Несподівана зміна: Без цього документа закордонний паспорт не видадуть

Ще недавно процес отримання закордонного паспорта здавався знайомим і зрозумілим. Проте, з кінця 2025 року з'явилася нова обов'язкова умова — наявність реєстраційного номера облікової картки платника податків (РНОКПП), більш відомого як ідентифікаційний код. Ця зміна стала несподіванкою для багатьох, які звикли до певної процедури оформлення документів.

Кабінет Міністрів України закріпив ці нововведення у постанові №1709 від 24 грудня 2025 року. Мета такого рішення — глибока синхронізація державних інформаційних систем та реєстрів. У Міністерстві закордонних справ пояснили, що податковий номер є ключовим цифровим ідентифікатором, без якого коректний обмін даними між Відомчою системою МЗС, Єдиним демографічним реєстром та порталом "Дія" технічно неможливий. Це пояснення підкреслило складність взаємодії різних державних баз даних.

Нові вимоги торкнулися майже всіх, хто планував оформити закордонний паспорт. Однак, законодавці передбачили два винятки. Податковий код не є обов'язковим при оформленні документа для новонароджених дітей. Також ця вимога не поширюється на осіб, які офіційно відмовилися від РНОКПП через релігійні переконання і мають відповідну відмітку у своєму внутрішньому паспорті. Для всіх інших категорій українців відсутність цього номера в базі даних є законною підставою для відмови у наданні послуги.

Українцям, які перебувають за кордоном, було рекомендовано заздалегідь переконатися в наявності податкового номера у своїх документах або електронних сервісах. У разі його відсутності пропонується оформити код дистанційно через мобільний застосунок "Дія" або через уповноваженого представника на території України. Своєчасна перевірка документів дозволяє уникнути складнощів при зверненні до консульських установ та паспортних сервісів за кордоном, зберегти свій час і нерви.

Ці зміни відображають ширшу тенденцію до цифровізації державних послуг та створення єдиних баз даних в Україні. Мета полягає в підвищенні ефективності та прозорості адміністративних процесів, а також у взаємодії різних відомств для більш якісної обробки інформації.

Імплементація цих правил підкреслює рух України до більш інтегрованої електронної системи управління документами, хоча й створює нові виклики для громадян. У майбутньому, ймовірно, буде ще більше подібних інтеграцій, що вимагатимуть постійної уваги та готовності до адаптації від кожного українця.