Трамп розглядав захоплення острова для контролю над Ормузькою протокою

Ситуація в Ормузькій протоці, через яку проходить до 20% світового експорту нафти, стала критичною після того, як Іран завдав ударів по нафтогазових об'єктах сусідів у Перській затоці та фактично зупинив прохід танкерів. На тлі цих подій світові ціни на енергоносії почали різко зростати, створивши глобальну напругу.

В умовах зростання цін на енергоносії та блокування протоки, президент Трамп опинився перед вибором, як відновити контроль над морськими шляхами. Одним із радикальних рішень, що розглядалося, було захоплення острова Харг, через який проходить 90% нафтового експорту Ірану. Джерела, обізнані з думкою Білого дому, зазначали, що такий крок міг би "взяти Іран за горло" і використати це як аргумент у переговорах.

Проте, реалізація подібної операції несла значні ризики. Острів Харг розташований лише за 24 кілометри від берега Ірану, і його захоплення могло б призвести до безпосередніх вогневих зіткнень з американськими військами. Тому попередньо передбачалося, що США повинні послабити військовий потенціал Ірану в районі Ормузької протоки за допомогою масованих ударів по військових цілях.

Така військова операція потребувала значного посилення американської присутності в регіоні. До Перської затоки вже було перекинуто три підрозділи морської піхоти, і Білий дім спільно з Пентагоном розглядали можливість відправлення ще більшої кількості військових. Один з чиновників адміністрації зауважив, що хоча питання кількості наземних військ у конфліктах завжди викликало політичні дискусії, президент США зробить те, що вважатиме за правильне.

Дональд Трамп у своїх коментарях назвав Харг "малим островом, який абсолютно незахищений", зазначивши, що США "винесли там усе, крім трубопроводів". Водночас, деякі політики, такі як сенатор Том Коттон, стверджували, що закриття протоки було "актом відчаю" з боку Ірану, а у Трампа заготовлено безліч планів на цей випадок. Проте остаточного рішення щодо окупації острова так і не було ухвалено.

Важливою обставиною, яка впливала на ухвалення рішення, була суспільна думка. За даними останніх опитувань, лише 7% американців підтримували наземну операцію США в Ірані, що створювало додаткові політичні виклики. Попри те, що острів Харг є критично важливим для нафтової промисловості Ірану, не було жодної гарантії, що його захоплення переконає Тегеран укласти мир на умовах США.

Європейські лідери, зокрема президент Франції Емманюель Макрон і канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, також шукали шляхи розблокування Ормузької протоки, розглядаючи дії на рівні ООН та міжнародний мандат. Німеччина висловила готовність приєднатися до місії, якщо буде міжнародна підтримка і координація з країнами Перської затоки. Трамп, зі свого боку, активно критикував європейські держави за їхнє небажання більш активно підтримати США у цьому питанні.

Міністр закордонних справ Ірану Аббас Арагчі заявив, що Ормузька протока залишається відкритою для більшості країн світу, але суднам США та Ізраїлю прохід обмежено. За його словами, обмеження стосуються лише тих держав, які, на думку Тегерана, причетні до нападів на Іран. Лідери ж Великої Британії, Франції, Німеччини, Італії, Нідерландів та Японії засудили фактичне закриття протоки Іраном, закликавши до негайного припинення загроз та дотримання резолюції 2817 Ради Безпеки ООН.

Один зі співрозмовників, обізнаний з думкою Білого дому, зазначив: "Нам треба десь місяць, щоб більше послабити іранців ударами, захопити острів, і тоді взяти їх за горло і використати це аргументом у переговорах".

Високопосадовець адміністрації, коментуючи плани, зауважив: "Він хоче відкрити Ормуз. Якщо йому доведеться взяти острів Харг, щоб це сталося, це станеться. Якщо він вирішить здійснити вторгнення на узбережжя, це станеться. Але таке рішення ще не прийнято."

Інший високопосадовець з адміністрації підкреслив: "У нас за кожного президента десь були 'чоботи на землі' у різних конфліктах, у тому числі за Трампа. Я розумію, що у медіа є фіксація на цьому, я розумію політичний аспект, але президент буде робити так, як правильно".

Видання Axios, з посиланням на анонімні джерела, повідомило про обговорення планів щодо острова Харг.

Історія обговорення можливого захоплення острова Харг продемонструвала готовність адміністрації Трампа до рішучих, хоча і ризикованих, кроків для захисту економічних інтересів та збереження світового нафтового ринку. Незважаючи на те, що рішення так і не було прийнято, цей епізод підкреслив складність геополітичних викликів у регіоні та значущість Ормузької протоки для глобальної безпеки та добробуту.