Росію можуть готувати до змін: чому Путін ховається і звідки бачить загрозу

Спочатку зовнішні удари по найближчих соратниках, а тепер і наростання внутрішніх проблем та невдоволень. Куди міг зникнути диктатор, від чого переховується і які сигнали вже подає росіянам – для 24 Каналу розібрали політичні експерти та аналітики.

Куди зник Путін?

Зникнення Володимира Путіна з публічного простору вже важко пояснити випадковістю чи звичайною обережністю, це виглядає як реакція на конкретну, цілком реальну загрозу. Причому таку, яка змушує Кремль вдаватися до безпрецедентних заходів безпеки й навіть скасовувати символічно важливі події на кшталт річниці окупації Криму.

Політтехнолог Михайло Шейтельман вважає, що мова може йти не стільки про зовнішні фактори, скільки про внутрішню небезпеку. За його словами, тривожні сигнали для російського лідера з'явилися ще задовго до останніх міжнародних подій – приблизно з початку року.

Якщо пов'язувати із зовнішньою ситуацією, то радше з викраденням Ніколаса Мадуро, ліквідацією Хаменеї та іншого військового керівництва. Саме сукупність усього цього, мабуть, і спрацювала,
– сказав Шейтельман.

Сукупність резонансних інцидентів у світі могла лише підсилити страхи Путіна, але не стала їх першопричиною. Значно важливішим є інше: глава Кремля, ймовірно, почав більше боятися власного оточення, ніж зовнішніх ворогів.

Зверніть увагу! Після наради 9 березня Путін фактично зник із Кремля: усі подальші "зустрічі" можуть бути заздалегідь записаними або проведеними по відеозв'язку з резиденцій на кшталт Ново-Огарьово, Сочі чи Валдая, де існують ідентичні кабінети для створення ефекту присутності. Така затяжна відсутність у Кремлі є нетиповою – раніше навіть найдовші паузи між публічними заходами не перевищували кількох днів, що лише підсилює підозри щодо реальних причин його ізоляції.

Непрямим підтвердженням цього Шейтельман називає абсурдні, на перший погляд, заходи безпеки в Москві – аж до заклеювання каналізаційних люків перед подіями, які в підсумку так і не відбулися.

Показово, що цього року Кремль фактично проігнорував річницю окупації Криму – дату, яку раніше перетворювали на масштабне пропагандистське шоу. Замість цього Путін обмежився короткою згадкою про технічні питання на нараді.

Якщо на мавзолеї стоять кулемети – питання, від кого вони захищають. Раніше він не ховався, а зараз раптом зник. Це означає, що є конкретна інформація про загрозу. І ця загроза, швидше за все, не ззовні,
– підсумував Шейтельман.

У такій логіці зникнення Путіна виглядає вже не як тактична пауза, а як симптом серйозної внутрішньої кризи в самій російській верхівці.

Куди міг зникнути Путін: дивитись відео

Чого злякався диктатор?

Ймовірні втрати російської армії вже можуть сягати 1,2 – 1,3 мільйона вбитими й пораненими, і це має ризики не лише для фронту, а й для стабільності всередині самої Росії.

Ветеран армії США Раян МакБет зазначив, що подібні масштаби втрат здатні запустити процеси внутрішнього розладу, коли деморалізація та корупція в армії лише посилюються.

Експерт проводить паралелі з армією режиму Башара Асада, де військові масово платили командирам, щоб уникнути передової, залишаючись лише формально у списках підрозділів. У результаті на фронті опинялися переважно ті, хто не мав можливості "відкупитися", що різко знижувало боєздатність війська.

За словами МакБета, подібні практики можуть існувати й у російській армії: одні військові отримують можливість залишатися в тилу, тоді як інших відправляють у найнебезпечніші ділянки. У разі погіршення ситуації на фронті це може призвести до того, що навіть ті, хто намагався уникнути бойових дій, будуть змушені воювати.

Тож цілком можливо, що спалахне народний бунт, особливо, якщо солдати вже не зможуть утримувати лінію фронту. Тоді люди, які заплатили командиру гроші, щоб не йти на передову, все одно почують, що мусять воювати, бо більше не залишиться нікого,
– підкреслив Раян МакБет.

