Ганебний провал ППО Росії, – інтерв'ю авіаексперта про українську зброю та удари по заводах Путіна

Україна посилює тиск на військову промисловість Росії, завдаючи потужних ударів по заводах, які виробляють компоненти до ворожих ракет. Система протиповітряної оборони противника не була готова до ударів углиб, адже в Кремлі не очікували, що наші військові використовуватимуть крилаті ракети, аби руйнувати військово-промисловий комплекс країни-агресорки.

Авіаексперт, офіцер Повітряних сил у резерві та директор з розвитку оборонного підприємства Анатолій Храпчинський в інтерв'ю 24 Каналу розповів, які ще серйозні загрози очікують на Росію. Крім того, він пояснив, чому країнам НАТО та Близького Сходу важлива співпраця з Україною у сфері озброєння. Більше про все це – читайте далі в матеріалі.

Чому атака на російський військовий аеродром Ханська важлива?

На Краснодарщині під удар потрапив військовий аеродром Ханська. Над військовим об'єктом прогриміло понад 10 вибухів. Система ППО працювала понад годину. За відкритими даними, авіабаза може приймати літаки типу Ту-134, Ан-12, Іл-18, легші літаки й гелікоптери всіх типів. Чи можна вже говорити про результати цієї атаки?

Почнемо з того, що це здебільшого аеродром, де проходять підготовку пілоти на літаках Л-39. Тому це навчально-тренувальний центр російських пілотів. Треба сказати, що основний напрямок удару був спрямований на те, щоб позбавити Росію можливості їх навчати.

Важливо! У ніч на 13 березня 2026 року безпілотники атакували кілька регіонів Росії, зокрема Республіку Адигея та Кіровську область. Пролунало щонайменше десять вибухів, а під ударом, імовірно, опинився військовий аеродром Ханська. У Міноборони Росії заявили, що нібито збили 176 дронів над 14 регіонами країни.

Останнім часом триває низка ударів по основних об'єктах на території Росії, які пов'язані з активним залученням до бойових дій. Це і виробництво, це і логістика.

Повне інтерв'ю Анатолія Храпчинського: дивіться відео

Але в цьому разі ми кажемо про навчальний центр, який Україна вже не вперше атакує, тому тут атака більше спрямована на обмеження можливості навчати пілотів.

"На допомогу може прийти Білорусь": які наслідки атаки на завод у Брянську?

Що можна сказати про результати атаки Storm Shadow у Брянську на російський завод мікроелектроніки "Кремній Ел"? Чи вплине це на виробництво ворожих ракет?

Це завод мікроелектроніки. Відповідно, це компоненти, які потім ставляться в ракети або в інші засоби ураження чи військову техніку.

Наслідки не будуть миттєвими, вони будуть згодом, коли в Росії почнеться нестача деякої мікроелектроніки. Водночас треба зауважити, що на допомогу може пройти Білорусь. Вона має близько 14 підприємств, які займаються виготовленням різноманітної мікроелектроніки, що теж забезпечує збройні сили Росії.

Щодо наслідків удару: їх здійснили ракетами Storm Shadow, які проникли всередину (заводу "Кремній Ел" – 24 Канал) та додатково здетонували там.

Коли ми кажемо про цехи виробництва електроніки, то треба розуміти, що це високоточні станки, які потребують постійного калібрування. Такі удари призводять до повної зупинки або повної неможливості в подальшому їх використовувати.

Якщо ми кажемо, що влучання було проникальне, а потім вибух усередині, то більшість електронних компонентів, те, що було в цехах, – понівечено.

Пригадаймо, що в ракетах "Іскандер" та іншій балістиці Воткінський завод використовував цікаві елементи вибухової частини. Тож наші удари по виробничих потужностях дали змогу суттєво вплинути на все обладнання, яке було в тому цеху, куди прилетіло, і навіть у сусідніх цехах.

Зверніть увагу! Україна безпілотниками атакувала Воткінський завод, що виробляє ракети, якими атакують Україну. Пошкоджено будівлі поблизу, а в аеропортах регіону ввели обмеження. Інформацію про атаку підтвердили російські моніторингові канали.

Як Storm Shadow вдалося обійти систему ППО Росії під час атаки по Брянську?

