Олег Кіпер: дорогі костюми, зернові схеми та мільярдні активи голови Одеської ОВА

Голова Одеської обласної військової адміністрації Олег Кіпер опинився в центрі низки гучних скандалів — від підозр у «зернових відкатах» та спірних економічних рішень до історій із мільярдними активами та розкішним способом життя, пише "Коментарі".

Олег Кіпер обійняв посаду керівника Одеської обласної військової адміністрації 30 травня 2023 року. Його кар'єра в органах прокуратури розпочалася ще 2001 року. Після подій 2014 року чиновник потрапив під дію закону про люстрацію, проте через кілька років зміг відновитись через суд. Більше того, держава виплатила йому близько 800 тис. грн. компенсації. Вже у 2020 році Кіпер очолив Київську міську прокуратуру, а пізніше, будучи керівником ОВА, також через суд досяг визнання свого прокурорського стажу для нарахування пенсії, фактично отримавши можливість вийти на неї у 43 роки.

Призначення Кіпера в Одеську область багато хто пов'язував зі спробою посилити вплив центральної влади в регіоні та послабити позиції міського голови Геннадія Труханова, який пізніше був позбавлений українського громадянства указом президента Володимира Зеленського.

При цьому стиль життя чиновника часто ставав предметом обговорень. Журналісти писали, що Кіпер має костюми вартістю до 4 тисяч євро, хоча сам він заявляв, що його зарплата становить приблизно 70–80 тис. грн на місяць. При цьому доступ до його декларації у реєстрі НАЗК закрито.

Якщо орієнтуватися на відкриті дані за 2020 рік, сукупні доходи сім'ї чиновника значно перевищували його офіційні зарплати. Тоді Кіпер задекларував 550 тис. грн., отриманих від продажу автомобіля, близько 747 тис. грн. доходу в Офісі генерального прокурора, 705 тис. грн. — як керівник прокуратури Києва, а також низку інших виплат. Його дружина Ірина Кіпер того ж року отримала близько 4 млн грн від продажу нерухомості та майже 5 млн грн від підприємницької діяльності. У сумі сімейний дохід перевищив 10,5 млн. грн.

У власності сім'ї на той момент було кілька автомобілів — Range Rover Sport, Toyota RAV4 і Toyota Camry. Також було задекларовано дві квартири вартістю близько 3,47 млн ​​і 5,13 млн грн, паркувальне місце та низку об'єктів нерухомості у Києві, а також житло у Поляниці біля гірськолижного курорту Буковель.

Окремий резонанс викликала інформація про можливе російське громадянство дружини чиновника. Ірина Кіпер раніше підтверджувала, що мала російський паспорт, але заявляла, що відмовилася від нього. Проте розслідування журналістів проекту «Схеми» у 2023 році показало, що цей паспорт офіційно не анульовано.

Ще один гучний епізод пов'язаний із активами російського бізнесмена Ігоря Наумця. 2024 року журналісти повідомили, що майно вартістю близько 1 млрд грн було передано новому власнику — підприємцю Сергію Шапрану, якого пов'язують із Кіпером. Однією з ланок цього зв'язку називають колишнього депутата Одеської облради Володимира Осипова. У телефонних контактах він фігурує як "кум Кіпера". Крім того, у декларації урядовця зазначено, що його дружина займала 25 млн грн у матері Осипова.

Серйозну критику викликав і наказ №19, підписаний Кіпером у серпні 2023 року. Документ зобов'язував експортерів подавати декларації на вивезення збіжжя за десять днів до завантаження судна. Представники аграрного бізнесу заявляли, що виконати такі вимоги практично неможливо. За даними журналістки Ірини Гриб, обхід цих обмежень міг коштувати приблизно 14% вартості угоди. Через одеські порти проходило близько 85% всього зернового експорту країни — приблизно 13,7 млн. тонн. Попри контроль, журналісти виявили експорт близько 800 тис. тонн зерна на суму приблизно 6 млрд грн через чотири десятки компаній з ознаками фіктивності. Лише у грудні 2024 року цей наказ було скасовано.

2025 року виник ще один конфлікт — довкола заборони морського імпорту добрив. За інформацією журналіста Станіслава Речинського, таке рішення Одеської ОВЗ призвело до зростання цін на ринку на 20–30% і могло зіграти на руку виробникам, пов'язаним із бізнесменом Дмитром Фірташем. На цьому фоні компанія «ФРІ-СИСТЕМ», яку пов'язують із російським бізнесом, різко збільшила оборот — до 2,487 млрд. грн. Її прибуток склав 50,7 млн ​​грн після збитків роком раніше.

Окремо журналісти звертали увагу на ситуацію із будівництвом оборонних споруд. За їхніми даними, підрядникам було перераховано близько 1,5 млрд грн авансів на фортифікаційні роботи, проте зміцнення нібито так і не було збудовано. Розслідування щодо цього епізоду веде НАБУ. На цьому фоні командувач Силами територіальної оборони "Південь" Денис Носіков у 2026 році публічно заявив про необхідність термінового посилення оборони Одеси.

Ще одна справа стосується організації «Україна – це мати». За версією слідства її представники створили однойменний «добровольчий батальйон» і, за даними джерел, продавали посвідчення за ціною від 1 до 3 тисяч доларів, а також поширювали інформацію про рейди ТЦК. Розгляд цієї справи із лютого відбувається у Київському районному суді Одеси.

На тлі всіх цих скандалів розслідування можливих зловживань з боку Олега Кіпера СБУ розпочало лише після відповідного рішення суду. Поки перевірка триває, довкола голови Одеської ОВА сформувалася репутація чиновника, за якого військовий стан у регіоні став не лише інструментом управління, а й чинником посилення політичного та економічного впливу.

Раніше ми писали про лакшері життя Олексія Костильова та Адріани Туркевич під час війни.

"Знай" також повідомляв, що співробітник Бучанського ТЦК задекларував кілограм золота та сотні тисяч готівкою.

Крім того, передавали як нелегальний "Оземпік" заполонює Україну.