Російська імперія не руйнується миттєво – вона повільно втрачає силу, вплив і контроль, і саме цей процес спостерігається зараз. Ексглава МЗС України Дмитро Кулеба звертає увагу, що Москва вже не здатна утримувати свої позиції на так званому "дальньому кордоні": від Близького Сходу до інших регіонів її роль стрімко слабшає, що свідчить про системну деградацію.

Втім, у цій ситуації є і тривожний для України аспект. Ослаблення Росії значною мірою стало можливим через концентрацію її ресурсів у війні проти України, а отже, цей тиск нікуди не зникає. Ба більше, Кулеба попереджує, навіть якщо сама імперія поступово розпадається, її головна проблема, імперське мислення, нікуди не зникає одразу.

Що загрожує Росії: дивіться відео

Проти Путіна пішли навіть свої

Російський блогер і активіст Ілля Ремесло, якого пов’язують з оточенням Сергія Кірієнка, раптом днями видав текст, який виглядає не як емоційний пост, а як чітко виписана політична програма. Причому не просто критика, а фактично інструкція – як і чому країна має жити без Путіна.

Тут починається найцікавіше. Бо майже одразу після цього, за інформацією російських телеграм-каналів, автор опиняється в психіатричній лікарні.

Деталі. Ремесло опублікував допис із жорсткою критикою війни проти України, втрат серед людей, економічних наслідків санкцій і придушення свобод у Росії, а також заявивши, що Путін має піти у відставку і постати перед судом. Після цього його звинуватили в роботі на Захід, він перестав виходити на зв'язок, і, за повідомленнями російських телеграм-каналів, його могли примусово помістити до психіатричної лікарні.

Політтехнолог Михайло Шейтельман звертає увагу не на сам скандал, а на якість матеріалу. Це, за його словами, не спонтанне "прозріння" людини, яка раптом змінила погляди. Це документ, над яким працювали, і працювали серйозно.

Це політична програма. Над ним працювала явно не одна людина,
– зауважив Шейтельман.

Причому адресат – не ліберальна опозиція і не Захід. Це текст для тих самих 86% росіян, які довгий час підтримували Путіна.

Саме так зазвичай готують суспільство до зміни влади. На цьому тлі дивно виглядає і зникнення самого Путіна з публічного простору. У системі, де кожен його вихід, це ретельно сплановане шоу, навіть коротка пауза викликає більше запитань, ніж будь-яка заява.

Разом з тим з'явились несподівані "сміливі" виступи Сергій Шойгу, заклики з боку інших Z-блогерів виходити на вулиці. Політтехнолог переконаний, що це більше схоже на підготовку до внутрішнього сценарію, ніж на хаотичні інформаційні вкиди.

За логікою Шейтельмана, усе це виглядає як скоординована історія. І питання вже не в тому, чи є криза, адже вона очевидна. Питання в іншому: це спроба перевороту, чи лише репетиція.

Невдоволення владою в Росії наростає

• У Росії дедалі голосніше звучать сигнали невдоволення владою навіть серед груп, які раніше підтримували режим, зокрема фермери з Новосибірськазвернулися до солдатів із закликом повернутися з війни та виступити проти кремлівського режиму, оскільки вони перестали вірити у Путіна та його політику.
• У Росії зростає дефіцит федерального бюджету, який може майже вдвічі перевищити заплановані 3,8 трильйона рублів у 2026 році через різке падіння нафтових і газових доходів та уповільнення економіки. В умовах цих фінансових проблем Міністерство фінансів Росії може бути змушене скорочувати витрати по всіх "несуттєвих" статтях бюджету, щоб лише частково компенсувати недобір доходів, що створює додатковий тиск на державну економіку та простих громадян.
• Життя росіян зазнало серйозних змін через війну та економічні проблеми: зростання цін, перебої з постачанням і труднощі в повсякденному житті призвели до падіння рівня довіри до Путіна, що посилює рівень невдоволення владою серед частини громадян.