Відкриття аеропортів в Україні під час війни: реальний план чи небезпечна ілюзія

В Україні знову заговорили про відкриття аеропортів. Уряд створює робочу групу, експерти ж кажуть про ризики. Чи реально повернути авіасполучення під час війни і хто візьме на себе відповідальність, якщо щось піде не так? Аналізувала Марта Шикула.

Політичний сигнал чи реальний план

На 4 рік повномасштабної війни в Україні офіційно почали готуватися до можливого відновлення польотів. У Міністерстві розвитку громад створили спеціальну робочу групу. Її завдання – розробити сценарії запуску цивільної авіації та знайти рішення, як захистити летовища від атак.

"Ну, на мій погляд, це, знаєте, така як передумова до певних переговорів, які ведуться. Тому це як з факторів, які потрібно показувати, що ось-ось і вже завершиться війна, ось-ось наступить мир. І нам потрібно це все внормовувати, потрібно робити все для того, щоб е створювати видимість, що є позитивні якісь результати або ми їх очікуємо ось-ось", – розповів економіст, член економічного дискусійного клубу Ігор Гарбарчук.

Тобто мова не лише про транспорт. А й про політичний сигнал – що Україна готується до миру. Деякі аналітики кажуть, а чому б і ні. Мовляв, в Ізраїлі та Об'єднаних Арабських Еміратах літаки літають, попри дрони та балістику. І Україна може взяти на озброєння їхню практику.

"А в чому принципова різниця між Ізраїлем і нами? Ізраїль всю свою історію воює з ХАМАС, Хезболла, хуситами. Розумію, що там немає стратегічної авіації та масованих крилатих ракет. Їхні ракети – балістичні, відносно прості. Iron Dome перехоплює до % у своєму радіусі. Але Україна має оперативну глибину, а Ізраїль немає. І Львів був би дуже добрим плацдармом для відновлення авіасполучення. До польського кордону – 70 км. Як тільки борт набирає 150 метрів висоти – він у повітряному просторі, де працює польська ППО НАТО. Регіон зазнає обстрілів, але незрівнянно менше за центр і схід країни. І попит є. Перевізники чекають", – заявив співзасновник і директор економічних програм Ukrainian Institute for the Future Анатолій Амелін.

Безпека, страхування і відповідальність

Але між сигналами і реальністю – велика різниця. Бо навіть якщо аеропорти технічно готові – питання безпеки ніхто не скасовував.

"Пригадайте, два чи три роки вже тому, коли Міг- почали російські літати, повітряні тривоги стали по хвилин, годину без очевидного ракетного нальоту з адміністрації президента прийшло в гудок про те, що треба щось зробити, відмінити ці тривоги, тому що вони без діла людей відволікають. От і що ідея дуже хороша. Ну, не прилітаєш все одно, значить, тривоги не має бути. Але військові пояснили, що ее герогідність страшного розвитку подій залишається. І якщо хтось бере на себе особисту відповідальність про те, що це не є небезпекою, то це він буде відповідати. Те саме з аеропортами зараз. Вірогідність того, що вдарять по аеропортам. От конкретно якийсь час низька, вона існує. Прилітає балістика в відкритий аеропорт. Хто за це буде відповідати?", – наголосив керівник безпекових програм Центру глобалістики "Стратегія XXI" Павло Лакійчук.

"Це, вочевидь, складна історія. Наскільки це реалістично? Ну, я не бачу, як це зараз можна буде вирішити, навіть якщо брати якісь аеропорти, які там дуже близько до кордону та там Чернівці, наприклад, ну там, ну чи Ужгород часто згадується в цьому контексті, де, ну, в прямому сенсі фактично на кордоні знаходиться та ну чи навіть Львів, де теж, в принципі, для літака відстань від від аеропорта до перетину кордону з Європейським Союзом не така велика. Ну, ці це ці ідеї давно обговорювалися. там проблема в тому виникає, що абсолютно немає готовності від страхових компаній страхувати ці борти", – заявила народна депутатка від "Голосу" Інна Совсун.

Навіть якщо знайти спосіб прикрити небо – залишається інша проблема. Гроші. Жодна авіакомпанія не підніме літак, якщо його ніхто не застрахує. А страхові компанії не працюють там, де є ризик прямого удару. Тобто, щоб запустити бодай один рейс, потрібно не просто рішення уряду. Потрібна ціла система: ППО, гарантії, страхування, політичні домовленості.

"Що ми можемо зробити, якщо захочемо:

Домовитись з партнерами про конкретну угоду: один додатковий Patriot під Львів (наприклад з Польщі) в обмін на відкриття аеропорту. Польща, Нідерланди, Німеччина мали б це зрозуміти – відкритий Львів для них не менш символічний, ніж для нас.

Кабмін виступає гарантом першого рівня по страхуванню. Держава бере частину ризику – страховики заходять на решту. Зерновий коридор працює саме так.

Починати з пілоту: не "відкрити аеропорт для всіх", а запустити рейси на день від українського перевізника. Так обходимо регуляторну пастку – бо перевізник добровільно бере ризик на себе", – заявив співзасновник і директор економічних програм Ukrainian Institute for the Future А. Амелін.

"Пробувати варто, але якщо завершиться це саме наше реформування і створення малої протиповітряної оборони, ми розуміємо, що є загрози удару російської балістики і аеробалістики, вони залишатимуться, тому що такі ж ті ж самі циркони іоннікси, вони мають дуже маленький час підльоту. саме е-е до наших головних міст. Тобто східні міста – це там хвилини, Київ – це хвилин, ну і західні міста – це приблизно хвилин. Тобто також це питання залишається відкритим. Тобто пробувати однозначно варто, але для цього потрібно багато виконати домашніх завдань, отримати фінансування від партнерів і все-таки накопичити певні запаси зброї для того, щоб прикривати ці летовища, бо ми зараз прикриваємо центр прийняття рішень і військові об'єкти в першу чергу", – заявив виконавчий директор українського центру безпеки і співпраці Дмитро Жмайло.

"Ілюзія відкритого неба": жорстка критика експертів

Інші експерти категоричніші і запевняють: обіцянки відкрити аеропорти – це чергова пігулка для українців, нібито війна от-от завершиться. Насправді ця ідея не має жодного шансу на реалізацію.

"Ви знаєте, це ж було раніше вже, знову це ж все було, і практика довела, що це неможливо. Подивіться на зруйновані торгівельні центри, дитячі лікарні, ямаєвахмади і так далі. Я собі не уявляю, як можна організувати рух, якщо може балістика долетіти за кілька хвилин в будь-яку точку України. Я не знаю, хто буде там літати, я не знаю, звідки ви там збираєтеся літати. Страхування, міжнародна асоціація цивільної авіації, вона не погодиться ніколи на це, на мою думку. Ми ж пам'ятаємо, що навіть були спроби звинуватити нас в збитті Боїнга, тому що ми не закрили свій повітряний простір", – заявив голова керівної ради Центру безпекових досліджень CENSS Вадим Черниш.

Разом із бажанням показати, що країна рухається вперед, Україна справді готується до відкриття неба. Але поки що – це лише план. Бо для реальних польотів потрібне головне: безпека, яка є недосяжною через війну. І поки ракети літають швидше, ніж літаки – небо залишатиметься закритим.