Мінус 47% нафтових надходжень: бюджет Росії тріщить по швах

Бюджет Росії опинився під потужним тиском вже на самому початку 2026 року. Тільки за перші два місяці дефіцит досяг 3,45 трильйона рублів - це 1,5% ВВП, що майже дорівнює сумі, яку Кремль планував витратити понад доходи за весь рік. У січні "діра" склала 1,73 трильйона рублів, у лютому - приблизно стільки ж. При цьому дефіцит вже на трильйон рублів перевищує показники аналогічного періоду минулого року, коли він становив 2,42 трильйона рублів. А загальний дефіцит за весь 2025 рік - 5,7 трильйона рублів, або 2,6% ВВП - став рекордним з 2020 року.

Як передає "Хвиля", про це йдеться в матеріалі 24 каналу.

Головна причина того, що відбувається, - обвал надходжень від нафти і газу. За два місяці державні витрати зросли на 5,8% і склали 8,22 трильйона рублів. Доходи ж впали майже на 11% - до 4,77 трильйона рублів, а нафтогазові збори обвалилися відразу на 47%. При цьому зростання ненафтових надходжень, які могли б компенсувати втрати, також помітно сповільнилося - додаткової подушки безпеки не вийшло.

Показово, що, за неофіційними даними колишнього першого заступника голови Центробанку Росії, реальний дефіцит за минулий рік міг досягати 8 трильйонів рублів, тоді як офіційна цифра становить лише 5,7 трильйона. Це означає, що масштаб проблеми навмисно занижується.

Чому дефіцит виявився таким великим

Економіст, головний консультант центру зовнішньополітичних досліджень Національного інституту стратегічних досліджень Іван Ус пояснює: частину витрат Росія свідомо перенесла з 2025-го на 2026 рік, що і дало такий різкий старт. Розраховували покрити дефіцит нафтодоларами - але в січні-лютому нафта коштувала дешево. Зіграв роль і курс рубля: якщо рік тому за мільйон доларів отримували 100 мільйонів рублів, то зараз - лише 75 мільйонів. Тобто при тих же обсягах продажу нафти рублевий еквівалент виручки став істотно меншим. А отже, дохідна частина бюджету не отримує того ефекту, на який розраховували в Міністерстві фінансів.

Координатор експертних груп Економічної експертної платформи Олег Гетман уточнює: у перші два місяці нафта марки Brent трималася близько 60 доларів за барель, а російський Urals торгувався приблизно по 40 доларів - це впритул наближається до собівартості видобутку. За словами експерта, якби подібна цінова картина зберігалася до кінця року, наслідки для російської економіки стали б воістину критичними.

У лютому певне полегшення приніс так званий зворотний демпфер. Механізм працює таким чином: держава встановлює так звану "ціну відсікання". Якщо світова ціна на нафту вища за цей поріг - нафтовикам доплачують за те, що вони реалізують паливо всередині країни, а не женуть все на експорт. Якщо ж світова ціна нижча - нафтові компанії самі доплачують до бюджету. У лютому 2026 року другий сценарій і реалізувався: компанії були змушені перерахувати додаткові кошти державі. Більш того, навколо можливого зниження "ціни відсікання" розгорівся публічний конфлікт між Міністерством фінансів і Центробанком Росії - останній заявив, що в разі такого рішення може зупинити зниження ключової ставки.

Де брати гроші: три джерела, які вичерпуються

Росія традиційно покриває бюджетний дефіцит трьома способами: нафтогазові доходи, внутрішні запозичення та кошти Фонду національного добробуту (ФНД). Проблема в тому, що всі три джерела одночасно звужуються.

Внутрішній державний борг майже подвоївся від початку повномасштабного вторгнення в Україну і на початок 2026 року перевищив 30 трильйонів рублів, свідчать дані KSE Institute. Витрати на його обслуговування вже перевищують 7% ВВП - колосальне навантаження на бюджет. Міністерство фінансів продовжує розміщувати облігації, в тому числі з плаваючою процентною ставкою, що робить боргові виплати особливо чутливими до високих ставок. Окрему тривогу викликає регіональний борг - він стрімко зростає і наближається до 3,5 трильйона рублів.

ФНД - так звана "подушка безпеки", яку Росія накопичувала два десятиліття, - фактично спорожнів. Якщо на початок 2022 року там зберігалося понад 100 мільярдів доларів, то зараз залишилося лише близько 30 мільярдів у ліквідних активах. За нинішніх темпів витрачання фонд може повністю вичерпати себе вже до кінця 2026 року.

Що відбувається далі - очевидно і лякаюче. Якщо до кінця року ні нафтові надходження, ні внутрішні позики, ні ФНД не забезпечать потрібного обсягу фінансування, Кремлю залишаться лише два варіанти дій. Перший - радикальне урізання всіх соціальних програм: охорони здоров'я, освіти, виплат населенню. Другий - друкувати рублі, що неминуче розжене інфляцію і вдарить по рівню життя росіян. Обидва сценарії політично вкрай болючі і економічно руйнівні.

Чому Близький Схід - це шанс для Москви

На перший погляд парадоксально, але загострення ситуації на Близькому Сході економічно вигідне Росії. Ескалація штовхає вгору світові ціни на нафту, а разом з ними - і ціну на Urals, який в окремі періоди навіть перевищував вартість еталонного Brent, досягаючи 90 доларів за барель. Втім, тут важливо враховувати дисконт: Росія традиційно продає свою нафту приблизно на 30 доларів дешевше ринку. Тобто при ціновому рівні в 90 доларів реальна виручка складе близько 60 доларів за барель. За даними TradingEconomics на 11 березня, російська нафта торгувалася на рівні 81,6 долара - тоді як ще 25 лютого її ціна не перевищувала 62 доларів.

Росія може використати близькосхідну ситуацію відразу в декількох вимірах.

По-перше, зростання нафтових цін безпосередньо збільшує доходи від експорту - а отже, частково покриває той колосальний дефіцит, який накопичився за перші два місяці року.

По-друге, на тлі відчуття дефіциту пропозиції на світовому ринку Росія позиціонує себе як постачальника, здатного наростити експорт. Натомість вона вимагає ослаблення санкцій. Показово, що США вже розглядають можливість зняття окремих нафтових обмежень з низки країн для стабілізації ринку - і Москва цілком може опинитися в числі бенефіціарів.

По-третє, Росія пропонує себе в якості посередника в переговорах з Іраном. Це дає їй додатковий дипломатичний важіль тиску - в тому числі в контексті переговорів щодо України, де вона може торгуватися поступками в обмін на припинення підтримки Києва.

Однак все це працює лише за однієї умови - якщо конфлікт затягнеться. Якщо ескалація зійде нанівець протягом місяця, бюджет Росії отримає лише короткостроковий імпульс, а річний дефіцит все одно, за прогнозами, може досягти 10 трильйонів рублів. Якщо ж протистояння на Близькому Сході триватиме кілька місяців - ситуація для Кремля кардинально покращиться. Втім, для всього іншого світу це стане куди більш похмурим сценарієм.

Поки що ринок нафти лихоманить: різкі коливання цін за останні тижні свідчать про те, що чіткого розуміння реального балансу попиту і пропозиції немає ні в кого. Ще на початку року всі аналітичні прогнози вказували на профіцит пропозиції в кожному кварталі - і раптом картина змінилася. Це само по собі говорить про високий ступінь невизначеності, в якому існує сьогодні не тільки російська економіка, але і світовий енергетичний ринок в цілому.