Археологи виявили кладовище "маргіналів" на півночі Польщі: що дізналися вчені

Дослідження під керівництвом Даріуша Полінського тривають на цьому місці вже понад два десятиліття. Вважається, що кладовище мало протестантське походження, проте найбільше вражає кількість поховань, що відрізняються від стандартних практик, пише Фокус.

У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтеся, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

"Ми виявили тут загалом 101 поховання, і кількість нетипових могил вражає: щонайменше десяток", — сказав Полінський. Він додав, що в міру продовження досліджень може бути виявлено ще більше таких випадків. Нещодавні розкопки виявили додаткові могили, зокрема з тілами плодів, новонароджених та підлітків віком від 12 до 15 років.

Такі нетипові поховання знаходили й в інших частинах Польщі, але зазвичай лише як поодинокі випадки. Наприклад, у Дравську серед сотень могил було виявлено п’ять поховань із серпами. У Глівіце дослідники задокументували поховання страчених осіб, чиї голови були поміщені між ногами. Однак масштаб, який спостерігається у селі Пень, видається унікальним, що наводить на думку, що кладовище, можливо, використовувалося для людей, відкинутих суспільством.

Одним із найвідоміших поховань на цьому місці є поховання молодої жінки, яку називають "Зося". Її поховали з серпом, покладеним на шию, та навісним замком, прикріпленим до пальця ноги — заходи, які, як вважалося, мали запобігти її повстанню з могили.

У 2024 році вчені відтворили її обличчя. Дослідження показали, що вона страждала на гемангіому — пухлину, розташовану в грудині, яка, ймовірно, спричиняла біль та видиму деформацію грудей.

Інша могила належала жінці віком від 30 до 50 років. На її ліву руку було покладено великий камінь, а тіло оточували менші камені. Антропологічний аналіз виявив, що вона страждала на запущену стадію сифілісу, хворобу, яка в спільнотах минулого часто викликала страх і відчуження. Хоча могилу було виявлено багато років тому, аналіз ДНК залишається складним через поганий стан останків.

У 2025 році археологи виявили ще одне поховання хлопчика, названого Володимиром. На його ключицях і грудях були покладені камені. За два роки до цього, вчені виявили могилу вагітної жінки віком від 20 до 30 років, похована разом із плодом, вік якого оцінювався у 24–25 тижнів. Збереження таких крихких останків є незвичайним, особливо з огляду на твердий, кам’янистий ґрунт, у якому було знайдено могилу.

Людей похилого віку також ховали незвичайним чином. Одній жінці, віком близько 60 років, камені притиснули до черепа. Дослідники виявили на її черепі чіткі сліди аневризми, яка, ймовірно, спричиняла сильний біль та неврологічні симптоми. У давні часи таку поведінку могли сприймати як одержимість або божевілля, що призводило до її соціальної ізоляції.

Ще одне дивне поховання належало молодому чоловіку та маленькій дитині віком близько двох років. Дитину поклали на ноги чоловіка, розкинувши руки в сторони. Камені були розміщені по всій могилі, зокрема біля голови дитини та стегон чоловіка. Такі поховання є рідкісними і досі важко піддаються інтерпретації.

За словами Полінського, ці похоронні звичаї мали на меті запобігти поверненню померлих та заподіянню шкоди живим. "Померлих, які викликали страх, ховали з серпами на шиї, обтяжували камінням або замикали на замки. Іноді їх ховали обличчям донизу, щоб, якщо вони прокинуться, вони вгризлися в землю, а не повернулися до села", — пояснив він. У деяких випадках могили відкривали, щоб перевірити, чи не розкладається тіло, оскільки вважалося, що одне тіло може заразити інші.

Ці вірування різнилися залежно від регіону. Наприклад, у Кашубії люди боялися, що померлі можуть повстати і дзвонити у церковні дзвони, спричиняючи смерть тим, хто почує їх першим. Запобіжні заходи включали обезголовлення, розміщення голови між ногами або вкладання незавершених молитов у могилу, щоб ув’язнити дух у нескінченному повторенні. Інші методи полягали у розсипанні макового насіння, щоб відволікти померлих, або у вкладанні монет у їхні роти.

Такі практики часто були спробами пояснити нещастя. XVII століття відзначилося суворими умовами життя, зокрема Малим льодовиковим періодом, який приніс погані врожаї та голод. Війни, зокрема Тридцятирічна війна та шведське вторгнення до Польщі, спустошували населення, а епідемії швидко поширювалися. Не маючи знань про причини хвороб, громади шукали пояснень і часто звинувачували осіб, яких вважали інакшими.

Важливо Таємницю спалених курганів розкрито: вчені нарешті дізналися призначення цих структур (фото)

Ці відкриття дають рідкісний погляд на те, як страх, хвороби та соціальна ізоляція формували похоронні звичаї, і демонструють, як суспільства минулого намагалися впоратися з невизначеністю та небезпекою.

Раніше Фокус писав про знайдений в Іспанії золотий шолом вагою 270 грамів. Вчені датували артефакт пізньою бронзовою добою, приблизно 1000–800 роками до н. е.

Також ми розповідали про єдине відоме зображення кельтського бога Суцелла. Його нещодавно знайшли під час розкопок у Франції.

Під час написання цього матеріалу використано джерела: Heritage Daily, Nauka w Polsce.