Що буде з декретами, відпустками і звільненнями: в Україні змінюють Трудовий кодекс радянських часів

В Україні знову повернулися до спроби реформувати трудове законодавство, яке досі базується на Кодексі законів про працю радянських часів. У Верховній Раді розглядають проєктнового Трудового кодексу №14386, зареєстрований у січні 2026 року. Його мета — адаптувати українські правила праці до сучасної економіки та директив Європейського Союзу. Фокус поспілкувався з експертами щодо нових норм документу.

Станом на 13 березня 2026 року документ перебуває на стадії розгляду в парламенті. Профільний комітет уже рекомендував його, але голосування в першому читанні ще не відбулося. У разі ухвалення, кодекс почне діяти лише через шість місяців після завершення воєнного стану. А поки чинним в Україні залишається старий КЗпП, а всі норми щодо відпусток, декретів і трудових гарантій працюють без змін.

Чи зникнуть декрети і старі відпустки

Останнім часом у медіа активно обговорюють можливі майбутні зміни щодо роботи. Зокрема, політичний експерт Ігор Попов звертає увагу на те, що більшість положень цього документа задумано на користь роботодавця, а права найманого працівника, навпаки, сильно урізані. Також припускають, що за новим кодексом скорочуватимуть декретну відпустку в Україні.

Проте юристи наголошують, що ці твердження не відповідають реальності.

Так, адвокатка АО "EvrikaLaw" Ольга Брус пояснює, що проєкт кодексу не скасовує чинні гарантії.

За її словами, документ лише запроваджує новий вид оплачуваної відпустки для догляду за дитиною, але не замінює нею чинну систему.

"Законопроєкт не передбачає скасування чинних видів відпусток, а лише доповнює їх новими можливостями", — каже вона.

Юристка пояснює, що зараз законопроєкт передбачає кілька ключових особливостей такої відпустки:

• вона буде оплачуваною, тобто працівники отримуватимуть заробітну плату;
• скористатися нею можна до досягнення дитиною восьми років;
• загальна тривалість становитиме чотири місяці, які розподіляються між батьками — по два місяці кожному.

А право на відпустку для догляду за дитиною до трьох років залишається без змін. Так само зберігається можливість продовжити її без оплати до шести років за медичними показаннями.

Що зміниться у відпустках

Проєкт нового кодексу пропонує не скорочувати, а частково розширити права працівників у частині відпочинку.

Зараз за КЗпП основна щорічна відпустка становить 24 календарні дні, при цьому частина з них може переноситися на наступний рік.

У новому кодексі пропонується інша модель. Основна відпустка складатиме 20 календарних днів, але разом із додатковими вона може становити щонайменше 28 днів. При цьому святкові дні не враховуватимуться у тривалість відпустки.

Також пропонують запровадити можливість короткої адміністративної відпустки до п’яти днів без збереження зарплати.

Ще одна зміна стосується перенесення відпусток. Якщо зараз невикористані дні можна переносити на наступний рік, то новий кодекс передбачає, що вони не накопичуватимуться тривалий час, за винятком окремих соціальних випадків.

Лікарняні та відпустки для батьків

Окремі зміни торкнуться батьків із малими дітьми. Наприклад, оплачувана відпустка для догляду за хворою дитиною може збільшитися з 10 до 14 днів.

Також у кодексі пропонується закріпити нові гарантії, зокрема, право батьків на гнучкий графік роботи, можливість дистанційної роботи для матерів із малими дітьми, а також заборону нічних змін для вагітних без їхньої згоди.

При цьому декретна відпустка після пологів так і становитиме 126 днів (70 до пологів і 56 після). Отже, ця норма залишається без змін.

Нові трудові договори

Однією з найбільших змін у проєкті кодексу є нова система трудових договорів.

Наразі законодавство фактично передбачає близько шести типів договорів, серед яких найпоширенішими є безстроковий і строковий.

У новому кодексі їх кількість може зрости до дев’яти, щоб адаптувати трудові відносини до сучасних форматів роботи.

Серед нових або детальніше врегульованих форматів:

• дистанційна робота;
• надомна робота;
• договори з нефіксованим робочим часом;
• часткова зайнятість;
• сезонна робота або сумісництво.

Окремо пропонується чітко прописати вісім ознак трудових відносин. Якщо у відносинах між працівником і компанією наявні щонайменше п’ять із них, вони автоматично вважатимуться трудовими. Такий механізм має допомогти боротися з прихованою зайнятістю.

Чи допоможе новий кодекс вивести роботу з тіні

HR-експерти вважають, що гнучкіші формати працевлаштування можуть частково зменшити тіньову зайнятість. Так, директорка консалтингової компанії TalentMatch Наталія Слинько говорить, що розширення типів трудових відносин може позитивно вплинути на ринок праці.

"Я впевнена, що урізноманітнення типів трудових відносин має вплинути на детінізацію. Важливо, щоб була кампанія з пояснення цих інструментів — аби бізнеси могли приміряти їх на себе та зрозуміти ризики і плюси для компанії та працівників", — каже вона і наголошує, що сама зміна форм договорів не вирішить проблему повністю.

Важливо Менше, ніж у Молдові та Албанії: українські мінімальні зарплати виявилися найнижчими в Європі

"Я впевнена, що залишиться і прихована зайнятість, бо вона пов’язана не тільки з гарантіями безпеки працівників, а й із податками", — додає Наталія Слинько.

Тому, як кажуть фахівці, слід зважати і на системи оподаткування, що будуть чинними для різних типів договорів, а також, чи буде компаніям вигідно офіційне працевлаштування співробітників.

Нагадаємо, щов Україні зросли пенсії.Тож, впродовж березня громадяни вже отримують на 12,1% підвищені виплати. У ПФУ вже надали деталі щодо нарахувань. Зокрема, йшлося і про 18 885 грн.