Небезпечна знахідка в Чорнобильській зоні: зафіксували агресивну американську норку

Про появу хижака повідомили в Чорнобильському радіаційно-екологічному біосферному заповіднику. Американська норка – невеликий, але дуже спритний і витривалий звір. Вона добре пристосовується до різних умов, однаково впевнено почувається і у воді, і на суші.

Що відомо про американську норку?

Основу її раціону становлять риба, земноводні та дрібні тварини. Саме через це вона створює додатковий тиск на місцеву фауну. Особливу небезпеку американська норка становить для європейської норки, яку поступово витісняє з природного середовища.

Свої схованки цей хижак зазвичай облаштовує поблизу водойм – під корінням дерев або в покинутих норах інших тварин. Для нього важливо мати поруч укриття і постійний доступ до їжі, тому прибережні ділянки стають для нього найзручнішим місцем для життя.

Неймовірна тварина / Колаж 24 Каналу

Попри невеликі розміри, американська норка вміє добре захищатися. У разі небезпеки вона виділяє різкий мускусний запах, який допомагає відлякати ворога та уникнути прямого зіткнення. У заповіднику підкреслюють, що поширення цього виду може мати негативні наслідки для біорізноманіття. Саме тому американську норку вважають агресивним чужорідним видом, за появою якого потрібно уважно стежити.

Які ще звірі живуть у Чорнобильській зоні?

Чорнобильський радіаційно-екологічний біосферний заповідник створили у 2016 році, пише ВВС. За десятиліття після аварії на ЧАЕС, в умовах мінімального людського впливу, природа тут змогла значною мірою відновитися. Саме тому територія зони відчуження поступово перетворилася на важливий осередок дикої фауни, де нині мешкають тварини, що мають особливе значення для України.

Сьогодні в заповіднику нараховують понад 300 видів хребетних тварин. З них 75 занесені до Червоної книги України. Фотопастки не раз фіксували тут вовків, лосів, оленів, козуль, диких свиней, рисей та єнотоподібних собак. Окрему увагу привертають і тварини, які роблять цю територію особливо незвичною – табун коней Пржевальського та стадо здичавілих корів. Кінь Пржевальського майже зник у дикій природі ще в середині XX століття. Згодом цей вид почали відновлювати. В Україні він вільно живе, зокрема, в Асканії-Новій, а в 1990-х роках коней Пржевальського випустили і в Чорнобильській зоні. Відтоді популяція закріпилася, і нині тут мешкає близько 150 особин.

Не менш цікава історія і в місцевих здичавілих корів. Колись їх утримували "самосели" у місті Чорнобилі та селі Луб’янка. Після того як у 2016 році люди померли, стадо залишилося без господарів і почало жити самостійно.

У заповіднику пояснюють, що ці тварини належать до поширеної на Поліссі української чорно-рябої молочної породи. Як і багато інших мешканців зони, корови навчилися використовувати покинуті будівлі як укриття від негоди. Вони ховаються там від вітру й дощів, а корм знаходять у заплавних ділянках, де вистачає рослинності. Узимку, коли землю вкриває сніг, тварини відкопують суху траву копитами.

У заплаві для корів повно їжі. Взимку, коли випадає сніг, викопують копитами суху траву. А от сфотографувати їх нелегко. Це не ті повільні корови, яких ми знаємо. Вони добре орієнтуються, гуртуються і за найменшої небезпеки тікають. Переміщаються швидко,
– розповідає дослідник Денис Вишневський.

Науковці також зазначають, що у здичавілих корів у Чорнобилі немає потреби в доїнні – їхній цикл лактації природно нормалізувався і тепер пов’язаний із народженням телят. За наявними даними, нині в заповіднику живе стадо приблизно із 20 тварин. Воно пережило окупацію і далі освоює простори заповідної території.

Цікаве про тварин

• Раніше американську норку вже помічали на Волині.
• На Одещині помітили багато рідкісних рожевих баб – вони внесені до Червоної книги.