Чи всі блокпости встановлюють законно та кому можуть видати повістку до ТЦК - інтервʼю з адвокатом

Якщо військовозобовʼязаного зупинили на блокпосту, потрібно культурно спілкуватись і уточнити причину зупинки та за потреби показати документи поліції.

Останніми днями у соцмережах активно поширюється інформація про нібито посилення мобілізаційних заходів у Києві. Користувачі повідомляли про частіші перевірки документів та роблять припущення про зміну підходів до вручення повісток. У відповідь на ці повідомлення Київський територіальний центр комплектування та соціальної підтримки заявив, що жодних нових хвиль чи "посилень" мобілізації не відбувається, а всі заходи здійснюються у межах чинного законодавства.

В інтервʼю Главреду адвокат, юрист практики вирішення судових спорів RELIANCE Ірина Цибко розповіла, чи є підстави говорити про посилення мобілізації, як відрізнити законні дії від зловживань та як діяти у випадку можливих порушень.

Останнім часом мешканці Києва помічають збільшення кількості блокпостів на дорогах. Як перевірити, наскільки законно встановлений блокпост?

На жаль, ми зараз живемо в таких реаліях, що подібні ситуації відбуваються не лише в Києві чи Київській області, а й у багатьох інших регіонах. На блокпостах перевіряють не лише документи з метою виявлення ворожих агентів. Часто там присутні й представники ТЦК, які, відверто кажучи, можуть зупиняти людей просто за кермом.

Коли люди не обізнані у своїх правах і в тому, як це має відбуватися за законом, вони стресують. Особливо чоловіки, які можуть мати певні порушення правил військового обліку. У такому стані вони не завжди правильно реагують і навіть не намагаються з’ясувати правові підстави дій або попросити документи. Ті ж, хто більш зібрані, діють інакше. Ми бачили багато відео від колег-адвокатів, які демонструють правильну поведінку на блокпостах.

Загалом, блокпости — це не просто ініціатива окремих осіб. Хоча, на жаль, на практиці трапляються випадки, коли все відбувається не зовсім у межах закону. Офіційно встановлення блокпостів регулюється законодавством, зокрема постановою Кабінету Міністрів України №1455 від 21 грудня 2021 року. Звертаю увагу, що вона була ухвалена ще до повномасштабного вторгнення, оскільки блокпости існували, наприклад, у Донецькій і Луганській областях ще з 2014 року.

Звісно, до постанови вносилися зміни, зокрема і в 2025 році, але в цілому порядок залишається чинним. Основне призначення блокпостів було у безпекових заходах: виявлення правопорушників, перевірка осіб у разі наявності інформації про можливу причетність до колабораційної діяльності або роботи на ворога.

Якщо ми говоримо про блокпост на трасі, то зупиняти транспортні засоби мають право представники:

Зазвичай на блокпостах присутні кілька служб одночасно, але майже завжди там є поліція — патрульні екіпажі. Іноді трапляються ситуації, коли поліцейські можуть формально використати інший привід для перевірки документів — наприклад, послатися на адміністративне правопорушення (як-от куріння в громадському місці), після чого починається перевірка документів.

І тут же підключаються працівники ТЦК з планшетами: перевіряють інформацію про особу, її документи, можуть звіряти дані з реєстрами, зокрема перевіряти "Резерв+" або інші бази. Якщо людина перебуває в розшуку — для них це, умовно кажучи, "золота жила".

І добре, якщо перевірка відбувається спокійно. Але бувають ситуації, коли поруч уже стоїть мікроавтобус, і фактично людину одразу готують до доставлення.

Водночас право на перевірку документів мають лише уповноважені особи — зазвичай, це поліція. Як я вже зазначала, разом із поліцейськими на блокпостах можуть перебувати військовослужбовці та представники ТЦК. Загалом не заборонено, що на блокпості присутні представники ТЦК і вони можуть брати участь у перевірці. Але вони не мають права самостійно:

Звісно, на практиці ми всі бачили різні відео і знаємо, що такі випадки трапляються. Це не поодинокі історії і не лише в окремих регіонах. Але тут важливо розрізняти: де-факто ситуація може відрізнятися від того, що передбачено законом. Якщо ж говорити саме про законодавство — таких повноважень у ТЦК немає. Навіть якщо людина просто йде вулицею, представники ТЦК не мають права самостійно її зупиняти без участі поліції. З автомобілем — аналогічна ситуація.

