/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F33%2Fb8366e8ae36015e400a5d94b732ee848.jpg)
Пенсія не допоможе: коли мобілізований має право звільнитися зі служби - роз'яснення Верховного Суду
Верховний Суд України надав детальні роз'яснення щодо законних підстав для звільнення з військової служби в період мобілізації. Судова практика проливає світло на спірні ситуації, з якими часто стикаються військовослужбовці: від права на пенсію до нюансів оформлення рапортів та догляду за родичами.
"Хвиля" пише, що "Судово-юридична газета" проаналізувала ключові рішення вищої інстанції, які формують актуальну правозастосовчу практику.
Досягнення пенсійного віку та наявність необхідного страхового стажу не гарантують військовослужбовцю права на звільнення. Цю норму Верховний Суд закріпив 23 січня 2025 року в рішенні у справі № 420/30545/23.
Позивач, призваний за мобілізацією учасник бойових дій, досяг 55 років і отримав право на дострокову пенсію відповідно до Закону "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Однак суд відхилив його вимогу зобов'язати військову частину провести звільнення.
Судді підкреслили, що пенсійне законодавство регулює виключно питання виплат і не має пріоритету над спеціальним військовим правом. Вичерпний перелік підстав для звільнення мобілізованих під час воєнного стану прописаний у статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу". Призначення загальної пенсії за віком до цього переліку не входить.
Звільнення без повного розрахунку - поза законом
Виключення зі списків особового складу можливе тільки після того, як із військовослужбовцем проведуть повний фінансовий розрахунок. У справі № 814/1113/16 Верховний Суд визнав протиправними дії командування, яке видало наказ про виключення офіцера без виплати належних коштів та його особистої згоди.
Суд акцентував увагу на чіткому алгоритмі: спочатку здавання посади та проведення повного розрахунку щодо грошового, продовольчого та речового забезпечення, і тільки потім - наказ про виключення зі списків. Порушити цю послідовність можна виключно за наявності добровільної згоди самого військовослужбовця.
Трудовий кодекс не працює: як правильно відкликати рапорт
На військовій службі не діють норми Кодексу законів про працю (КЗпП). Це означає, що військовослужбовець не може просто "передумати" звільнятися, продовживши виконувати свої обов'язки після закінчення строку попередження.
У справі № 120/3458/19-а офіцер подав рапорт на звільнення, але через бюрократичні затримки наказ був підписаний лише через кілька місяців. Військовий спробував оскаржити документ, пославшись на те, що фактично відмовився від намірів, оскільки продовжив службу.
Верховний Суд постановив: військова служба регулюється виключно профільним законодавством. Якщо військовослужбовець змінює своє рішення, він зобов'язаний подати новий рапорт про відкликання попереднього. Без такого документа командування має повне право звільнити бійця на підставі його першої заяви.
Догляд за хворим родичем: тонкощі термінології
Суди чітко розмежовують поняття "догляд вдома" та "постійний догляд". Для звільнення за сімейними обставинами потрібен саме медичний висновок про необхідність постійного догляду.
У справі № 120/1909/23 військовослужбовець намагався звільнитися для догляду за матір'ю, надавши висновок лікарсько-консультативної комісії (ЛКК) з рекомендацією соціальної послуги "догляд вдома". Суд визнав відмову ТЦК законною.
Інстанція пояснила, що постійний догляд передбачає безперервну допомогу без часових обмежень, потребу в якій визначає медико-соціальна експертна комісія (МСЕК). Висновки ЛКК про соціальні послуги не є достатньою підставою для демобілізації.
Інвалідність дружини - безумовна підстава для звільнення
Наявність у дружини або чоловіка інвалідності, зокрема III групи, є самостійною і абсолютною підставою для звільнення з військової служби. Це закріплено в рішенні Верховного Суду від 24 квітня 2024 року у справі № 140/12873/23.
ТЦК відмовив мобілізованому у звільненні, аргументуючи це тим, що III група інвалідності дружини зазвичай не потребує постійного стороннього догляду. Однак суд визнав таку відмову неправомірною.
Згідно зі статтею 26 профільного Закону, факт наявності чоловіка/дружини з інвалідністю та необхідність здійснення постійного догляду за хворими родичами - це дві різні правові норми, що не залежать одна від одної. Закон не вимагає доводити необхідність догляду, якщо йдеться про звільнення через інвалідність дружини або чоловіка.
Раніше ми писали, що суд ввів "імунітет від призову".