Евакуація з поїздів: візьміть документи, гроші і ковдри та не скупчуйтесь біля вагонів

«Укрзалізниця» оновила правила безпеки під час пасажирських перевезень. Громадянам пояснили алгоритм дій, яких належить дотримуватися, якщо під час поїздки оголошено повітряну тривогу. Чому ухвалили рішення зупиняти поїзди, що треба знати про евакуацію з вагонів і про що подбати заздалегідь - у питаннях і відповідях Коротко про.

1. Чому поїзди почали зупиняти тільки на четвертому році війни?

Залізнична інфраструктура завжди була під прицілом ворога, однак раніше атаки здебільшого спрямовувалися на мости, підстанції чи станції, тобто на стаціонарні об’єкти. Поїзди не робили зупинок, бо вважалося, що в рухому ціль важче влучити. Останніми місяцями тактика ворога змінилася. Як повідомив на останньому брифінгу голова правління "Укрзалізниці" Олександр Перцовський, росіяни почали застосовувати технології, які дозволяють наводити «шахеди» саме на рухомий об'єкт. І цьому є документальні свідчення.

Так, 27 січня трьома ворожими дронами був атакований пасажирський поїзд "Барвінкове - Львів - Чоп", загинули шість пасажирів. 2 березня удару зазнала приміська електричка в Криворізькому районі Запорізької області - одна людина загинула, десятеро поранені. Через два дні російський дрон влучив у вагон пасажирського потягу у Миколаєві, на щастя, загрозу передбачили, пасажирів евакуювали. Встигли вивести людей і з приміського поїзда сполученням «Слатине - Харків», однак літній чоловік з останнього вагону вирішив залишитися і загинув від удару безпілотника.

Від початку березня зупинка поїздів і евакуація пасажирів є обов’язковою під час повітряних тривог. Але, як підкреслюють в «Укрзалізниці», тільки в тому разі, якщо є реальна загроза.

2. Як визначають загрозу?

Сучасні месенджери дозволяють українцям дізнаватися про напрямок руху ворожих ракет і дронів в режимі реального часу. Безумовно, що свої, більш точні засоби інформування є і в «Укрзалізниці». У відомстві повідомляють, що десятки фахівців цілодобово відстежують ризики для кожного рейсу, щоб оперативно реагувати на будь-які небезпечні ситуації.

Основна небезпека в тому, що в разі влучення у вагон під час руху снаряд перетворює його на вогняну пастку. Вагон згоряє вщент за 15-20 хвилин. Пластикові обшивки, матраци, постіль сприяють швидкому поширенню вогню і миттєвому токсичному задимленню. В разі НП пасажири мають на евакуацію не більше 5 хвилин, що фактично унеможливлює порятунок для всіх.

3. Де може зупинятися поїзд?

Пріоритетно - на станціях та вокзалах, де є обладнані укриття або підземні переходи. Однак, як підкреслюють в «Укрзалізниці», за умови реальної загрози поїзд може зупинитися і посеред лісу, і посеред глухого поля.

Зупинка триватиме доти, доки все остаточно не заспокоїться. У разі довготривалих тривог перевізник обіцяє організувати харчування або вивезення людей із зони небезпеки автобусами, але таких випадків ще не було.

4. Як треба діяти і кого слухати?

Останній протокол передбачає наступне:

• машиніст та провідники поїзду отримують повідомлення про підвищену небезпеку з центру моніторингу "Укрзалізниці",
• провідник повідомляє пасажирів про необхідність бути в стані готовності - вдягтися, взяти документи та найнеобхідніші речі. Якщо у вагоні є маломобільні дорослі або діти, яким потрібна стороння допомога, про це треба повідомити провідника,
• до сигналу провідника пасажири залишаються на своїх місцях, не створюють скупчення у проході чи тамбурі вагону,
• якщо поїзд зупиняється, провідник дає сигнал на евакуацію, пасажири прямують до найближчого виходу,
• вийшовши з вагона, належить якнайшвидше відійти від колії, прямувати в укриття, якщо є така можливість, або розосередитися на місцевості.

5. Чого не можна допускати?

Нічого, що б дало привід для паніки - сперечатися, кричати, створювати скупчення біля дверей.

З поїзда не можна забирати з собою габаритні речі - валізи, баули, великі пакети. Вони можуть закрити виходи і уповільнити евакуацію.