Є три основні фактори. Перше – це ракети Storm Shadow, які дуже технологічні.

Друге – це підготовка, залучення додаткових ресурсів для, наприклад, приглушення ворожих засобів радіолокації та створення радіоелектронних перешкод. Додатково треба сказати, що це якісно спланована операція.

Третє – це відсутність достатньої кількості систем протиповітряної оборони в Росії. Більшість ППО відправлені на тимчасово окуповану територію України.

Ворог не розраховував, що ми зможемо бити по тилових містах і заглиблюватися на понад 1500 кілометрів.

У цьому разі – на 200 кілометрів, але пригадаймо, що все це фільмував наш дрон-розвідник. Тобто фільмувався не тільки підрив самого заводу, але й ганебне падіння протиповітряної оборони Росії, яка показала свою неефективність і відсутність спроможності протидіяти такій загрозі.

Була інформація від наших розвідників, що цей завод постачає компоненти до блока управління бойового спорядження нової крилатої ракети "Изделие-30". Чи є підтвердження, що там виготовляють електроніку саме для цієї зброї?

Почнемо з того, що до "Изделия-30" і до ракет Х-101 однакові блоки, тому треба зауважити, що немає суттєвої різниці.

Нагадаємо! У ніч на 7 березня Росія атакувала житловий будинок у Харкові ракетою "Изделие-30". На жаль, є загиблі та постраждалі. ГУР МО оприлюднила дані про компоненти цієї ракети та виробничу кооперацію 20 підприємств, які брали участь у її створенні. Цей новий тип крилатої ракети поєднує елементи від інших російських розробок і вперше має супутникову навігаційну систему.

Є основний завод у Росії, який займається виготовленням електроніки. Також є Воткінський завод, який виготовляє балістику. Є фактичне ракетне озброєння, яке розташоване в Корольові та Раменську Московської області, де випускають основні крилаті ракети й, наприклад, гіперзвукові "Циркони" тощо.

Тому ми кажемо про те, що це завод ("Кремній Ел" – 24 Канал), який випускає більшість електронних компонентів, що встановлюються і в ракети, і в авіацію, тож їх можуть використовувати навіть у засобах радіоелектронної боротьби.

У нас є озброєння, яким ми б могли пробити протиповітряну оборону Росії в Підмосков'ї?

Там доволі непогана система протиповітряної оборони, але вона сформована для захисту здебільшого від ударних безпілотників і від крилатих ракет.

Щодо балістики я не впевнений, що Росія зможе впоратися з навалою балістичних ракет. Тобто нам треба рухатися в напрямку розробки балістичної програми. Це те, що роблять деякі українські компанії. У такому випадку балістичними ракетами ми зможемо прорвати протиповітряну оборону Росії й суттєво вплинути на ті заводи, які є в Підмосков'ї, зокрема в Корольові та Раменську і так далі.

Окрім Московської області, є ще і Ленінградська, де теж є заводи, які виробляють безпілотники та навіть двигуни до гелікоптерів. Це основні регіони, де є великі головні підприємства, по яких треба працювати.

Але для цього нам потрібно достатньо балістики або, якщо ми кажемо про Storm Shadow, то не обмежена експортна версія, а версія, яка працює на 600 кілометрів. Такі є у Європі, такі є у Франції та в Британії.

Чому українські дрони потрібні на Близькому Сході?

Сьогодні пишуть про черги іноземців в Україні. Вони хочуть вкладати гроші в наші оборонні чи саме дронові підприємства? Вам щось відомо про це?

У нас є низка ефективних засобів, які допомагають протидіяти загрозам, зокрема масовим атакам ударними безпілотниками. Це стало основним елементом, якого потребують натепер країни Близького Сходу та деякі країни Європи.

Пригадаймо, що ми входили у війну з проханням до НАТО закрити повітряний простір України. Зараз НАТО просить закрити повітряний простір над їхніми військовими базами на Близькому Сході або у Європі.

Є активна розмова щодо дронів-перехоплювачів. Про це можна казати лише як про ресурс, який допомагає суттєво здешевити та наростити кількість засобів протидії. Натомість треба не забувати й про засоби радіоелектронної боротьби, про різноманітні сенсори й детектори, які допомагають виявляти ці "Шахеди" та протидіяти їм.

