Чому Іран тримає світ за горло через Ормузьку протоку і не йде на поступки: аналіз WP

Війна в Ірані / © ТСН.ua

Попри масовані удари та втрату ключових лідерів, Іран відмовляється від дипломатії. Головним козирем Тегерану залишається Ормузька протока, через яку країна намагається обвалити світову економіку швидше, ніж США нейтралізують її військову міць.

Про це йдеться у статті The Washington Post.

Іран відмовляється від дипломатії — які причини

За словами джерел, із початком четвертого тижня бойових дій та посиленням уваги США до глобальних енергетичних потоків Іран відкидає будь-які спроби знайти дипломатичний вихід із конфлікту, розв’язаного Сполученими Штатами та Ізраїлем.

Натомість Тегеран нарощує атаки проти сусідніх держав, розраховуючи, що зможе швидше вдарити по світовій економіці, ніж адміністрація президента США Дональда Трампа зможе нейтралізувати цей ефект військовими методами. Про це анонімно повідомили іранський дипломат, двоє європейських дипломатів і високопосадовець з арабської країни.

Готовність Ірану не поступатися також пов’язана з його впливом на Ормузьку протоку, через яку проходить приблизно 20% світових постачань пального. Тегеран частково обмежив рух через цей ключовий маршрут, що спричинило коливання на енергоринках. У суботу Трамп висунув Ірану 48-годинний ультиматум із вимогою відновити судноплавство, пригрозивши «знищити» енергетичну інфраструктуру країни у разі відмови.

За словами іранського дипломата, часткове перекриття протоки покликане «зробити цю агресію надзвичайно дорогою для агресорів».

«Ми самі проти найбільшої військової наддержави в історії», — наголосив він.

За словами співрозмовників, іранська влада сприймає контроль над протокою та здатність протистояти ударам США й Ізраїлю як короткостроковий успіх. Водночас зі зростанням масштабів війни та загроз для критичної інфраструктури посилюється занепокоєння щодо майбутнього відновлення країни.

Іран не відчуває тиску для переговорів

«Поки режим існує, вони можуть створювати терор у регіоні, впливати на міжнародні ринки через ціни на нафту і газ. Так, саме це вони вважають перемогою. Вони не відчувають тиску для переговорів», — сказав один із європейських дипломатів, який працює в Перській затоці.

За його словами, економічні наслідки для США та їхніх європейських союзників поки залишаються «помірними» і не досягли рівня, який змусив би Вашингтон активніше просувати переговорний процес. Водночас подорожчання енергоносіїв уже викликає занепокоєння у США.

Ще до оголошення ультиматуму Пентагон посилив операції в районі Ормузької протоки, активізувавши авіаудари та перекинувши додаткові ударні гелікоптери. Відновлення судноплавства силою передбачає нейтралізацію іранських позицій, щоб американські кораблі могли супроводжувати танкери.

Мінфін США у п’ятницю спробував заспокоїти ринки, знявши санкції з іранської нафти, яка вже була завантажена на судна.

Минулого тижня Катар і Оман звернулися до Ірану з ініціативою припинення вогню, дійшовши висновку, що навіть значна військова перевага США та Ізраїлю не дозволить швидко змінити владу в країні. У відповідь Тегеран заявив, що готовий до діалогу лише після припинення атак.

Вимоги Ірану для припинення вогню

«Іран не погодиться на передчасне припинення вогню, як це було під час 12-денної війни», — зазначив іранський дипломат, маючи на увазі торішній конфлікт. Він додав, що цього разу Тегеран вимагатиме гарантій «ненападу», зокрема фінансової компенсації за збитки.

Той самий дипломат закликав Трампа зупинити війну до подальшої ескалації: «Це лише початок того, як США можуть загрузнути в цьому конфлікті. Іншого виходу немає».

За інформацією Пентагону, США та Ізраїль уже вразили понад 15 тис. цілей на території Ірану, знищивши військову інфраструктуру, адміністративні об’єкти та частину керівництва. За даними іранського МОЗ, загинули понад 1200 цивільних, серед них понад 160 людей — переважно діти — внаслідок удару по школі.

