Гучний скандал: завод олігарха Дерипаски у Європі може постачати Росії сировину

Як завод у Європі може співпрацювати з Росією?

Йдеться про підприємство Aughinish Alumina, яке розташоване на заході Ірландії та входить до структури російського гіганта "Русал". У свою чергу близько чверті акцій "Русалу" опосередковано належать російському мільярдеру Олегу Дерипасці, пише The Guardian.

Після початку повномасштабної війни у 2022 році обсяги поставок глинозему з Ірландії до Росії помітно зросли. За даними аналітиків, у 2023 році експорт становив близько 243 мільйонів доларів, а вже у 2024-му підскочив до 376 мільйонів. При цьому завод є єдиним виробником глинозему в Ірландії та одним із ключових у Європі.

Раніше ірландська влада запевняла, що підприємство жодним чином не пов’язане з російською військовою машиною. Але нинішні дані викликають нові питання щодо того, як саме використовується ця сировина після експорту:

• Глинозем із Aughinish Alumina, ймовірно, постачається на російські підприємства "Русал", зокрема на великий завод у Красноярську. Там його перетворюють на алюміній, який далі продається через торгові структури.
• Згідно з відкритими даними, лише у 2024 році до Красноярська було відправлено майже 500 тисяч тонн глинозему.
• Далі метал потрапляє до посередників, а від них – до компаній, пов’язаних із виробництвом зброї. У витоках фігурує компанія-посередник, серед клієнтів якої – підприємства, що виготовляють ракети для Росії, вибухівку та іншу військову продукцію.

Зауважте! Сам завод є важливим для економіки Ірландії – тут працює близько 900 людей, а продукція покриває значну частину потреб ЄС у глиноземі.

Як Європа продовжує "фінансувати" Росію?

Торгівля між Євросоюзом та Росією продовжується, і про що свідчать дані GRM Center. Річ у тім, що Європейський Союз імпортував з Росії 5,08 мільйонів тонн продукції гірничо-металургійного комплексу у 2025 році. Кремль отримав від цих поставок 2,08 мільярдів євро.

Попри кількарічне скорочення, обсяги залишаються значними,
– йдеться у тексті.

Найбільша частка імпорту – сталеві напівфабрикати – 3,72 мільйона тонн або 73% загального обсягу. Це на 18,3% більше, ніж у 2024 році.

Ба більше, витрати споживачів у Європі на таку продукцію сягнули 1,63 мільярда євро. Основними споживачами у торік були:

1. Бельгія – 1,29 мільйона тонн;
2. Італія – 836,72 тисячі тонн.
3. Чехія – 826,46 тисячі тонн.

Погана новина полягає у тому, що імпорт російських напівфабрикатів до країн ЄС може зберігатися й надалі. Річ у тім, що для окремих позицій, (передусім слябів) у санкційному режимі діє перехідний механізм. Тобто постачання такої продукції дозволені в межах поетапно скорочуваних квот – до 30 вересня 2028 року.

Значні обсяги імпорту спостерігаються й щодо чавуна. Але слід одразу зазначити, що поставки здійснювались тільки в І кварталі.

З січня по березень російські виробники встигли відвантажити до ЄС 696,99 тисячі тонн чавуну. Однак слід додати що це зниження на 32,3% порівняно з 2025 роком загалом.

До Італії спрямовано майже увесь обсяг сировини – 524,62 тисячі тонн.

Третім товаром у цьому списку, стало залізо прямого відновлення (DRI) – 584,65 тисячі тонн на 175,83 мільйона євро. Серед найбільших імпортерів DRI – Італія – 312,14 тисячі тонн та Бельгія – 135,27 тисячі тонн.

Російський "Русал" занепадає: що відомо?

• "Русал" – російська алюмінієва компанія, один з найбільших в світі виробників первинного алюмінію і глинозему. Основними ринками збуту продукції є Європа, Росія і країни СНД, Північна Америка, Південно-Східна Азія, Японія і Корея.

• Компанія "Русал" зафіксувала збитки у 455 мільйонів доларів у 2025 році, незважаючи на 22,6% зростання загальної виручки.

• Основними причинами збитків стали зростання собівартості виробництва та геополітичні фактори, включаючи санкції і волатильність ринків.