Південь України під загрозою: чи можуть удари Х-101 і "Кинджалів" спровокувати землетруси

Війна залишає сліди не лише на поверхні — її відлуння фіксують навіть глибоко під землею. Під час масованих обстрілів сейсмологи по всьому світу реєструють вибухи як мікроземлетруси: потужні удари створюють хвилі, які поширюються крізь земну кору на десятки кілометрів. Подібні ефекти спостерігали ще під час Другої світової війни, а також під час підземних ядерних випробувань, коли штучні вибухи буквально "імітували" природні поштовхи.

На цьому тлі виникає логічне питання: якщо вибухи вже зараз змушують землю "рухатись", чи здатні вони з часом змінити її структуру — і навіть вплинути на сейсмічну активність? Фокус розбирався, що про це кажуть екологи й чи є підстави говорити про нові ризики для України.

Глибинний фронт: чи здатні ракетні удари змінити геологію України

Сучасна війна виходить за межі прихованого горизонту, сягаючи глибоких шарів літосфери. Кожна детонація важкої ракети створює потужну енергетичну хвилю, яку фіксують чутливі прилади сейсмологів і питання про те, чи можуть ці удари призвести до розколу суходолу, стає предметом серйозних наукових дискусій.

Як пояснює Юлія Мархель, лідерка всеукраїнського молодіжного руху "Let's Do It Ukraine", нинішній стан довкілля формується під впливом одразу кількох руйнівних факторів, серед яких важливу роль відіграють саме сейсмічні вібрації.

"Постійна активність засобів ураження здатна змінити крихку рівновагу земної кори та спровокувати додаткові виклики для екосистеми. Вивчення впливу війни на надра — це вже не теоретичне питання, а практичне завдання для науковців і суспільства", — каже Фокусу експертка.

Наведена сейсмічність: коли вибух стає тригером

Фахівці говорять про явище наведеної сейсмічності — коли зовнішній вплив, зокрема вибух, може запускати геологічні процеси.

Під час влучання важких ракет, таких як Х-101, "Кинджал" або "Циркон", виникають коливання, подібні до слабких землетрусів. Ці процеси можуть мати кілька напрямків впливу:

• активація розломів — вибухова хвиля може стати тригером для вже напружених ділянок кори;
• деформація порід — тривалі вібрації послаблюють структуру ґрунту і спричиняють просідання;
• акустичний ефект — звукові хвилі від масованих ударів змінюють щільність верхніх шарів землі.

Йдеться насамперед про локальні зміни, однак їх накопичення з часом може створювати нові ризики.

Чи є загроза тріщин та зсувів на півдні України?

Особливу увагу екологи звертають на південні регіони України — Одеську та Миколаївську області, які знаходяться поблизу сейсмічно активної зони Вранча (високоактивна сейсмічна зона на стику Південних та Східних Карпат у Румунії).

У цих районах навіть природні підземні поштовхи не є рідкістю. Теоретично масовані удари можуть виступати додатковим фактором, який впливає на стабільність ґрунтів.

Серед потенційних наслідків:

• поява тріщин у ґрунті;
• розрідження піщаних порід;
• локальні зсуви, особливо у прибережних зонах.

За словами екологині Владислави Бандури особливо вразливими є зони з високим рівнем підземних вод, де вібрація провокує розрідження пісків. Це може призвести до раптового зміщення цілих масивів землі у прибережній смузі.

Наслідки для інфраструктури та екології

Постійні вібрації можуть мати відкладений ефект і впливати на стан інфраструктури та природних систем.

Серед основних ризиків:

• пошкодження фундаментів — мікротріщини накопичуються і можуть проявитися з часом;
• зміна водних потоків — можливе порушення роботи підземних водних систем;
• втрата родючості ґрунтів — зміщення пластів землі порушує структуру чорноземів.

Експерти підкреслюють: бойові дії залишають глибокі шрами на тілі планети й вивчення цих процесів допоможе підготуватися до викликів відбудови та забезпечити безпеку мешканців територій, схильних до сейсмічної активності.

Землетруси, які вже відчувала Україна

Попри те, що Україна не належить до сейсмічно найактивніших регіонів світу, підземні поштовхи не є рідкістю. Найчастіше їх джерелом стає зона Вранча — одна з найпотужніших у Європі. Саме звідти хвилі можуть поширюватися на сотні кілометрів і доходити до українських міст.

Один із найяскравіших прикладів — землетрус 1977 року в Румунії. Тоді підземні поштовхи відчували по всій Україні, зокрема і в Києві: у будинках хиталися люстри, а мешканці багатоповерхівок масово виходили на вулиці. Подібні явища фіксували й пізніше — особливо в південних регіонах, де ґрунти більш чутливі до коливань.

Сейсмічні хвилі можуть виникати не лише через природні причини. Після аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році прилади також зафіксували коливання, спричинені вибухом. Це стало одним із прикладів того, як техногенні події здатні впливати на земну кору.

Окремі слабкі землетруси трапляються і в Карпатському регіоні, однак вони рідко мають руйнівний характер. Водночас південь України залишається найбільш чутливим до підземних поштовхів — саме там їх фіксують найчастіше.

Усе це свідчить: навіть без урахування війни земна кора в Україні не є повністю стабільною. А в умовах постійних вибухів і додаткового навантаження на ґрунти інтерес до цих процесів лише зростає — як серед науковців, так і серед тих, хто вже сьогодні планує майбутню відбудову країни.

Нагадаємо, увечері 6 лютого в Україні трапився землетрус. Підземні поштовхи зафіксували у Полтавській області.

А 20 січня пресслужба Головного центру спеціального контролю повідомляла про землетрус у Закарпатській області, у районі міста Мукачево.