Від Уралу до «Оскара»: історія росіянина, що зняв фільм про пропаганду

Павло Таланкін, корінний росіянин, що з дитинства відчував себе відмінним від оточуючих, взявся за зйомку життя свого рідного уральського містечка. Його погляд на світ не був зрозумілий більшості земляків, що й спонукало до створення стрічки, покликаної показати реалії російської глибинки та вплив пропаганди на її мешканців. За його словами, саме здатність бачити більше дозволила йому зафіксувати те, що інші відмовлялися помічати.

Найяскравіші персонажі фільму — це його земляки: діти та дорослі, які живуть згідно з нав'язаними державною пропагандою ідеями. Серед них — учитель історії, що захоплюється Берією та Судоплатовим, організатором вбивства Троцького та атентату на Коновальця. Цей учитель, якого вважають найкращим у місті, є уособленням радянських штампів, що міцно вкорінились у свідомості людей.

Коли почалася російсько-українська війна, за вказівкою керівництва Павло почав знімати уроки пропаганди в місцевій школі. Ці відео відправляли "нагору" як звітність про відданість путінському курсу. Молоде покоління зростало на ідеях "побєдоносія", а потім їх мобілізували на війну проти України. Деякі з них йшли добровольцями, не задумуючись про причини конфлікту.

Путінська пропаганда, прямолінійна та настирлива, давала їм хоч якесь пояснення сенсу життя, існування і, зрештою, смерті, адже деякі з них гинули на війні. Головна біда суспільства полягала в тому, що воно не замислювалося, хто правий, навіщо жити і навіщо вбивати. Вони просто жили, боячись думати, дозволяючи авторитаризму деградувати свій народ.

Павло, який любив своїх героїв, хоч вони й вважали його диваком, не сприймав війни та пропаганди. Проте він боявся сказати про це вголос, не через страх переслідування, а через побоювання бути незрозумілим людьми, яких він знімав, і з якими проводив час.

Зрештою, він зробив свій вчинок: зняв усе це, з метою показати світові правду про уроки пропаганди в школі, після чого втік. Однак, навіть на церемонії вручення "Оскара", він не зміг публічно засудити російсько-українську війну, говорячи про "всі війни" без розрізнення між ними, що викликало дискусії щодо його позиції.

Фільм "Пан Ніхто проти Путіна" є дансько-чеським проєктом, знятим американським режисером. Це не російський фільм, хоча його співавтор і головний герой — росіянин Павло Таланкін, який розповідає про своє містечко з містоутворюючим комбінатом серед уральських гір.

Багато хто вважає, що для розуміння сучасних викликів необхідно глибоко вивчати суспільство, яке стоїть за агресією, а не жити міфами про його швидкий розвал чи всебічну ненависть. Такі кінематографічні роботи допомагають і світу, і Україні краще зрозуміти причини конфлікту та менталітет його учасників.

«Для нього — автора, режисера, частини оскарівського журі — різниці немає. А вона величезна», – зазначив оглядач про публічну позицію Павла Таланкіна, який уникнув прямого засудження російсько-української війни.

Історія Павла Таланкіна та його фільму демонструє складний шлях людини, що намагається протистояти пропаганді в умовах авторитарної системи. Його робота, хоч і не позбавлена суперечностей, дозволяє світові зазирнути за лаштунки російської дійсності, усвідомити її особливості та, можливо, знайти відповіді на питання, що хвилюють багатьох.