Таємний план Пентагону: США готують наземну операцію в Ірані

Американські військові вже кілька тижнів у режимі найсуворішої таємності розробляють плани наземних операцій безпосередньо на іранській території. Тисячі солдатів та морських піхотинців перекидаються на Близький Схід.

Як пише The Washington Post, про це повідомляють відразу кілька американських офіційних осіб, які погодилися говорити лише на умовах анонімності через виняткову секретність планів, що розробляються вже кілька тижнів.

За їхніми словами, у регіон останніми тижнями активно перекидаються тисячі американських солдатів та морських піхотинців - в очікуванні потенційно небезпечної нової фази війни, якщо президент Дональд Трамп ухвалить рішення про ескалацію.

При цьому не йдеться про повномасштабне вторгнення. Розглядаються цільові рейди за участю підрозділів сил спеціальних операцій спільно з підрозділами звичайної піхоти. Однак навіть такий - відносно обмежений - формат операцій пов'язаний із серйозними загрозами для особового складу: іранські дрони та ракети, наземний вогонь, саморобні вибухові пристрої. За наявними даними, на сьогодні залишається незрозумілим, чи схвалить Трамп усі запропоновані Пентагоном плани, тільки частину з них - чи не схвалить жодного.

Захоплення нафтового острова та контроль над Ормузькою протокою

Усередині адміністрації протягом останнього місяця активно обговорювалися конкретні цілі можливих операцій. Серед них - захоплення острова Харг, ключового іранського вузла нафтового експорту в Перській затоці, через який проходить переважна частина іранських вуглеводневих поставок. Паралельно розглядаються рейди на прибережні об'єкти поблизу Ормузької протоки з метою виявлення та знищення зброї, що становить загрозу для комерційного та військового судноплавства в цьому стратегічно найважливішому районі світового океану.

Один з обізнаних чиновників оцінив можливі терміни проведення операцій як "тижні, не місяці". Інше джерело назвало більш обережну цифру - "пара місяців". Пентагон у суботу не відповів на запити про офіційні коментарі.

Прес-секретар Білого дому Керолін Левітт, відповідаючи на запит Washington Post, заявила: "Завдання Пентагону - робити приготування, щоб дати Верховному головнокомандувачу максимальні опції. Це не означає, що президент ухвалив якесь рішення".

Трамп заперечує - але з характерним застереженням

Публічна позиція самого президента поки що залишається незмінною. Дональд Трамп 20 березня в Овальному кабінеті заявив журналістам без натяків: "Я нікуди не відправляю війська. Якби я це робив - я б вам точно не сказав. Але я не відправляю".

Держсекретар Марко Рубіо, виступаючи у Франції на зустрічі із союзниками США, які висловлюють дедалі серйознішу стурбованість наростаючими економічними наслідками війни, також спробував знизити градус тривожності: "Це не буде затяжним конфліктом. Операція йде з випередженням графіка. Ми можемо досягти всіх наших цілей без застосування наземних військ".

Однак буквально напередодні цих заяв Білий дім транслював зовсім інші сигнали. Прес-секретар Левітт прямо попередила Тегеран: якщо режим не відмовиться від ядерних амбіцій і не припинить погрози на адресу США та їхніх союзників, Трамп "готовий обрушити на них пекло". Така разюча суперечність між публічними заявами та розвідувальними даними про реальні військові приготування, на думку аналітиків, лише посилює невизначеність навколо подальшого розвитку подій.

Видання Axios та Wall Street Journal також повідомляли останніми днями, що адміністрація розглядає перекидання в регіон додаткових 10000 військовослужбовців на додачу до вже розгорнутих там сил. Washington Post не зміг незалежно підтвердити цю інформацію.

Втрати вже обчислюються сотнями

Поки політики сперечаються про доцільність ескалації, американські військові вже платять реальну ціну. За останній місяць у зоні конфлікту загинули 13 американських військовослужбовців: шестеро - в авіакатастрофі в Іраку, шестеро - унаслідок дронового удару по порту Шуайба в Кувейті, і ще один - під час атаки на авіабазу Принц Султан у Саудівській Аравії.

Крім загиблих, поранення отримали понад 300 військовослужбовців - під час іранських ударів безпілотниками та ракетами по американських об'єктах щонайменше в семи країнах Близького Сходу. Не менше десяти з них отримали важкі травми. І це - ще до початку будь-яких наземних операцій на іранській території.

