Дефіцит продуктів харчування та відмова від автомобілів: чим обернеться паливна криза

Енергетична криза набирає обертів: багато наслідків війни в Ірані проявляться із запізненням, але надовго. Насамперед це торкнеться цін на їжу та бензин. Яка ситуація і прогнози щодо продовольства та транспорту — читайте у Коротко про.

23 березня Дональд Трамп заявив, що на 5 днів зупиняє бомбардування Ірану. Втім, у Тегерані одразу заявили, що жодних переговорів зі США не ведуть. У будь-якому разі експерти кажуть, що колапс у багатьох галузях уже почався. І так просто, за тиждень, його не подолати.

Залишимося без авокадо і чаю: перші «жертви» на ринку продовольства

Першими жертвами продовольчого ринку стали вже готові сезонні товари — вони не можуть чекати.

Наприклад, у високогірних районах Танзанії зараз пік сезону збору врожаю найсмачніших авокадо, але ми їх можемо не побачити. Морський шлях для них перекритий, авіаперевезення — подорожчали і стали нерентабельними.

Танзанійська садівнича асоціація повідомила:

«Судноплавні компанії призупинили прийом замовлень на вантажі за всіма маршрутами і напрямками, включно з Європою, Близьким Сходом, Індією та Китаєм».

Тим часом у Момбасі, Кенія, склади заповнюються горами чаю, який у звичайний час був би відправлений у країни Перської затоки або на ключові ринки, такі як Пакистан, для переробки, купажування та пакування. Зараз виробники змушені погоджуватися на рекордно низькі ціни або взагалі не можуть продати чай.

Але це все окремі випадки — проживемо на яблуках замість авокадо. А ось глобальна продовольча криза зачепить увесь світ, і Україну.

Дорога посівна — дорога пшениця

Ситуація проста — шалені ціни на паливо плюс величезний дефіцит добрив. Крім того, навіть дороге паливо ще потрібно дістати. Голова фінансового комітету ВРУ Данило Гетманцев заявив, що в Україні може виникнути дефіцит палива. За його словами, така ймовірність є, якщо бойові дії на Близькому Сході затягнуться.

«Україна перебуває сьогодні в таких двох надскладних обставинах. Перше — це війна, і ми повинні забезпечити паливом армію насамперед. Друге — це посівна, і ми повинні забезпечити посівну паливом, і вона потребує достатньо великих резервів», — каже голова фінансового комітету.

Тепер — до добрив: близько третини світової торгівлі добривами проходить через Ормузьку протоку і тепер заблокована.

Ціни на азотні добрива, такі як сечовина, яка є найважливішим компонентом сільського господарства, зросли на 30–40% з початку конфлікту.

Заводи з виробництва добрив в Індії, Бангладеш і Малайзії ухвалюють рішення про призупинення замовлень, скорочення виробництва або повне закриття через нестачу сировини.

Якщо конфлікт триватиме ще кілька тижнів, глобальні поставки продовольства будуть значно порушені, заявив Максимо Тореро, головний економіст Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО).

«Це вплине на посівні роботи… У світі скоротиться пропозиція сільськогосподарської продукції — основних зернових, кормів, а отже, і молочних продуктів та м’яса», — сказав він.

Приблизно половина світового виробництва продуктів харчування здійснюється з використанням добрив, які в деяких країнах становлять до 50% вартості виробництва зерна.

Поїздки транспортом і перевезення стають невигідними

Друга глобальна проблема після продовольства (тому що їсти хочеться завжди) — транспорт. З подорожчанням пального стає не лише невигідно їздити як пасажиру, а й заробляти на перевезеннях.

Причому це стосується і США, де за місяць ціни на паливо зросли на 32%. Цього виявилося достатньо, щоб у «одноповерховій Америці» почалася паніка: їздити з передмістя на роботу автомобілем стало надто дорого. Потрібно шукати віддалену роботу або жити робочий тиждень у місті. Важкий вибір.

Сара, медсестра з Техасу, живе за 40 миль від клініки. Як розповідає CNN Business, їй довелося переїхати жити у свій старий фургон на парковці лікарні, адже щоденні заправки стали їй не по кишені.

Водій-далекобійник Мігель Каведа розповів Wall Street Journal що нещодавно витратив близько 1800 доларів на дизельне пальне за тиждень у дорозі, що приблизно на 40% більше, ніж він зазвичай платив до початку війни з Іраном. Різкий стрибок цін на дизель підірвав прибуток Каведи і змінив його роботу: він почав шукати легші маршрути та уникати пагорбистих доріг, які споживають багато пального. Він також розуміє, що підвищення цін на паливо зрештою відіб’ється на цінах, які споживачі платять за товари, які він перевозить — від шин до кавунів, — якщо його бізнес узагалі виживе.

Якщо вже так погано у США, то що казати про менш заможні країни. Бангладеш скасовує заняття для студентів, Філіппіни залишають держслужбовців удома, в Єгипті жителі відмовляються від автомобілів.

В Індії взагалі — ні поїсти, ні покататися. Арджун, водій авторикші в Мумбаї, витрачає на пальне 75% виручки. Він збільшив робочий день до 16 годин і почав пропускати обіди, щоб принести додому хоч якісь гроші, повідомляє The Times of India. Взагалі в Індії все складно. Через відсутність газу закриваються кафе. Кухарі стверджують, що справжню самсу та ще низку страв можна приготувати лише на газу.

Водночас Національна асоціація ресторанів Індії закликала ресторани економити паливо і шукати альтернативні способи приготування їжі. Наприклад, оптимізувати меню і надавати пріоритет стравам, що потребують меншої витрати пального. Також запропоновано як тимчасову альтернативу електричні прилади, такі як індукційні фритюрниці, рисоварки та конвекційні печі.

Але завершити хочеться на позитиві.

Геть ліфти!

Найбільш креативно до економії підійшли в Бангкоку. У Таїланді державним службовцям наказали економити енергію, призупинивши закордонні поїздки та використовуючи сходи замість ліфтів.

А що? Практика, варта наслідування. До того ж — для кардіо дуже добре!