Цікаво! Найбільша нафтова компанія Саудівської Аравії Saudi Aramco веде переговори з українськими виробниками безпілотників про закупівлю дронів-перехоплювачівдля захисту нафтових родовищ від можливих атак Ірану. Мовиться про співпрацю з компаніями SkyFall та Wild Hornets, які виробляють такі системи.

Тому тут більше про комплексність і про те, що у нас є досвід, який дає змогу ефективно працювати проти такої загрози з огляду на кількість, яку запускають із боку ворога.

Це те, що хочуть на Близькому Сході, тому що мільйонними ракетами збивати, наприклад, дрони – це дороге задоволення. Західне озброєння – так, воно виграє технологічно, але програє математично.

Умовно, коли йде запуск, як в нашому випадку, під час масованих обстрілів по 300, по 400, по 600 дронів ударного типу, то їх складно виявляти, їм складно протидіяти, тому потрібна велика кількість дешевих засобів.

У такому разі ми кажемо про ту математичну формулу, яка коштом дешевизни засобів дає можливість нам якісно працювати. Ба більше, у нас є деякі спроможності, що дасть змогу відводити ударні безпілотники за допомогою приглушення каналів навігації та мереж зв'язку.

Це дає нам змогу виводити (безпілотники – 24 Канал) з головних місць і відпрацьовувати вже поза містами.

Безперечно, треба казати, що нам є куди рухатися, нам треба масштабувати деякі напрямки. Але я маю надію, що така співпраця допоможе нам покращити свої можливості, а фінансове надходження від союзників або від партнерів буде спрямовано на покращення масштабування, на R&D, яке дасть можливість розробляти більш ефективні засоби.

На що Україна може обміняти свої дрони-перехоплювачі?

Як вам взагалі ідея відправляти наші перехоплювачі для війни на Близькому Сході? Володимир Зеленський казав, що більше ніж 10 країн уже звернулися з таким запитом. Як думаєте, чи лише перехоплювачі будуть цікавити наших партнерів?

Це насправді прекрасна перспектива, але якщо її правильно використовувати. Тому що Україні потрібні ракети-інтерцептори до систем Patriot. Україні потрібно більше систем протиповітряної оборони. Нашій державі також потрібні засоби протиракетного захисту на кшталт THAAD або Arrow 3, яких немає в Україні.

Країни Близького Сходу могли б долучитися до програми PURL, щоб можна було закупити ці системи для України.

Додатково треба казати про взаємну співпрацю. На жаль, більшість взаємодії натепер розраховано на купівлю зброї або передання з нашого боку.

Я кажу про те, що сьогодні потрібно розв'язувати проблему. Це трикутник зла – безпосередньо Росія, Іран, Північна Корея. Цим усім керує Китай. Відповідно, треба зупинити ці країни, а для цього потрібно об'єднати зусилля, розподілити ресурси.

Якщо ми можемо на день виготовляти по тисячу дронів-перехоплювачів і можемо збільшити обсяги виробництва, то є змога забезпечувати й себе, і країни-партнери, які натепер страждають від прильотів "Шахедів".

Натомість отримувати те озброєння, яке нам потрібно, – ракети-інтерцептори, далекобійне озброєння, балістичне озброєння і так далі.

Тобто треба казати не про фрагментованість ринку ОПК, який працює на замовлення, а про те, що цей ринок має працювати відповідно до стратегії, яка передбачає розподіл ресурсів між країнами для того, щоб перемогти вісь зла, яка насувається з боку Росії, з боку Ірану.

Що ще, крім перехоплювачів, ми могли б експортувати країнам Близького Сходу й не тільки?

У нас прекрасні засоби радіоелектронної боротьби, які впливають на навігацію. Згадаймо, що в нас є різноманітні сенсори, які ми розробили за час війни для того, щоб покращити виявлення та раннє запобігання загрозам. У нас є розвідувальні безпілотники, які можуть патрулювати, наприклад, кордони й бачити спроби пуску або ще щось.

Я б казав про те, що є різноманітна номенклатура озброєння, яким ми могли б поділитися та натомість отримати більш високотехнологічне. Ті види озброєння, яких у нас немає. Це літаки, це протиповітряна оборона, це далекобійне озброєння.