Не підписано: чому Зеленський зволікає зі скасуванням переведення годинників?

У ніч із 28 на 29 березня Україна готується до звичного переходу на літній час, коли стрілки годинників будуть переведені на одну годину вперед, з 02:59 на 04:00. Ця зміна регулюється постановою Кабінету Міністрів України №509 від 13 травня 1996 року «Про порядок обчислення часу на території України», що передбачає сезонне переведення годинників двічі на рік: в останню неділю березня та останню неділю жовтня.

Ідея сезонного переведення годинників виникла на тлі прагнення економії електроенергії та раціонального використання світлового дня. Вперше цю практику запровадили у 1981 році в СРСР, а Україна після здобуття незалежності продовжила її. Зміни відбуваються вночі, зазвичай між 02:00 та 04:00, щоб мінімізувати незручності для населення та уникнути збоїв у роботі транспорту, банків та міжнародних компаній.

Для більшості сучасних пристроїв, таких як смартфони та комп'ютери, переведення часу відбувається автоматично завдяки синхронізації. Проте, власникам механічних годинників та старих мобільних телефонів доведеться налаштовувати свій час вручну. «Укрзалізниця» заздалегідь коригує графіки руху поїздів, тому у квитках час вже вказаний з урахуванням переходу. Для уточнення точного часу можна скористатися інтернетом, пошуковими системами, телебаченням, радіо або GPS-навігаторами.

Протягом останніх років питання скасування сезонного переведення часу стало центром дискусій в Україні. У 2021 році Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроєкт №4201 «Про обчислення часу в Україні», проте не підтримала його у другому. Цього ж року парламент знову розглянув і ухвалив закон про відмову від сезонної зміни часу, але він досі залишається непідписаним президентом України Володимиром Зеленським.

Серед імовірних причин затримки підписання закону, за даними джерел у фракції «Слуга народу», називають побоювання щодо економічних наслідків та петиції, спрямовані громадянами. Вчені закликали президента застосувати вето, побоюючись, що «світло витрачатиметься марно», якщо рішення про скасування буде ухвалено.

Тому цієї весни українці продовжують жити за усталеним порядком, переводячи годинники. Для адаптації фахівці рекомендують поступово лягати спати раніше, уникати перевантажень та давати організму кілька днів на звикання, особливо це стосується дітей, людей похилого віку та тих, хто чутливо реагує на зміну режиму сну.

Дискусія щодо скасування сезонного переведення годинників не є унікальною для України. У 2011 році Верховна Рада вже ухвалювала постанову про скасування переходу на зимовий час, але пізніше повернулася до цієї практики. Європейський Союз також активно обговорює це питання: ще у 2019 році Європарламент ухвалив рішення про поступове скасування сезонного переведення годинників, надавши кожній країні самостійно обирати постійний час.

Незважаючи на міжнародні тренди та внутрішні обговорення, Україна продовжує діяти згідно з постановою від 1996 року. Це означає, що питання остаточного рішення, чи відмовиться країна від переведення годинників, залишається відкритим, очікуючи на фінальний крок від Президента України.

«Світло витрачатиметься марно», – підкреслили вчені в зверненні до президента, закликаючи його ветувати закон про скасування переведення годинників.

Поки тривають дискусії про оптимальний час, українці адаптовуються: одні радо зустрічають довші вечори, інші зітхають через зміну режиму. Майбутнє щодо сталої зміни часу залишається невизначеним, але поки що циферблати щороку відміряють звичні переходи, визначаючи ритм життя цілої країни.