Програє у витривалості: аналітики RUSI вказали на критичну вразливість Заходу у війні з Іраном

Сучасні війни дедалі більше виграє не той, хто має найпотужнішу зброю, а той, хто здатен швидко поповнювати свої запаси. Конфлікт з Іраном показав, що Захід стикається з критичною проблемою — надто дорогим і повільним виробництвом боєприпасів.

Аналітики Королівського об'єднаного інституту оборонних досліджень (RUSI) заявили, що війна з Іраном виявила ключову слабкість західних армій — їхню залежність від дорогих високоточних боєприпасів і обмежених можливостей швидкого поповнення запасів.

Якщо війна в Україні стала сигналом тривоги для західної оборонно-промислової бази , то перші 16 днів іранського конфлікту стали сигналом тривоги, що сигналізує про кризу витривалості. Інтенсивне споживання сучасних боєприпасів під час операції "Епічна лють" виявило критичну вразливість, яку промисловий потенціал Заходу не готовий витримати.

Хоча американські та ізраїльські війська досягають певного тактичного успіху, вражаючи тисячі цілей, вони також збивають безпілотники, використовуючи багатомільйонні ракети. Така тактика вразила українських військових радників, розгорнутих у регіоні, оскільки вони спостерігали, як коаліційні засоби ППО "стріляють бездумно".

Ця асиметрія швидко виснажує запаси високоякісної зброї. Коаліційні сили витратили 11 294 боєприпаси за перші 16 днів конфлікту на суму приблизно 26 мільярдів доларів.

Після початкового залпу з понад 5000 боєприпасів протягом перших 96 годин конфлікт перетворився на виснажливе випробування. Хоча щоденні ракетні та безпілотні атаки Ірану скоротилися на 80-90% від початкового піку, стійкий темп продовжує виснажувати найважливіші ресурси коаліції.

Однак справжній стратегічний ризик полягає не в загальних витратах, а в нерівномірних темпах виснаження. Запаси деяких боєприпасів залишаються значними та масштабованими, тоді як інші, зокрема ракети-перехоплювачі великої дальності та високоточна ударна зброя, наближаються до виснаження.

Цей імператив вимагає нової стратегічної структури: вирішальна перевага переходить до того гравця, який може підтримувати свою оборонну економіку та поповнювати свої найважливіші активи. Операція "Епічна лють" — це перше випробування цієї нової реальності, і її перші результати є суворим попередженням, вважають експерти RUSI.

Навіть після зустрічі адміністрації Трампа з керівниками оборонної промисловості 6 березня, зростання виробництва не відбулося, оскільки не було розміщено жодних профінансованих замовлень.

Лідери галузі неохоче збільшують виробництво без твердих зобов'язань, оскільки в минулому їх "обпікали" обіцянки фінансування, які не матеріалізувалися. Ситуацію посилює те, що єдиний американський завод з виробництва бризантних вибухових речовин, Holston Army Ammunition Plant, не отримав наказів щодо збільшення виробництва. Базове промислове виробництво лише погіршується закриттям Ормузької протоки, яке загрожує ланцюгам постачання життєво важливих матеріалів, таких як сірка.

Генеральний директор Rheinmetall Армін Паппергер вже 19 березня зазначив, що світові запаси "порожні або майже порожні", і що якщо війна триватиме ще місяць, "у нас майже не залишиться ракет".

Нагадаємо, що Іран раніше заявляв про можливість ударів по Україні на тлі підтримки Ізраїлю та співпраці зі США. Водночас експерти зазначають, що прямі військові можливості Тегерана для таких атак обмежені, а основну загрозу можуть становити асиметричні дії. Зокрема, йдеться про потенційні диверсії або інші непрямі сценарії впливу.

Раніше ми також інформували, що на Близькому Сході зростає активність проіранських угруповань, які атакують американські об’єкти. Зокрема, фіксувалися удари по військовій техніці США, включно з гелікоптерами та радіолокаційними системами.