчастіше виїжджають українські біженці

Для людей, які мають чинний статус PESEL UKR, суттєвих змін не буде. Їм не потрібно проходити додаткові процедури, щоб і надалі користуватися правами, які дає тимчасовий захист. 

Однак інша ситуація у тих, хто отримував номер PESEL UKR без підтвердження особи. Таким українцям потрібно до 31 серпня 2026 року звернутися до місцевих органів влади та підтвердити свої дані. Якщо цього не зробити, з 1 вересня їхній статус змінять на NUE. Тобто вони будуть вже незаконно перебувати в країні. 

Польща також вводить 30-денний термін для подання заявки на отримання номера PESEL UKR після в’їзду до Польщі. Це правило стосується тих українців у Європі, які прибуватимуть після набрання чинності нових норм. 

Крім того, перебування за межами Польщі понад 30 днів може призвести до втрати статусу UKR.

Важливо Польща змінює правила надання допомоги українським біженцям: що відомо

“Доступ до ринку праці для власників PESEL UKR залишається спрощеним — як і раніше достатньо подати повідомлення до районного управління зайнятості, без необхідності отримання дозволу”, — пише Wprost.

Серед інших змін, які ввела Польщі для українських біженців, є:

• можливість відкривати бізнес на тих самих умовах, що й громадяни Польщі. Запроваджено карту побуту CUKR, яка видаватиметься на три роки тим, хто перебуває під тимчасовим захистом ЄС. Документ дає повний доступ до ринку праці, право вести бізнес і дозволяє подорожувати країнами Шенгенської зони до 90 днів протягом 180-денного періоду.
• українські біженці зможуть користуватися медичними послугами лише за наявності страховки та після сплати відповідних внесків. Водночас винятки залишаться для найбільш вразливих категорій: жертв війни, вагітних жінок та постраждалих від насильства.

Норвегія обмежить тимчасовий захист для українських чоловіків

Норвегія планує змінити посилити правила для українських біженців. Уряд країни заявив, що більше не надаватиме тимчасовий захист для чоловіків віком від 18 до 60 років. Водночас передбачені певні винятки.

Як пояснили у норвезькому уряді, таке рішення пов’язане зі зростанням кількості молодих чоловіків з України, які прибувають до країни. За словами міністра юстиції та громадської безпеки Астрі Аас-Хансен, українці в Європі продовжують шукати безпечне місце для життя, однак імміграція має залишатися контрольованою.

Нові правила передбачають: українські чоловіки віком від 18 до 60 років більше не отримуватимуть тимчасові дозволи на проживання на основі групової оцінки. Замість цього вони зможуть подавати заяву на притулок за стандартною процедурою, як і інші іноземці.

Водночас обмеження не торкнуться тих, хто вже отримав тимчасовий захист. Також винятки передбачені для чоловіків, які офіційно звільнені від військової служби, не можуть служити за станом здоров’я, були евакуйовані на лікування або відповідають за догляд за дітьми.

Уряд планує ухвалити зміни до нормативних актів до Великодня, після чого вони мають набути чинності найближчим часом.

Раніше Фокус повідомляв, що Німеччина розглядає можливістьзмінити статус українців, які перебувають у країні. Один із варіантів передбачає, що біженцям доведеться оформлювати дозвіл на проживання на загальних підставах.