Скіфська могила в Україні приховувала стародавній "токсичний" секрет

Завдяки сучасному лабораторному аналізу вдалося встановити справжню природу цього мінералу. Він виявився смертельно небезпечним для людини, пише Live Science.

Що знайшли у скіфській могилі?

Некрополь Червоний Маяк, розташований у Херсонській області, є частиною великого археологічного комплексу, що належав пізнім скіфам. Ця культура розвивалася на південних територіях України у період з другого століття до нашої ери до середини третього століття нашої ери.

Тут знайшли могили / Зображення Олени Дзнеладзе та інших авторів

Пам'ятку досліджують уже багато десятиліть, починаючи з перших розкопок Олександра Бодянського у 1975 році. За весь час археологи відкрили 177 могил, але особливу увагу привернуло поховання під номером 155.

Ця споруда має форму катакомби з вхідною ямою розміром 1,45 на 1,1 метра, яка веде до прямокутної камери з заокругленими кутами. Планування всієї структури нагадує літеру "L". Усередині знайшли останки двох жінок, яких поховали не одночасно.

Першою в склепі спочила жінка віком 35 – 45 років. Пізніше вхід до камери, закритий невеликим каменем, знову відкрили, щоб помістити туди тіло молодшої жінки, якій було від 18 до 20 років.

План могили, фото тіл і знахідок / Зображення Олени Дзнеладзе та інших авторів

Саме біля черепа та грудної клітки старшої жінки археологи помітили три грудки інтенсивно-червоного пігменту. Хоча подібні знахідки траплялися в цьому некрополі з 2011 року, раніше їх зазвичай ідентифікували візуально як вохру або реальгар.

Проте команда українських та польських науковців вирішила провести ретельний аналіз речовини за допомогою цифрового мікроскопа, сканувальної електронної мікроскопії (SEM-EDS) та рентгенівської дифракції.

Таємнича речовина, знайдена в могилі / Фото А. Курзавської

Результати виявилися сенсаційними: пігмент виявився кіновар'ю – мінеральною формою сульфіду ртуті. Це перше наукове підтвердження використання цього мінералу пізніми скіфами. Аналіз показав, що речовина складається з дрібних часток із гострими краями діаметром до 20 мікрометрів, які вкривають тонким шаром осад із кварцу, мікрокліну та кальциту.

Кіновар є надзвичайно токсичною речовиною. У давні часи постійний контакт із нею спричиняв отруєння ртутю, що призводило до тремору, проблем із диханням та навіть смерті, особливо якщо мінерал нагрівали.

Проте скіфи, ймовірно, не усвідомлювали цієї загрози. Науковці припускають, що пігмент міг мати кілька функцій:

• По-перше, його могли використовувати як косметичний засіб – своєрідні рум'яна, що підкреслювали статус жінки.
• По-друге, кіновар могла відігравати ритуальну роль, символізуючи життя або забезпечуючи магічний захист померлим.

Могила двох жінок, похованих у різний час / Фото B. Polit

Ще одна цікава гіпотеза стосується бактерицидних властивостей сульфіду ртуті. Оскільки скіфські крипти могли використовуватися протягом 50 років, періодично відкриваючись для нових поховань, токсичний мінерал міг служити засобом для сповільнення розкладу тіл та очищення простору від бактерій.

Те, що кіновар знаходять виключно в жіночих могилах, підкріплює версію про її приналежність до специфічного набору жіночих речей, куди також входили намиста, сережки з мідного сплаву та спеціальні скриньки для зберігання фарб.

Знахідки, зроблені в могилах / Зображення Олени Дзнеладзе та інших авторів

Походження цього мінералу залишається предметом подальших досліджень. Хоча поклади кіноварі існують у південній та східній частинах України, вченим ще належить встановити, чи були вони джерелом сировини для мешканців Червоного Маяка.

Це відкриття, результати котрого оприлюднили в журналі Antiquity, який належить до Cambridge University Press, підкреслює важливість лабораторних методів в археології, адже без них багато унікальних фактів про життя давніх народів залишалися б лише припущеннями.