Ви сказали, що без уповноваженої особи представники ТЦК не можуть самостійно зупиняти людей, перевіряти документи тощо. Але, з іншого боку, зараз є практика, коли представники поліції заїжджають у двори й там зупиняють людей для перевірки документів. У такому випадку як правильно поводитися людині, щоб не провокувати конфлікт?

Тут мова вже не про блокпости, а про так звані рейди, які часто відбуваються. Зазвичай у таких випадках разом із представниками ТЦК присутній хоча б один працівник поліції. Якщо це не патрульна машина, а, наприклад, автомобіль ТЦК, то, як правило, з нього виходить саме поліцейський, підходить до людини, зупиняє її та просить пред’явити документи. Паралельно можуть одразу перевіряти інформацію і встановлювати, чи не перебуває людина в розшуку, чи не порушувала правила військового обліку, чи має відстрочку або бронювання.

У таких ситуаціях, на жаль, іноді виникають конфлікти: буває, що і люди поводяться неправильно, і представники можуть перевищувати свої повноваження. Якщо під час перевірки з’ясовується, що людина перебуває в розшуку, поліцейський має право доставити її для з’ясування обставин. Особливо якщо від відповідного ТЦК вже надійшло повідомлення до поліції про необхідність доставлення цієї особи. У такому разі людину можуть доставити або до найближчого ТЦК за місцем зупинки, або до того ТЦК, який оголосив її в розшук (якщо він знаходиться поруч).

У ТЦК вже з’ясовують усі обставини та складають протокол про адміністративне правопорушення, якщо, наприклад людина не з’явилася за повісткою, не оновила вчасно облікові дані тощо. Після цього людину повинні повідомити, коли саме буде розглядатися протокол. Вона має ознайомитися з ним під підпис, і вже потім можливі два варіанти: або людина визнає свою вину — тоді оформлюється відповідна заява і виноситься постанова, згідно з якою потрібно сплатити штраф.

Як відомо, протягом перших 20 днів штраф можна сплатити зі знижкою: не 17 000 грн (якщо йдеться про перше порушення протягом року правил військового обліку), а 8 500 грн. Але це, скажімо так, ідеальний варіант розвитку подій.

Загалом, у подібних ситуаціях важливо не провокувати конфлікт і не "йти на рожен", а спілкуватися спокійно та коректно. Особливо якщо людина знає, що в неї є відстрочка чи бронювання і всі документи в порядку — краще просто це підтвердити.

Людина має право як на блокпості, так і, наприклад, у дворі чи на вулиці попросити пред’явити документи як у представника поліції, так і у працівників ТЦК перевірити їхні службові посвідчення. Вони, своєю чергою, зобов’язані їх показати. Також, якщо це так звані групи оповіщення, вони повинні мати боді-камери (щонайменше одну на групу). Увесь процес, зокрема вручення повістки (навіть якщо вона виписується просто на місці), має бути зафіксований.

Це необхідно для того, щоб у разі порушень можна було встановити, як саме відбувалися події, хто і як себе поводив, чи були неправомірні дії з чиєїсь сторони. Якщо ситуація виглядає відверто неправомірною - наприклад, якщо людина просто йде вулицею або виходить із двору, під’їжджає автомобіль, з нього вибігають люди у формі, не представляються, не показують документів і намагаються силоміць посадити її в авто, то тут варто привернути увагу оточуючих, якщо це людне місце, і по можливості — фіксувати подію, оскільки часто після початку таких дій людині вже не дають можливості дістати телефон. Якщо ж це бачать сторонні люди або хтось перебуває поруч із цією особою, бажано записати номер автомобіля, одразу зателефонувати на 102 і повідомити про подію (вказати час, місце та всі відомі деталі).

Це ті дії, які реально можна вчинити в подібних випадках. Але, на жаль, потрібно розуміти: те, як має бути за законом, і те, як іноді відбувається на практиці — це не завжди одне й те саме. Якщо ж говоримо про перевірку на блокпості, то водій або будь-яка особа, яку зупинили, має право:

Зокрема, можна попросити ознайомитися з наказом військової адміністрації про створення цього блокпоста. Адже блокпости не можуть встановлюватися довільно — для цього має бути відповідне рішення.

У такому наказі визначається:

Такий документ має бути, і його повинні пред’явити для ознайомлення (не передати в руки, але дати можливість ознайомитися). Тобто людина має повне право поцікавитися цими підставами.

