Рибалки з Вилкового: "Дунайку" вже ловимо, але дешевше ніж по 550 гривень навіть не шукайте

Поціновувачі та аматори дунайського делікатесу - місцевого оселедця - цього року ледь не залишилися без улюблених ласощів. Рибалки з Вилкового, головні її здобувачі, отримали ліцензії на вилов із затримкою. Риба вже «пішла», а документи все ще були десь на підписі. Така історія тут трапляється щороку, а під час війни через близькість морського фронту та острова Зміїний питання закриваються взагалі в останній момент.

Нервують в очікуванні всі. Рибалки - бо бояться залишитися без головного заробітку, гурмани - бо просто зачекалися, ресторатори та продавці одеського «Привозу» - втомилися відбиватися від клієнтів, готових викладати за звичайний на вигляд оселедець будь-які гроші. Але з середини березня всі вже можуть видихнути з полегшенням. Дозволи отримано, сіті закинуто, перші кілограми рибки спіймано.

У чому ж особливість «дунайки», скільки коштує кілограм малосольної чи копченої риби, а також про прикмети, пов'язані з її ловом, - про це Коротко про розповіли рибалки з Вилкового.

Чутлива до температури води

Оселедець, за яким шикуються черги. Атлантичний, східний, а може, чилійський? Ні - чорноморсько-азовський, або ж у народі - дунайський. Звичайна, на перший погляд, риба давно стала впізнаваним гастрономічним брендом Одещини.

- Охочі купити "дунайку" вже обривають мені телефон, пишуть у всі месенджери, а я попереджаю заздалегідь: у нас черга, - розповідає Коротко про мешканець та рибалка з Вилкового Андрій. - І немаленька, на 2–3 дні. Та й риба тільки почала потрапляти в сіті, поки на всіх її не вистачає.

"Дунайка" асоціюється з «українською Венецією» - містом Вилкове, де замість вулиць водні канали, замість тротуарів - дерев'яні містки, а в кожному дворі стоїть не велосипед чи машина, а човен. Роботи тут майже немає. Тому, як тільки починається сезон вилову "дунайки", у Вилковому майже всі місцеві жителі на риболовлі. Адже вони знають, що можуть пристойно заробити на унікальній рибці. Але про це трохи нижче.

А "дунайка" справді особлива. Більшу частину життя вона проводить у Чорному морі, але для нересту піднімається вгору річкою Дунай. Зазвичай це відбувається на 3–4-му році життя риби.

У руслі Дунаю косяки можуть просуватися високо проти течії на відстань до 500–600 кілометрів від моря. При цьому риба дуже чутлива до температурних коливань. Якщо вода різко холоднішає або каламутніє, вона може затриматися або змінити шлях. Тому рибалки уважно стежать за погодою та температурою води. Адже від цього залежить, чи буде вдалим сезон.

- "Дунайка" приходить не до сіток, а до терплячих, - кажуть у Вилковому.

Короткий сезон, смак, свіжість

На перший погляд, популярність "дунайки" - це такий собі феномен. Адже це той самий оселедець, тільки чорноморський. Але саме цю рибу хочуть скуштувати всі.

Пояснюємо таку популярність. По-перше, у "дунайки" короткий сезон. Хоча нерест триває з березня по червень, найкращий час для вилову - лише кілька весняних тижнів.

По-друге, смак. Перед нерестом "дунайка" накопичує жир, тому її м'ясо стає особливо ніжним і соковитим. Куди там тому "матіасу" чи атлантичному оселедцю! Гурмани кажуть - навіть порівнювати не можна. Ось тільки є один недолік: у "дунайці" багато дрібних кісток.

Риба делікатесна і, до того ж, корисна. Містить омега-3 жирні кислоти, що підтримують серце та судини; вітамін D, важливий для імунітету; йод, необхідний для щитоподібної залози; легкозасвоюваний білок.

По-третє, свіжість. Вона потрапляє на ринки буквально за кілька годин після вилову. Тут є нюанс: ця риба харчується водоростями і наповнюється йодом та жиром настільки, що у замороженому стані її не можна довго зберігати.

550 гривень за кілограм

- Найжирніша і найсмачніша риба - біля Вилкового, - стверджують рибалки.

Період так званого «ходу» риби - чи не свято для місцевих рибалок та давня традиція. Колись місцеві солили рибу в бочках і відправляли в порти Одеси та румунського міста Галац. Це був один із головних промислів, який годував цілі сім’ї.

- За короткий сезон "дунайки" заробляємо так, щоб можна було прожити майже весь рік, - вихваляються місцеві рибалки.

Суми заробітку не називають, але кажуть, що йдеться про кілька тисяч доларів США. Зате відкрито називають вартість риби для роздрібних покупців.

- Тут у Вилковому можна знайти свіжу по 400 гривень, а вже в Одесі за кілограм малосольної "дунайки" попросять 550 грн, а рибка холодного копчення буде трохи дорожчою - 650 грн за кіло. Бачив в інтернеті вже й пропозиції по 800 гривень, - називає ціни рибалка Андрій. - Купують для себе і дуже часто на подарунок. До речі, такий презент цінується навіть у нас у Вилковому, де всі знаються на рибі.

Вартість може змінюватися залежно від улову, погоди та попиту. Улов цього року навіть самі рибалки поки оцінювати не беруться, сезон лише розпочався.

- А як людина, яка вперше побачить "дунайку", зможе відрізнити її від звичайного оселедця? - запитую.

- Це складно, - сміється рибалка. - "Дунайка" і є оселедець. Але зверніть увагу на її спину: якщо вона темніша, ніж зазвичай, значить, це "дунайка".

А ще свіжа "дунайка" має характерний яскравий сріблястий блиск, через що її іноді називають «сріблом Дунаю».

Це цікаво!

У Вилковому з "дунайкою" пов'язано чимало прикмет. Кажуть, якщо весна тепла, то й риба "піде" раніше. Рибалки звертають увагу і на місцевих птахів: якщо над річкою багато чайок - знак, що риба близько.

- Ну що, пішла "дунайка"? - так зараз починається будь-яка розмова у Вилковому.

Значить, Дунай прокинувся…

Як приготувати?

У більшості українців оселедець асоціюється з солоною рибою з магазину. Часто це імпортний продукт, який проходить довгий шлях від вилову до прилавка. З нашою "дунайкою" зовсім інша історія.

Рибалка Андрій каже, що існує багато рецептів, але найпростіший і найулюбленіший багатьма місцевими спосіб - це смажена свіжа "дунайка".

Рибу чистять, солять, обвалюють у борошні і смажать на гарячій сковорідці 5–7 хвилин з кожного боку. Подають із молодою картоплею, цибулею та чорним хлібом.

- Але найкраще ця страва «заходить» на березі Дунаю, - усміхається рибалка.