Несподіваний поворот: США можуть скасувати санкції на 140 мільйонів барелів іранської нафти

У четвер, коли Brent торгувалася приблизно по 111 доларів за барель, що на 60% більше, ніж до початку конфлікту, міністр фінансів США Скотт Бессент виступив в ефірі Fox Business із заявою, яка сколихнула ринки. Він повідомив, що адміністрація Трампа розглядає можливість скасування санкцій з нафти іранського походження, яка вже перебуває у транзиті.

Це рішення, за словами Бессента, може повернути на ринок приблизно 140 мільйонів барелів нафти, що становить приблизно 10–14 днів світових поставок. Значна частина цієї нафти, як правило, надходить до Китаю, який купував понад 90% іранської нафти за зниженими цінами під час дії санкцій. Однак тимчасове скасування дозволило б цій нафті вийти на світові ринки за ринковою ціною.

«По суті, ми будемо використовувати іранські барелі проти іранців, щоб утримати ціни на низькому рівні протягом наступних 10 або 14 днів, поки ми продовжуємо цю кампанію», – пояснив Бессент. Цей крок розглядається як тактична міра для пом'якшення наслідків зростання цін на енергоносії, спричиненого як військовою операцією, так і ударами Ірану по нафтогазових об'єктах сусідів у Перській затоці, що призвело до зупинки експорту нафти через Ормузьку протоку.

Крім того, Бессент зазначив, що скасування санкцій дозволить диверсифікувати розподіл цієї нафти, яка раніше була призначена переважно для Китаю. Тепер вона може постачатися до таких країн як Малайзія, Сінгапур, Індонезія, Японія та Індія, які «поводилися в цьому питанні відповідально». Це створить ширші глобальні ринки для цієї нафти, що може сприяти її стабільнішій ціні.

На тлі цих подій Франція та Німеччина висловили зацікавленість у розблокуванні Ормузької протоки. Французький президент Емманюель Макрон заявив, що Париж вивчає можливості дій на рівні ООН, а німецький канцлер Фрідріх Мерц зазначив, що Німеччина може приєднатися до місії, якщо на це буде міжнародний мандат та координація з державами Перської затоки.

Тим часом, США минулого тижня вже здійснили схожий крок, тимчасово скасувавши частину санкцій щодо нафти російського походження, яка перебувала в морі, до 11 квітня. Це рішення дозволило вивільнити 130 мільйонів барелів для світових поставок.

Ормузька протока, через яку проходить до 20% світового експорту нафти, є критично важливим морським коридором. Її закриття Іраном у відповідь на удари США та Ізраїлю, а також попередні атаки Ірану по нафтогазових об’єктах у Перській затоці, стали основними факторами дестабілізації.

Адміністрація Дональда Трампа заявляє, що передбачала можливе закриття Ормузької протоки, що вказує на підготовку до таких сценаріїв. Однак пропозиція про скасування санкцій викликає критику, зокрема, з боку сенатора-демократа Енді Кіма, який заявив, що ця політика може принести вигоду Росії та Ірану, створюючи при цьому додатковий тиск на американських споживачів.

«Це приблизно від 10 днів до двох тижнів поставок, які іранці виштовхували на ринок і які б усі пішли до Китаю… Ми маємо багато важелів впливу», — резюмував міністр фінансів США Скотт Бессент.

Таким чином, майбутнє Ормузької протоки та світових цін на нафту залишається під питанням, а рішення США щодо іранської нафти може стати тимчасовим, але значущим фактором у цій складній енергетичній та геополітичній грі.