Можна уточнити: чи мають уповноважені особи право вимагати, щоб людина вийшла з автомобіля, наприклад, для додаткової перевірки?

Тут важливо розрізняти, про кого саме йдеться. Якщо говоримо про представників ТЦК — ні, вони не мають такого права. Перевірити військово-облікові документи можна і без того, щоб людина виходила з автомобіля. Тобто особа не зобов’язана цього робити.

Якщо ж ідеться про поліцію, то також не завжди є обов’язок виходити з авто. Поліцейські повинні пояснити:

Наприклад, перевірити документи, встановити особу чи перевірити, чи не перебуває людина в розшуку, можна і без виходу з авто.

Якщо вже, наприклад, автомобіль або особа перебувають у розшуку, або є підозра у причетності до правопорушень, що загрожують безпеці (наприклад, колаборант у розшуку або робив щось підозріле), тоді можуть попросити вийти з автомобіля, показати руки, провести огляд транспортного засобу. У таких випадках це може бути обґрунтовано. Якщо ж людина не причетна до правопорушень і з документами все гаразд — за законом достатньо просто надати документи для перевірки.

А як бути, наприклад, якщо людина потрапила в ДТП? Зараз також часто трапляються випадки, коли на місце аварії викликають поліцію, і далі починається перевірка військовозобов’язаних. Як у такому випадку правильно поводитися?

Так, це дійсно поширена практика. Більше того, практично будь-який виклик поліції — не лише через ДТП — може супроводжуватися перевіркою даних особи. Якщо поліцейські бачать, що людина призовного віку і, на їхню думку, візуально підпадає під мобілізацію за станом здоров’я, вони можуть передати її дані для перевірки.

У таких випадках до місця події можуть приєднатися і працівники ТЦК — так звана група оповіщення. І дійсно, людині можуть вручити повістку прямо на місці. Якщо ж виявиться, що людина перебуває в розшуку, поліція має право доставити її до ТЦК для з’ясування обставин. Важливий момент: законодавство дозволяє вручення повісток у будь-якому громадському місці. Тобто немає чіткого переліку місць, де це дозволено або заборонено — фактично це може відбутися будь-де.

Водночас є важливе обмеження: ніхто не має права без дозволу людини або без ухвали суду проникати до її помешкання. Навіть поліція не може цього робити без законних підстав, а працівники ТЦК — тим більше. Хоча, на жаль, подібні випадки також трапляються на практиці.

Щодо викликів поліції — так, така практика існує. Бувають навіть ситуації, коли чергова група виїжджає на виклики (у тому числі на ДТП), і разом із нею одразу перебуває представник ТЦК. Поки поліція виконує свою роботу, представник ТЦК паралельно може перевіряти дані осіб і вирішувати питання щодо вручення повісток.

Який алгоритм дій у разі зупинки на блокпості?

Перше і найважливіше — завжди реагувати спокійно та спілкуватися адекватно. Є люди, які одразу починають грубити, нецензурно висловлюватися, погрожувати або переказувати "історії", які вони почули в TikTok від "кума, брата, свата". І при цьому вважають себе великими експертами, особливо якщо самі мають порушення.

Якщо в людини є порушення, вона має розуміти, що перебуває, умовно кажучи, "на гачку" — і рано чи пізно це може мати наслідки. Тому якщо вас зупинили, потрібно культурно спілкуватись, поцікавитись документами, уточнити причину зупинки. Якщо поліція просить пред’явити документи — їх потрібно показати. Якщо ж працівник ТЦК просить військово-облікові документи — можна відкрити застосунок Резерв+ та виконувати вимоги.

Якщо у людини в облікових даних є порушення, потрібно розуміти: її можуть у будь-який момент доставити до найближчого ТЦК для з’ясування обставин як порушника, або просити, щоб виписали повістку із зазначенням дати, коли потрібно з’явитися. Але це вже значною мірою залежить від конкретної ситуації та, певною мірою, людського фактора:

Також людина має право звернутися до адвоката. Якщо є можливість — краще одразу зателефонувати своєму юристу, щоб він контролював правильність дій. Це важливо, тому що в стресових ситуаціях люди не завжди можуть об’єктивно оцінити ні свої дії, ні дії працівників поліції чи ТЦК.

Чи трапляються у практиці випадки, коли в людини з документами все в порядку, але їй усе одно на блокпості виписують повістку?