Протягом останнього тижня ізраїльські атаки ліквідували чотирьох високопосадовців Ірану, зокрема Алі Ларіджані — секретаря Вищої ради нацбезпеки, а також речника Корпусу вартових ісламської революції Алі Мохаммада Наїні.

Іран вважає, що економічний тиск може змусити Трампа відступити

Конфлікт поширився і на енергетичну інфраструктуру регіону. Після атаки на родовище South Pars Іран відповів ударами по Катару, Саудівській Аравії та Кувейту, завдавши мільярдних збитків, зокрема катарським газовим об’єктам.

«Ми все ще рухаємося шляхом ескалації», — заявив Алан Айр із Middle East Institute. За його словами, іранське керівництво вважає, що економічний тиск може змусити Трампа відступити: «Іран ще не досяг свого ефекту і намагається підвищити ставки».

Серія ліквідацій іранських чиновників також знижує готовність Тегерана до переговорів. Особливо це стосується загибелі Ларіджані, який мав канали комунікації із Заходом і міг відіграти роль посередника.

«Це перевірка системи, яка має пережити окремих людей», — зазначив один із дипломатів. У короткостроковій перспективі це створює напруження, але «у довгостроковій — лише посилює спротив».

Тема непокори звучала і в заявах іранського керівництва з нагоди Наврузу. Вони висловили співчуття загиблим, але пообіцяли поразку ворогів.

Напередодні свята державні медіа повідомили про три страти — одні з перших офіційно підтверджених після заяв Трампа про їхнє запобігання. Правозахисні організації розкритикували ці дії.

Серед страчених — 19-річний Салех Мохаммаді, член національної збірної з боротьби, якого звинуватили у нападі на поліцію під час протестів.

«Новий рік стане роком сильного удару по ворогах Ірану», — заявив спікер парламенту Мохаммад Багер Галібаф, додавши, що країна «вийде з цієї бурі сильнішою».

Новий верховний лідер Моджтаба Хаменеї оприлюднив письмову заяву. Від початку війни він не з’являвся публічно і, за оцінками американської розвідки, міг отримати серйозні поранення під час удару, внаслідок якого загинув його батько.

Наслідки війни для Ірану

Попри публічну риторику, керівництво Ірану глибоко стурбоване довгостроковими наслідками війни, зазначає колишній співробітник американської розвідки Реуел Марк Герехт.

«Вони завжди думають про внутрішню політику і розуміють рівень невдоволення населення», — сказав він.

За словами Герехта, тривалий конфлікт може тимчасово грати на користь влади, але зрештою обернеться проти неї.

«У довгій війні майже нічого не працюватиме в Ірані», — зазначив він, попередивши, що масштабні руйнування можуть спричинити нові хвилі протестів.

«Найкритичніший момент для них — не під час ударів, а тоді, коли вони припиняються», — підсумував експрацівник розвідки.

Війна в Ірані — останні новини

22 березня Іран відповів на ультиматум Трампа щодо розблокування Ормузької протоки протягом 48 годин. Тегеран пообіцяв у разі ударів по своїх електростанціях атакувати енергетичну, ІТ та опріснювальну інфраструктуру США в регіоні.

Тегеран відкрив Ормузьку протокудля судноплавства, за винятком «ворожих» кораблів, повідомило Reuters. Представник Ірану в Міжнародній морській організації Алі Мусаві заявив, що прохід дозволено лише за умови узгодження заходів безпеки з іранською стороною. Дипломат підкреслив, що повна свобода навігації можлива лише після припинення зовнішньої агресії.

США готуються до можливої наземної операціїв Ірані на тлі ескалації, розробляючи сценарії для Пентагону за запитом Трампа. Як повідомляє The Jerusalem Post, розглядається можливість затримання іранських військових та захоплення стратегічного острова Харг, через який проходить 90% іранського експорту нафти. Після авіаударів по острову США можуть розпочати наземну фазу або обмежені рейди спецпризначенців для контролю над ресурсами.