"Тихий саботаж" у Раді: що кажуть самі "слуги" — ексклюзив Фокусу

Верховна Рада України опинилася на межі політичного паралічу: монобільшість втратила контроль над голосуваннями, ключові рішення гальмуються, а президент переходить до жорстких заяв про мобілізацію депутатів. На цьому тлі під загрозою опиняється не лише керованість парламенту, а й фінансова стабільність країни.

Як повідомив нардеп "Європейської солідарності" Олексій Гончаренко, сьогодні, 25 березня, частина рішень у залі Верховної Ради провалювалася через банальну відсутність депутатів — не вистачало навіть мінімально необхідної кількості голосів.

Ключова причина — не лише дисципліна, а свідоме небажання підтримувати частину рішень. Всередині фракції виник так званий "тихий саботаж": депутати відмовляються голосувати за непопулярні законопроєкти, зокрема ті, що стосуються податків, тарифів і змін для бізнесу.

Суть проблеми полягає у фактичній відсутності 226 голосів у провладній "Слузі народу" для ухвалення рішень без залучення інших фракцій чи депутатських груп. Ба більше, останнім часом народні депутати систематично не з'являються на пленарні засідання або свідомо відмовляються підтримувати ініціативи уряду Юлії Свириденко та Офісу президента.

Це формує ситуацію, коли навіть базові рішення потребують окремих переговорів і домовленостей, а парламент працює не як єдина політична сила, а як сукупність ситуативних коаліцій.

На цьому тлі зростає напруження і всередині самої фракції. За інформацією з політичних кіл, частина депутатів розглядає можливість складання мандата — зокрема через небажання брати на себе відповідальність за непопулярні рішення, а також через побоювання перевірок з боку антикорупційних органів.

Ситуація настільки загострилася, що президент Володимир Зеленський публічно заговорив про можливість мобілізації народних депутатів, фактично використовуючи це як інструмент тиску для відновлення дисципліни у парламенті.

Втім, проблема виходить далеко за межі внутрішньої політики. Парламентський параліч уже ставить під загрозу ключові фінансові домовленості України з Міжнародним валютним фондом. Йдеться, зокрема, про отримання чергового траншу обсягом близько 8,1 млрд доларів, а також фінансування в межах програми Ukraine Facility.

Крім того, як зазначає Дмитро Кулеба, політична нестабільність у парламенті негативно впливає на євроінтеграційний рух України, ускладнюючи виконання зобов'язань перед партнерами.

"Це не криза, а нормальна робота парламенту"

У самій "Слузі народу" нинішню ситуацію не вважають ані колапсом, ані розпадом парламенту. Народний депутат Максим Бужанський переконаний: Рада лише повертається до нормальної моделі роботи після періоду фактичної монобільшості.

За його словами, на початку каденції парламент неодноразово критикували за те, що він працює "як принтер" — майже всі ініціативи, які потрапляли до зали, автоматично отримували підтримку. Така модель, наголошує депутат, сама по собі вважалася проблемною.

Натомість зараз ситуація змінилася.

"Верховна Рада почала діяти як класичний парламент, де рішення не гарантуються заздалегідь. Частину законопроєктів підтримують, частину — відхиляють, інші — повертають на доопрацювання. І це не ознака кризи, а навпаки — ознака того, що парламент почав виконувати свою пряму функцію. Парламент має не просто голосувати, а ухвалювати рішення. І це рішення може бути як "за", так і "проти", — пояснює Фокусу депутат.

Бужанський також заперечує тезу про кінець монобільшості. На його думку, сама логіка роботи парламенту не повинна зводитися до того, що одна фракція автоматично визначає результат. Верховна Рада, підкреслює він, має враховувати позиції різних політичних сил і шукати баланс через дискусію.

Водночас депутат визнає: парламент справді перейшов до моделі, де голоси збираються під кожне рішення окремо. Але це, за його словами, не аномалія, а стандартна практика парламентаризму, коли кожен законопроєкт потребує переконання, переговорів і домовленостей між депутатами.

МВФ, уряд і конфлікт повноважень

Ключову причину нинішніх проблем Бужанський бачить не у "саботажі", а у відсутності координації між гілками влади.

За його словами, уряд бере на себе зобов'язання перед міжнародними партнерами, зокрема перед МВФ не погоджуючи їх попередньо з парламентом. У результаті депутати отримують уже готові рішення, які мають просто затвердити — без участі у їх формуванні.

"Верховна Рада — це не секретаріат, який автоматично затверджує домовленості уряду", — наголошує він.

Саме це, за словами депутата, і створює конфлікт: уряд домовляється про умови, а парламент потім змушений або їх підтримати, або відмовитися — і не завжди готовий голосувати "під зобов'язання".

Бужанський звертає увагу, що частина вимог партнерів є не просто непопулярною, а неприйнятною в умовах війни. Серед прикладів він називає ідею запровадження ПДВ для ФОП або можливість перегляду тарифної політики.

На його думку, такі ініціативи не дають відчутного економічного ефекту, не вирішують системних проблем, але водночас створюють додатковий соціальний тиск.

У результаті парламент не готовий їх підтримувати, навіть попри ризики для міжнародного фінансування.

Окремо депутат наголошує: Україна перебуває у стані війни, але це не враховується належним чином у переговорах із партнерами. За його словами, країна фактично працює в умовах форс-мажору, однак до неї продовжують застосовувати стандартні вимоги.

Також депутат звертає увагу на ще один симптом кризи — бажання частини парламентарів скласти мандат. За його словами, такі настрої справді є: хтось посилається на особисті обставини, хтось — на втому, а частина просто не хоче брати на себе відповідальність за непопулярні рішення.

"Втім масовий вихід із парламенту зараз неможливий. Під час війни провести вибори не можна, а отже склад Верховної Ради залишатиметься чинним до завершення воєнного стану. З цієї ж причини не розглядається і сценарій розпуску парламенту. Це прямо обмежено Конституцією в умовах воєнного часу, тому говорити про перезавантаження Ради наразі не доводиться", — зазначає депутат.

На цьому тлі Бужанський також висловив сумніви щодо ефективності тиску на парламент. Зокрема, через заклики "розібратись" з депутатами або мобілізувати їх до лав ЗСУ.

За його словами, політика тиску не може змусити депутатів голосувати й лише посилює напруження. Парламент, наголошує він, працює через переговори, а не через погрози.

"Нинішня ситуація є складною, адже значна частина рішень у воєнний час за визначенням є непопулярними. Але саме тому вони мають бути максимально обговореними й погодженими, а не нав'язаними", — резюмує Бужанський.

Нагадаємо, Фокус писав, що Верховна Рада вже ухвалює рішення у соціально чутливих сферах — зокрема щодо житлово-комунальних послуг. Парламент дозволив окремим категоріям українців не сплачувати за ЖКП, що стало важливим кроком на тлі війни та економічного тиску.