Путін зробив ризикований крок: де Кремль шукає гроші на війну і чому це може погано закінчитись

Після з'їзду Російського союзу промисловців і підприємців Путін побачився з обмеженим колом бізнесменів, у яких просив "скинутися" на війну. Російському диктатору потрібно більше коштів, аби захопити Донбас. Спеціально для 24 Каналу експерти проаналізували, чи погодяться олігархи платити за забаганки Путіна та чим зрештою може обернутися така ситуація.

Чому відбулась зустріч Путіна та олігархів?

Зустріч з олігархами міг зініціювати не Володимир Путін, а профспілка російських олігархів, яка об'єднує власників найбільших підприємств. Таку думку висловив колишній працівник СБУ Іван Ступак, пояснивши, що проблеми з бізнесом вийшли на новий рівень.

Бізнес стагнує: є інформація, що закриваються вугільні шахти, а найбільші підприємства, які виробляють метал, скорочують свої виробничі потужності. Проблеми є і з автомобільним виробництвом. Тому була зустріч із Путіним. Вони хотіли б почути, що податки не більшатимуть,
– зазначив Ступак.

Імовірно, бізнесмени могли винести чимало питань на порядок денний. Чи вирішив їх Путін, невідомо, проте точно вирішив власні проблеми. Адже, за повідомленнями ЗМІ, кілька олігархів таки погодилися віддати чималі суми на війну.

"Путін наполегливо просив не проїдати кошти, які олігархи мають отримати внаслідок нестабільності на Близькому Сході – через зростання цін на нафту, газ та добрива. Путін сказав, щоб ці гроші використовували "з розумом", імовірно, маючи на увазі, щоб вони залишилися в Росії. Гроші потрібні тут і зараз для військової економіки", – пояснив експрацівник СБУ.

Цікаво, що прохання "скинутися" на війну вже лунала від російської влади. Зокрема, це сталося на початку повномасштабного вторгнення, коли європейські країни запанікували та активно скуповували російську нафту й газ. Тоді на цьому вдалося заробити чимало коштів, тому Путін наполегливо просив компанії сплатити так званий податок на несподівані доходи. На той час мовилося про 300 мільярдів рублів. За поточним курсом це близько 3,5 мільярда доларів.

Натепер відомо, що 1 мільярд доларів Путіну згодився виплатити Сулейман Керімов – сенатор з Дагестану та найбільший супротивник Рамзана Кадирова.

Від російських олігархів вимагають чималих вкладень у війну: дивіться відео

Чи погодяться бізнесмени дати гроші на війну?

Політтехнолог Тарас Загородній також підтвердив, що подібна ситуація в Росії не відбувається вперше. Однак цього разу інформація про вимагання грошей у російських бізнесменів стала публічною та набула розголосу. Мовляв, зиски від війни бізнесмени отримали, а тепер доведеться "поділитися" ними з державою, чого б це не вартувало.

Це дуже добре. Одна справа, коли у твого бізнесу погано йдуть справи, а інша – коли до тебе, олігарха, приходять і кажуть продавати все, що нажив за кордоном, і віддавати борги державі,
– зазначив Загородній.

Попри усі незручності, російські олігархи, у яких Путін вимагав грошей, продовжать "скидатися" на війну. Позиція російської влади щодо бізнесу завжди полягала в тому, що у жодного бізнесмена немає нічого свого. Вони лиш тимчасово керують активами, якими їм дозволили керувати. З умовою, що в будь-який момент усе можуть забрати.

"Цю позицію завжди підтверджують діями. У Росії націоналізують велику кількість підприємств, а потім їх продають потрібним людям. Всі бачать, як це відбувається. Тому бізнесмени таки даватимуть гроші на війну. Звісно, їм це не буде подобатися", – наголосив політтехнолог.

Така ситуація створює роздратування всередині еліт та навіть серед народу, яке може вилитися в критичні наслідки для Кремля.

З якими проблемами стикнулася російська економіка?

До слова, міністр фінансів Росії Антон Сілуанов заявив, що весь дефіцит бюджету треба переглядати з нуля. Проблема у тому, каже Загородній, що бюджет Росії на цей рік був абсолютно нереалістичним. За два місяці 2026 року дефіцит склав 3,4 трильйона рублів – це на 1 трильйон більше ніж за аналогічний період у 2025 році.

Тож тепер бюджет доведеться перекроювати і насамперед скорочувати витрати.

"Скорочення витрат – це катастрофа для російської економіки, тому що все тримається на державних закупівлях. Витрати вже урізали, де це можливо, але якщо так продовжуватимуть надалі, то гарних виходів у них вже не існуватиме", – пояснив політтехнолог.

Річ у тім, що Росія вже певний час перебуває у стагфляції – стані, за якого і падає економіка, і зростає інфляція. Тобто навіть друк грошей не допоможе вибратися з цієї ситуації. Фактично росіяни опинились у пастці.

Єдина стаття, за якою можуть скоротити витрати, це, звісно, війна, та її ніхто не збирається закінчувати. Тому скорочувати можуть цивільні статті так, як це було в СРСР. Далі може бути націоналізація торгівлі, переведення в режим "трудового табору" – коли ти працюєш на державу, отримуєш мінімальну зарплату та мінімальний режим товарів. Знову ж, як це і було в Радянському Союзі,
– зауважив Загородній.

Варто також згадати, що сам Путін відверто визнав, що є проблеми в економіці. Вперше він сказав, що динаміка основних макропоказників російської економіки на початку 2026 року стала негативною. Фактично, ситуація стала настільки поганою, що навіть Путін перестав брехати, що це не так.

Які проблеми є у російському бюджеті: дивіться відео

Які ще труднощі виникають у Путіна?

• За даними видання Bloomberg, зараз у Росії фіксують найнижчий рівень довіри до Путіна з початку повномасштабного вторгнення. Так, близько 20% громадян не довіряють диктатору, а 18% – не схвалюють його політику. До того ж все більше росіян схиляються до ідеї мирних переговорів та закінчення війни. Чимало вважають, що закінчувати війну треба саме дипломатичним шляхом.

• Пропутінські блогери раптом відкрито виступили проти російського диктатора. Так, відомий російський блогер та юрист Ілля Ремесло опублікував маніфест, в якому фактичнозакликав скинути Путіна. Однак відомо, що після цього випадку він опинився у психіатричній лікарні.

• Тим часом секретар Ради безпеки Росії Сергій Шойгу відверто заявив, що тепер в Росії не залишилося жодного безпечного регіону. Про це він сказав на тлі атаки України по Свердловській області. Раніше Урал вважали безпечним місцем, до якого не дотягнеться українська зброя.