Так, такі випадки є, і доволі часто буває, що ще "легкий" варіант — коли просто виписують повістку з вимогою з’явитися, наприклад, наступного дня. Справа в тому, що навіть якщо у людини є відстрочка або бронювання, це не завжди означає, що ТЦК заборонено виписувати їм повістки. Наприклад, людина може мати відстрочку, але не проходила ВЛК більше року. Під час воєнного стану військовозобов’язані повинні проходити військово-лікарську комісію раз на рік, незалежно від категорії придатності. Якщо ж людина проходила ВЛК, умовно, десять років тому, це вже не є актуальним, і в такому випадку їй можуть виписати повістку або для проходження ВЛК, або для уточнення облікових даних. При бронюванні ситуація аналогічна — також можуть вручити повістку. У цьому немає нічого критичного: головне — з’явитися за повісткою, щоб уникнути проблем у майбутньому, зокрема розшуку чи штрафів за неявку.

З’являтися потрібно саме до того ТЦК, де людина приписана?

Ні, до того, який зазначений у повістці, і це не обов’язково ТЦК за місцем реєстрації — він може бути іншим, залежно від того, де саме людину зупинили. Наприклад, якщо людину зупинили на блокпості в Одеській області, а вона перебуває на обліку в Києві, її можуть направити до найближчого ТЦК у межах тієї території. Тобто виявити порушення може будь-який ТЦК, і направлення або доставлення також може відбуватися до найближчого центру в межах їхньої юрисдикції.

Якщо ж у людини немає відстрочки чи бронювання, навіть за відсутності інших порушень вона все одно може підпадати під мобілізацію. У такому випадку спочатку можуть видати повістку на проходження ВЛК, а після цього — так звану повістку на відправку, тобто мобілізаційне розпорядження. Якщо людина визнана придатною до служби і не скористалася правом на відстрочку чи бронювання, формальних підстав не мобілізувати її немає, тому такі ситуації, коли одразу видають повістку на мобілізацію, також трапляються.

Зараз активно обговорюється питання посилення відповідальності для тих, хто ухиляється від військової служби. У публічному просторі, зокрема, йдеться про можливі законодавчі зміни — наприклад, обмеження користування банківськими рахунками, їхнє блокування, обмеження права керування транспортними засобами та інші заходи. Якщо такі рішення будуть ухвалені, наскільки вони будуть ефективними на практиці?

Насправді деякі з цих механізмів уже існують і застосовуються. Не масово і не у 100% випадків, але, наприклад, арешт банківських рахунків — це вже реальна практика.

Якщо людина порушує правила військового обліку, на неї накладений штраф, але вона його ігнорує — не сплачує, не з’являється до ТЦК і не усуває порушення, тоді ТЦК може передати матеріали до державної виконавчої служби. Це відбувається так само, як, наприклад, за аліментами, кредитами чи комунальними платежами.

Після цього державна виконавча служба відкриває виконавче провадження і може накласти арешт на рахунки.Такі випадки вже є на практиці. Наприклад, людина може навіть не знати про це, поки не виявить, що рахунок заблоковано. Перевіряє через застосунок "Дія" — і бачить, що щодо неї вже відкрито виконавче провадження через несплату штрафу.

Водночас це не автоматизований процес і не системна практика. Багато залежить від того, чи дійде до цього конкретна справа в ТЦК: чи підготує юрист документи, чи направлять їх до виконавчої служби. Також впливають і ресурсні обмеження — іноді банально бракує коштів на кореспонденцію або судові витрати. Тому поки що це не відбувається у всіх випадках.

Якщо ж говорити про можливе масове впровадження таких заходів, то, на мою думку, вони можуть бути ефективними принаймні в частині стимулювання людей сплачувати штрафи — відповідно, це буде наповнювати бюджет.

Але чи буде це реально мотивувати людей добровільно мобілізуватися або підписувати контракти — тут є сумніви. З практики видно, що багато людей, які звертаються за юридичною допомогою, насамперед питають, як уникнути служби. Тому, скоріше за все, люди будуть шукати способи сплатити штрафи, розблокувати рахунки, повернути можливість користуватися своїми правами (наприклад, водійським посвідченням), але не обов’язково підуть на мобілізацію.

Більше того, навіть якщо хтось вирішить мобілізуватися через такі обмеження, це не скасовує вже вчиненого правопорушення. Відповідальність нікуди не зникає: штрафи доведеться сплатити, а також можуть додатися витрати виконавчої служби, які покладаються на боржника.