У регіон тим часом прибув 31-й експедиційний підрозділ морської піхоти чисельністю близько 2200 морських піхотинців та моряків. Підрозділ має значні можливості для проведення подібних операцій, однак стикається з логістичними обмеженнями: без додаткового постачання він не здатний вести бойові дії скільки-небудь тривалий час.

Військові експерти: "Захопити нескладно - захистити майже неможливо"

Майкл Айзенштадт, директор програми військових і стратегічних досліджень Вашингтонського інституту близькосхідної політики та ветеран американської армії, який проходив службу в Іраку, Ізраїлі та Йорданії, застеріг від поспішного захоплення острова Харг, вказавши на високі ризики для особового складу:

"Я просто не хотів би опинитися на цьому маленькому клаптику землі під дронами і, можливо, артилерією Ірану".

На його думку, більш обережною і виправданою альтернативою було б мінування підходів до острова - щоб використовувати його як інструмент тиску на Тегеран, не піддаючи війська прямій загрозі. Якщо ж наземні операції все-таки почнуться, експерт наполягає: вони мають бути стрімкими і мобільними: "Краще не тримати війська на одному й тому самому місці протягом тривалого часу. Мобільність - це ваш захист. Рейди: увійшли і вийшли".

Айзенштадт також зазначив, що більш розумною ціллю для наземних операцій можуть стати іранські прибережні військові об'єкти, що загрожують судноплавству - як поблизу Ормузької протоки, так і далі вздовж узбережжя.

Колишній високопосадовець Міністерства оборони, знайомий з існуючими військовими планами, підтвердив їх глибоке опрацювання і відкинув будь-які припущення про експромт: "Ми вивчили це. Провели військові ігри. Це не планування в останню хвилину".

Те саме джерело сформулювало головний парадокс будь-якої можливої операції на острові Харг - захопити його технічно нескладно, але втримати буде вкрай важко: "Вам доведеться забезпечувати прикриття для людей на острові Харг. Ось у чому справжнє завдання. Захопити його - нескладно. Захистити своїх людей, коли вони там опиняться, - ось що дійсно важко".

Окрему проблему становить нафтова інфраструктура острова: за оцінками відставних військових, бійці Корпусу вартових ісламської революції, елітного іранського воєнізованого формування, найімовірніше, будуть використовувати її як прикриття і елемент оборони проти наступаючих американських сил.

У Конгресі - гострий розкол

Серед однопартійців Трампа в Конгресі немає єдності ні щодо питання наземної операції загалом, ні щодо конкретних її параметрів. Конгресмен Деррік Ван Орден з Вісконсина - переконаний прихильник президента і ветеран підрозділу "морських котиків" - зайняв однозначну позицію, заявивши журналістам:

"Я від самого початку був кристально зрозумілий на сто відсотків: я проти відправки військ на іранську землю. Відповідь - ні. Ми можемо досягти стратегічних цілей, яких хоче досягти Дональд Трамп, без цього".

Конгресвумен Ненсі Мейс із Південної Кароліни, побувавши на закритому брифінгу Комітету зі збройних сил Палати представників, присвяченому ходу війни, написала в соціальних мережах коротко і без натяків: "Я не підтримаю війська на землі в Ірані".

Діаметрально протилежну позицію зайняв сенатор Ліндсі Грем - також від Південної Кароліни. Він відкрито закликав до захоплення острова Харг і провів історичну паралель, що викликала шквал критики з обох боків політичного спектра: сенатор порівняв можливу операцію зі штурмом тихоокеанського острова Іводзіма під час Другої світової війни - битви, у якій загинуло близько 6800 американських військовослужбовців. Незважаючи на хвилю засудження, Грем не відступив від своїх слів:

"Ми взяли Іводзіму - впораємося і з цим. Мої гроші завжди на морських піхотинцях".

Американці проти - цифри говорять самі за себе

Громадська думка всередині США складається явно не на користь ескалації. Згідно зі спільним опитуванням Associated Press і Національного центру вивчення громадської думки при Чиказькому університеті, 62% американців категорично виступають проти застосування наземних військ в Ірані. Лише 12% респондентів підтримують такий сценарій.

Щодо питання авіаударів по військових об'єктах на іранській території думки розділилися значно менш радикально: 39% - проти, 33% - на користь подібних дій.

Таким чином, адміністрація Трампа опиняється перед надскладним вибором: між військовою логікою, що вимагає ескалації, і внутрішньополітичними реаліями, які роблять будь-яке рішення про введення військ украй ризикованим - як у військовому, так і в політичному відношенні.