США йдуть на несподілений крок: чому Венесуела може знову повернутися на світовий ринок нафти

Кілька місяців тому Вашингтон опинився перед складним вибором, коли світові ф'ючерси на нафту злетіли на понад 40% з моменту початку атак США та Ізраїлю, що призвело до найвищих цін на бензин з 2023 року. Старі підходи до стабілізації ринку здавалися вже недостатніми, і виникла потреба в неординарних рішеннях. Тоді погляди звернулися до Венесуели, яка володіє одними з найбільших у світі запасів "чорного золота".

Адміністрація США вирішила розглянути додаткові кроки для послаблення санкцій щодо венесуельської нафтової галузі. Це включає видачу нових індивідуальних ліцензій, які дозволять іноземним компаніям, як-от дочірня компанія індійської ONGC Videsh Ltd, Maha Capital AB зі Стокгольма та J&F Investimentos з Бразилії, працювати у Венесуелі без порушення американських обмежень. Можливо, буде впроваджено і ширший механізм, який полегшить доступ до країни більшій кількості гравців.

Раніше, адміністрація вже зробила кілька подібних кроків, видавши такі ліцензії компаніям як Chevron Corp., BP Plc, Shell Plc, Repsol SA, Eni SpA та Maurel et Prom SA. Ці дозволи були частиною плану залучити до 100 мільярдів доларів інвестицій протягом наступного десятиліття для відновлення нафтового сектору Венесуели, що занепав через неефективне управління, занедбаність, корупцію та попередні санкції.

Проте війна в Ірані прискорює цей процес, змушуючи Вашингтон активніше шукати шляхи для наповнення ринку нафтою. На початку цього місяця США вже тимчасово пом'якшили деякі санкції щодо російської нафти, а також послабили тиск на Індію щодо припинення її закупівель з РФ, прагнучи утримати глобальну економіку від шоку. Ці дії підтверджують стратегію адміністрації щодо пошуку нафтових джерел "за будь-яку ціну".

Наразі Венесуела видобуває близько 1 мільйона барелів на добу, що становить лише третину від її пікового рівня 1990-х років. Експерти Інституту Бейкера вважають, що навіть за умови повного зняття санкцій, країна зможе наростити видобуток лише на 300-400 тисяч барелів на день до 2026 року. Цей обсяг, хоч і значний для Венесуели, вважається "краплею в морі" на тлі світового попиту, що навряд чи зможе суттєво вплинути на ціни в короткостроковій перспективі.

Ця стратегія є частиною широкої енергетичної політики адміністрації, спрямованої на стабілізацію світових цін на нафту. Раніше, у січні, американські війська увійшли до Венесуели та викрали тодішнього лідера Ніколаса Мадуро. Після цього Вашингтон оголосив про встановлення контролю над нафтовою галуззю країни, а тодішній президент США заявляв про передачу Сполученим Штатам від 30 до 50 мільйонів барелів "підсанкційної нафти високої якості". Однак фактично, нафтовий сектор Венесуели стикнувся з серйозними викликами, включаючи борги Petróleos de Venezuela SA перед компаніями, які зацікавлені у поверненні, як-от ONGC Videsh.

Послаблення санкцій є частиною ширшої політики США, яка вже включала тимчасове пом'якшення обмежень щодо російської нафти та тиску на Індію з метою збереження стабільності світової економіки. За даними Bloomberg, ці рішення можуть бути оголошені найближчим часом. Однак Міністерство нафти Венесуели нещодавно призупинило дію 19 угод про розподіл продукції в нафтовому секторі, підписаних за адміністрації президента Ніколаса Мадуро, що свідчить про внутрішні проблеми та перешкоди на шляху відновлення.

Речниця Білого дому Тейлор Роджерс заявила: "Ми продовжуватимемо вживати заходів, коли це буде необхідно, для відновлення миру та процвітання у Венесуелі".

Пом'якшення санкцій проти Венесуели є ризикованим, але вимушеним кроком з боку США, спрямованим на вирішення глобальних енергетичних проблем. Хоча цей крок може відкрити нові перспективи для венесуельської нафтової галузі, його довгостроковий вплив на світовий ринок та здатність країни суттєво наростити видобуток залишаються під питанням, зважаючи на внутрішні виклики та багаторічну занедбаність інфраструктури.