“Apple. Еволюція комп'ютера”: музей гаджетів на книжній полиці

“Apple. Еволюція комп’ютера” від Володимира Невзорова і видавництва Sky Horse можна віднести не тільки до класичних книг, а й до артбуків. Вона велика, важка, має яскраві глянцеві сторінки, купу неймовірних фотографій техніки Apple та інших гаджетів і пристроїв, які вже давно стали історією ПК. Але також тут багато тексту, який коротко розповідає історію однієї з найуспішніших технокомпаній у світі. Чи все з цим виданням добре, чи є якісь проблеми, про які варто знати перед покупкою? Все це та багато іншого ми розповімо в цьому матеріалі.

“Apple. Еволюція комп’ютера”

Автор Володимир Невзоров
Видавництво Sky Horse
Мова Українська
Кількість сторінок 216
Обкладинка Тверда
Рік видання 2024
Розмір 197×234 мм
Сайт skyhorse.ua

Центральна ідея книги полягає в тому, що Apple не була першовідкривачем різних категорій пристроїв. Персональні комп’ютери, смартфони та планшети існували задовго до компанії з Купертіно. Але саме Apple перетворила кожен з цих класів пристроїв на зрозуміле, бажане й візуально досконале рішення. Ця компанія не придумувала колесо, а робила його таким, яке ти хочеш мати.

Одне з центральних місць книги займає розповідь про створення, вихід та вплив комп’ютера Macintosh 1984 року. Автор розглядає це не як маркетингову подію, а як важливу точку зміни в усій культурі взаємодії людини з машиною. Після впровадження графічних інтерфейсів на ПК текстові системи приречені були відступити, що призвело до появи сучасного ПЗ включно з Windows та macOS. Також тут згадується, що Microsoft побудувала свої “Вікна” на концепції Xerox PARC, а Apple популяризувала таке рішення.

Мобільна ера розвитку технологій подана через розповіді про iPod, перші iPhone та iPad. Автор каже, що телефон перетворився на головну камеру світу не тому, що сенсори в смартфонах технічно перевершили можливості дзеркалок чи цифрових камер, а тому що найкраща камера та, яка завжди з тобою.

Apple першою зрозуміла цю просту людську логіку й зробила камеру смартфона пріоритетом, змінивши тим самим і рекламний бізнес, і фотожурналістику, і простий досвід документування свого життя мільярдами людей щодня. Успіх iPhone тоді змусив Google та всю Android-індустрію кинути кнопкові пристрої і переосмислювати загальний принцип мобільного інтерфейсу.

Результатом стало видання, яке цілком заслуговує на назву паперового музею техніки. Тут є глянцевий папір високої щільності, бездоганна поліграфія, студійні фотографії, на яких видно кожну деталь корпусу, роз’єм та кожну особливість формфактора тощо. Подібні дрібниці точно перетворюють цю книгу-артбук на об’єкт дизайну в собі, що дуже символічно для видання саме про компанію Apple.

Правда, одночасно с цим в очі впадають деякі картинки, які, напевно, взяли з інтернету і погано прибрали їх фон. Таких світлин дуже мало, проте їхні незрозуміло чому не прибрані контури від інших фонів трохи псують візуальне сприйняття. А ще на декількох сторінках поїхала верстка тексту і один абзац залазив на інший.

Володимир Невзоров також, напевно, прийняв рішення практично не торкатися епохи Тіма Кука. Автор здебільшого зупиняється на 2011 році та смерті Джобса як на символічному завершенні умовної “золотої доби” компанії. Тут можна зрозуміти свідомий вибір автора та його певний посил, що ця книга є завершеним твором про конкретну епоху і не є відкритою хронікою усієї історії Apple, що тягнеться до сьогодні. Просто вам варто знати це заздалегідь.

Також автор каже, що ретельно перевіряв факти, а ще він оперує багатьма даними, посилається на кількість продажів тієї чи іншої техніки тощо. І я йому вірю. Проте річ у тім, що книга писалася у 2015 році, а вперше вийшла ще у 2016 році російською мовою. Але при перекладі (про нього ми теж поговоримо нижче), автор взагалі не оновлював статистику та різноманітні дані тощо. І навіть не прибрав інформацію про різні російські програми та сервіси типу “Литрес”. А за цей час як ви розумієте дуже багато змінилося, ті чи інші дані оновилися тощо. Тому дуже б хотілося читати про все це маючи оновлену статистику з наших днів.

Також я вважаю дивним залишити розділ про радянський клон моделі комп’ютера Apple IIe під назвою “Агат”. Бо якщо десять років тому хтось ще й ностальгував за тим, що срср вкрав щось в американців, випускав це без ліцензії, а ми в дитинстві цим користувалися, то в наш час, на мою думку, таких людей, що ностальгують за тими часами залишилось вкрай мало. Та й треба пам’ятати, що це є просто банальна та груба крадіжка технологій, що було радянської влади за норму.

Тепер з приводу українського перекладу. Він тут поганий і, напевно, машинний. Бо читається текст дуже дивно і часто зустрічаються помилки та явно невмілі технічні переклади з російської. Наприклад, “розрізнення екрана”, хоча малося на увазі роздільна здатність екрана. І таких приколів тут багацько. Та й на самій книзі ніде не вказано ім’я перекладача чи перекладачки, тому, скоріше за все, автор сам переклав оригінальний текст і зробив це навіть не вичитуючи. Або вичитував, але просто немає достатніх знань мови, щоб побачити важливі помилки.

Чи сильно це псує досвід прочитання книги? Так, але саме досвід читання. Бо її також можна просто гортати та роздивлятися чудові світлини і тут вже ви цього не помітите. Але ж просто хотілося б, щоб таке дійсно цікаве видання зробили чудовим з усіх сторін. А вийшло тільки частково.