Не стрибати з вагона стрімголов - евакуація може відбуватися на колію, і тут може підстерігати небезпека. 22 березня цього року від удару зустрічного поїзда на Одеській залізниці загинула 19-річна провідниця Ілона Вовк і травмувався один із пасажирів. Обережно треба виходити, і коли евакуація відбувається на крутий залізничний насип.

У 20-х числах березня соцмережі облетіла зворушлива історія про те, як пасажири потягу «Лозова - Київ» після евакуації розвели біля поїзда багаття і співали «Червону руту». Насправді це нехтування правилами безпеки. Через іскри можуть спалахнути краплі паливно-мастильних матеріалів, що залишаються в зоні залізниці. А поїзд, який, згідно з правилами, вимикає свої вогні, так фактично демаскується. Окрім того, під час воєнного стану взагалі заборонено розводити багаття в лісах, лісосмугах та поряд з інфраструктурою.

6. Що взяти з собою?

Насамперед документи, гроші, мобільні телефони. Користувачі соцмереж, які вже мають досвід евакуацій з потягів, також діляться порадами.

• Завчасно зібрати маленьку «тривожну валізку», куди покласти пляшечку води, по змозі невеличкий термос з теплим напоєм, тепле взуття або вовняні шкарпетки для дитини, щоб не стояла на землі в легких кросівках. В цій же валізці має бути якась дитяча забавка, смаколик на перекус.
• Літнім людям, схильним до стрибків тиску та серцевих нападів, варто потурбуватися, щоб мати при собі ліки.
• Важливо! Із вагона "Укрзалізниця" дозволяє брати ковдри, щоб ними зігріватися. Про це не завжди кажуть провідники, але це право кожного пасажира.

7. Чи можуть евакуювати силоміць?

Ні, персонал потяга не має на те повноважень. Пасажир може залишитися на своєму місці, якщо не хоче виходити. Провідник зобов’язаний покинути вагон задля власної безпеки, залишивши відчиненими двері.

8. Чи є гарантія, що після відбою заберуть усіх пасажирів?

Про гарантії не скажемо, але голова правління "Укрзалізниці" Олександр Перцовський пообіцяв на брифінгу, що розроблено спеціальний протокол, який не дасть «забути» пасажирів. Провідники забезпечені мегафонами, через які дають вказівки та повідомляють про відбій тривоги. Перед відправкою поїзда відбуватиметься перевірка на наявність усіх пасажирів.

9. Як розраховувати час?

Якщо ваша поїздка пов’язана з діловим заходом або дорогою плануються пересадки, більше не можна розраховувати на те, що перевізник доставить вас до місця хвилина в хвилину. Через зупинку в дорозі одного поїзда затримується відправка поїздів з безпечної в даний момент зони.

При купівлі квитків тепер слід розраховувати на те, щоб мати в запасі щонайменше 2-3 години, аби плани чи маршрут не були зруйновані.

10. На що скаржаться пасажири?

Нововведення додає в життя незручностей і, звісно, не сприймається «на ура». Одні українці згоджуються, що за межами вагонів під час обстрілів безпечніше, другі впевнені, що «Укралізниця» просто перекладає з себе відповідальність, а пасажирам - вже як пощастить.

«Отже, я потрапила в дурість під виглядом - вийдіть з вагонів, бо оголошено повітряну. На вузловій станції. Вгадайте, чи нам показали, де сховище? Яка евакуація і куди? Ця станція вузлова, тобто бігти тут нікуди - скрізь колії і вагони… Ви серйозно вірите, що це рятує людей? Хочете, провангую, що буде, якщо росія вкурить в цей цирк», - написала жителька Кременчуга Алла Заможська.

Військовий Максим Бідник став свідком такої ситуації на Одеському залізничному вокзалі: «…Поїзди не відправлялися, люди масово перебували всередині приміщення та на перонах. При цьому більшість виходів із вокзалу були зачинені ланцюгами та замками. Фактично залишено лише один відкритий напрямок - у сторону ринку Привоз… У разі влучання дрону чи будь-якого снаряду в район вокзалу при такому скупченні людей і обмежених шляхах евакуації наслідки можуть бути критичними».

В соцмережах також пишуть, що людей висаджували гуртом просто перед бетонною  стіною або в глуху ніч посеред лісу, де легко було травмуватися і страшно заблукати.

Рішення не ідеальне, але іншого поки немає. Війна що далі, то більше робить наше життя некомфортним і небезпечним.