Недовговічна удача Кремля: чому війна в Ірані не принесе для Путіна докорінного перелому в Україні

Для Володимира Путіна Дональд Трамп — це подарунок, який не перестає приносити користь. Якраз коли Москва вже почала втомлюватися від запевнень американського президента в тому, що він зможе змусити Володимира Зеленського прийняти російські умови миру в Україні, втручання США та Ізраїлю в Ірані викликало різкий стрибок цін на нафту. Це дало Росії можливість поставити на світовий ринок більше нафти і підтримати свої бюджетні доходи, що скорочуються.

Загалом війна на Близькому Сході принесе Росії значні вигоди, але їх буде недостатньо для реалізації найнагальнішого бажання Путіна: розгрому України. Хоча плюси війни в Ірані для російської економіки незаперечні. До втручання Трампа російська нафта торгувалася зі значною знижкою порівняно зі світовими цінами через санкції. Ця знижка швидко зникла, і зараз російську нафту продають за цінами вищими, ніж нафту з Близького Сходу. Підвищення ціни на експортну нафту на 10 доларів (7,50 фунтів) за барель принесе російському бюджету додатково від 1,1 млрд доларів (830 млн фунтів) до 1,2 млрд доларів (900 млн фунтів) на місяць.

Це хороша новина для Кремля. Однак, незважаючи на ці помітні успіхи, у Кремлі розуміють, що слід проявляти обережність з кількох причин. По-перше, війна в Ірані може швидко закінчитися, і ціни на нафту можуть впасти. Можливо, вони не опустяться до рівня лютого, але приплив коштів до бюджету Кремля може виявитися набагато скромнішим, ніж очікувалося.

По-друге, тривала війна, що призвела до зростання цін на нафту вище 120 доларів (90 фунтів), спричинить глобальну рецесію та зменшить попит, що фактично зведе нанівець зростання цін і знизить значення Росії для США і Китаю. Оскільки Трамп відволікається на інші проблеми, у Путіна також менше шансів використовувати його як важіль тиску, щоб переконати Володимира Зеленського просити про мир.

І, нарешті, слід зазначити, що Україна, як і раніше, демонструє разючу рішучість боротися. І це незважаючи на жахливі руйнування, завдані її енергетичній інфраструктурі протягом зими, і пов'язані з цим значні поневіряння, яких зазнає населення загалом.

Важливо США та Ізраїль програли перший раунд: чому інакше в Ірані статися не могло і як війна може піти далі

Уже понад рік Путін заявляє, що російська армія має стратегічну перевагу на всій лінії фронту в Україні і що її наступ неможливо зупинити. Це породило очікування перемоги, які поки що залишаються далеко не виправданими. Незважаючи на більшу економіку і чисельність населення, Росія досі не змогла задіяти свої ресурси, що переважають, або зламати бойовий дух України.

На полі бою українці останнім часом домоглися переваги у використанні дронів, що діють на низьких висотах. Вони активізували удари за допомогою дронів і ракет середньої дальності, які знищують російські системи ППО і підривають підготовку російської армії до весняно-літнього наступу. Українці вважають, що зрив літнього наступу може завдати серйозної шкоди наступальним можливостям російської армії і змусити Путіна припинити бойові дії.

Стратегія України полягає в тому, щоб зірвати агресію Москви, зробивши війну безглуздою. Стратеги в Києві вважають, що чим довше триватиме відносна патова ситуація, тим більше запитань виникатиме в Росії щодо цілей цієї війни. З одного боку, цей аргумент переконливий. У березні 2022 року Росія контролювала 27 відсотків території України. Через чотири роки вона утримує лише 19,4%. Минулого року армія Путіна захопила 1,5% території України, зазнавши втрат в один мільйон осіб. Проте в умовах дедалі репресивнішої обстановки в Росії поки що немає явних ознак незгоди з лінією Кремля.

Переживши зиму і витримавши тиск з боку Трампа, українці стали почуватися більш впевнено, ніж останніми місяцями, у своїй здатності утримати Росію в патовій ситуації. У лютому українська армія відбила значні території, більш ніж компенсувавши територіальні завоювання Москви того ж місяця.

Київ розуміє, що Кремль побоюється оголосити чергову часткову мобілізацію, оскільки вона є головним джерелом занепокоєння для російського суспільства. Востаннє, коли така спроба була зроблена восени 2022 року, це призвело до того, що країну залишили приблизно мільйон росіян, зокрема багато хто з найталановитіших і найосвіченіших.

Україна виявилася набагато міцнішим горішком, ніж Путін міг собі уявити. Звичайно, зараз він, імовірно, отримає вигоду з короткострокового полегшення бюджетного навантаження і ослаблення української протиповітряної оборони, поки Київ шукає альтернативні способи захисту свого повітряного простору в умовах нестачі боєприпасів, перенаправлених американським союзникам на Близькому Сході. Але цього буде недостатньо, щоб переломити хід подій і забезпечити поразку України.

Невдала авантюра Трампа на Близькому Сході нагадує авантюру Путіна в Україні. Недостатнє планування і неправильна оцінка противника незмінно призводять до катастрофічних наслідків. В обох випадках не варто чекати якогось "бога з машини".

Автор висловлює особисту думку, яка може не збігатися з позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.

Джерело

Важливо Готуй газ навесні: чому вiйна в Iранi робить наступну зиму для України ще більш проблематичною