Китай складає карту океанічного дна, готуючись до підводної війни — Reuters

Китай проводить масштабну операцію з підводного картування та моніторингу в Тихому, Індійському та Північному Льодовитому океанах, накопичуючи детальні знання про морські умови, які, за словами військово-морських експертів, матимуть вирішальне значення в разі ведення підводної війни проти Сполучених Штатів та їхніх союзників, пише Reuters.

Частина досліджень спрямована на пошук родовищ корисних копалин та рибальських угідь, але дані, які збирають кораблі, мають військове застосування.

В одному з прикладів, як показують дані відстеження суден, з якими ознайомилося агентство Reuters, дослідницьке судно, що експлуатується Океанічним університетом Китаю, протягом 2024 та 2025 років здійснювало плавання в морях поблизу Тайваню та американського оплоту Гуаму, а також навколо стратегічних ділянок Індійського океану. У жовтні 2024 року воно перевірило потужні китайські океанічні датчики, здатні ідентифікувати підводні об'єкти поблизу Японії, і знову відвідало той самий район минулого травня. А в березні 2025 року воно перетнуло води між Шрі-Ланкою та Індонезією, охоплюючи підходи до Малаккської протоки, критично важливого вузького пункту для морської торгівлі.

За даними Океанічного університету Китаю, корабель проводив мулові та кліматичні дослідження. Але наукова стаття, написана у співавторстві з науковцями університету, показує, що він також провів масштабне глибоководне картографування. Експерти з військово-морських дій та представники ВМС США стверджують, що тип глибоководних даних, зібраних Dong Fang Hong 3 – шляхом картографування та розміщення датчиків в океані – дає Китаю уявлення про підводні умови, необхідні для ефективнішого розгортання своїх підводних човнів та полювання на підводні човни супротивників.

Таким чином масштаб досліджень стосується не лише ресурсів, а й має експедиційний військово-морський потенціал, який також базується на операціях з підводними човнами.

Dong Fang Hong 3 працює не сам. Він є частиною ширшої операції з картографування та моніторингу океану, в якій беруть участь десятки дослідницьких суден і сотні датчиків. Відстежуючи ці зусилля, агентство Reuters вивчило документи китайського уряду та університетів, включаючи статті в журналах та наукові дослідження, а також проаналізувало понад п'ять років пересування 42 дослідницьких суден, що діють у Тихому, Індійському та Північному Льодовитому океанах.

Офіційно дослідження має цивільне призначення – деякі з досліджень охоплюють рибальські угіддя або райони, де Китай має контракти на розвідку корисних копалин. Але воно, за словами дев'яти експертів з військово-морських справ, які ознайомилися з висновками Reuters, також має військові цілі.

Щоб зібрати інформацію про підводний рельєф, дослідницькі судна складають карту морського дна, рухаючись туди-сюди щільними рядами. Дані відстеження показують такий тип руху суден на великих ділянках Тихого, Індійського та Північного Льодовитого океанів.

Щонайменше вісім суден, які відстежувало агентство Reuters, проводили картографування морського дна, а ще 10 перевозили обладнання, яке використовується для картографування.

Колишній командувач підводних сил Австралії Пітер Скотт вважає, що дані досліджень суден «будуть потенційно безцінними для підготовки бойового простору» для китайських підводних човнів.

«Будь-який військовий підводник докладе чимало зусиль для розуміння середовища, в якому він діє», - зазначив він.

Дані відстеження суден показують, що зусилля Китаю з дослідження морського дна частково зосереджені на військово важливих водах навколо Філіппін, поблизу Гуаму та Гаваїв, а також поблизу військових об'єктів США на атолі Уейк у північній частині Тихого океану.

Експерти наголошують, що навіть там, де дані збираються для наукових цілей, інтеграція цивільних наукових досліджень та розвитку військових технологій стала ключовим напрямком діяльності китайського уряду, який Пекін називає «цивільно-військовим злиттям».

Нещодавно командувач Управління військово-морської розвідки США контр-адмірал Майк Брукс під час виступу перед комісією Конгресу заявив, що Китай значно розширив свої зусилля з геодезичного дослідження. Він додав, що «потенційний збір військової розвідувальної інформації» китайськими дослідницькими суднами «становить стратегічну проблему».

Америка нещодавно переглянула власні зусилля щодо картографування та моніторингу океану, але зазвичай вона робить це за допомогою військових суден, яким дозволено вимикати систему відстеження, що контролюється цивільним програмним забезпеченням. Цивільні розвідувальні кораблі Китаю також іноді вимикають відстеження, а це означає, що їхня кампанія може зайти далі.

«Протягом десятиліть ВМС США могли вважати асиметричною перевагою у своїх знаннях океанського бойового простору. Але зусилля Китаю загрожують підірвати цю перевагу. Це, очевидно, викликає глибоке занепокоєння», - заявив науковець Раян Мартінсон, який спеціалізується на китайській морській стратегії у Військово-морському коледжі США.

Дані, які збирають китайські дослідницькі судна про стан морського дна та води, мають вирішальне значення для операцій підводних човнів та протичовнової війни, стверджують військово-морські експерти. Капітанам потрібна інформація про підводний рельєф, щоб уникнути зіткнень та приховати свої судна.

Але ці дані також важливі для виявлення підводних човнів, які діють у межах кількох сотень метрів від поверхні. Зазвичай підводні човни ідентифікуються за звуками, які вони видають, або за відлунням сигналів, що надсилаються гідролокаторами. Однак рух цих звукових хвиль змінюється залежно від підводного ландшафту, температури води, її солоності та течії.

Китай уже провів своє найповніше океанологічне дослідження на схід від Філіппін, навколо Гуаму, де розміщені деякі американські атомні підводні човни, поблизу  Гаваїв, дослідив підводний хребет на північ від військово-морської бази США в Папуа-Новій Гвінеї, та провів розвідку навколо австралійського острова Різдва. Китайські судна також нанесли на карту морське дно на захід і північ від Аляски, що є важливим морським шляхом до Арктики.

Ще у 2014 році  Китай розгорнув проєкт у Південнокитайському морі зі створення «прозорого океану» шляхом розгортання датчиків, які б надали йому повне уявлення про стан води та її рух через певні райони, побудувавши цілу систему глибоководного спостереження.

Після дослідження Південнокитайського моря китайські вчені розширили проєкт прозорого океану на Тихий та Індійський океани. Так, у Тихому океані Китай розгорнув сотні датчиків, буїв та підводних масивів для виявлення змін у стані води, таких як температура, солоність та рух підводних вод. В Індійському океані також розміщено масив сенсорів, що охоплюють Індію та Шрі-Ланку.

Океанічний університет та Інститут океанології, що є частиною Китайської академії наук, заявили, що ширша мережа датчиків тепер забезпечує Китай даними про стан води та рух підводних вод у режимі реального часу.

Китайські вчені стверджують, що ці датчики відстежують зміни клімату та стану океану, але у 2017 році урядовці провінції Шаньдун заявили, що проєкт прозорого океану мав на меті «забезпечити морську оборону та безпеку», і прямо порівняли проєкт із військовими зусиллями США щодо створення американської мережі океанічних датчиків.

Картографування та моніторинг разом надають Китаю складні інструменти для виявлення підводних човнів суперників та розгортання власних у деяких найбільш спірних водах світу.

За словами старшого наукового співробітника з морської безпеки Сінгапурського інституту оборонних та стратегічних досліджень RSIS Колліна Коха, це прояв впливу Китаю на далекі моря. Вын додав, що тепер вони мають досить чітке уявлення про морську сферу, в якій вони сподіваються діяти, як у мирний, так і у воєнний час.