"Війна" за спадщину Філарета: яка доля чекає на Київський патріархат

Учора, 28 березня, минуло 9 днів із дня смерті патріарха Філарета. Він помер у поважному віці — 97 років. І от зразу ж після його смерті, ще до похорону, з’явилася інформація про нового патріарха! Якого, нібито, обрали кілька єпископів колишньої Української православної церкви Київського патріархату. За спадщину Філарета зразу ж почалася боротьба.

Але чому це не тягне не розкол? І до чого тут російські спецслужби? З’ясовував кореспондент ТСН.Тижня Олександр Загородний.

На 9-й день після смерті патріарха Філарета навколо могили спочилого ієрарха у Володимирькому соборі в Києві — усе вище духовенство Православної церкви України. Очолює панахиду митрополит Київський та всієї України Епіфаній.

Ієрархи у щирій скорботі, майже усіх їх висвятив на єпископів у свій час саме патріарх Філарет. Власне як і створив саму Українську православну церкву.

Уже після панахиди знімальну групу ТСН запрошують у святая святих — у вівтар Володимирського собору. Туди, де Філарет молився понад 60 років.

Протоєрей Олександр Шмуригін, священник Володимирського собору. Він останні роки був поряд з Філаретом і розповідає неймовірні речі. Він особисто бачив, як патріарх, якому було уже далеко за 90, просто оживав під час молитви.

«Він заходив важко. Більш втомлений, а виходив після 2 годинного богослужіння здоровішим і повний сил. Це була відповідь благодаті божої на його молитви. Молився дуже багато. Ввсі богослужіння і свята і всі неділі і перед святами, тричі на тиждень він здійснював акафіст. Тобто в рік він звершував до 300 богослужінь — і це давало йому сили і він прожив до 97 років. Бувало таке, довгі постові богослужіння, ми, молоді священники, вже практично падали, а він стояв», — пригадує священник.

На питання, у чому ж секрет довголіття патріарха, можливо збалансоване харчування, Шмуригін відповідає, що Філарет був скромним у побуті. І харчувався невибагливо.

Євстратій Зоря, митрополит Білоцерківський, багато років тому він був особистим помічником патріарха. Він також говорить про невибагливість патріарха і додає — Філарет ніколи не мав вільного часу. Йому не було коли ні хворіти, ні старіти. Він або молився, або спілкувався з паствою, або ж займався улюбленою справою — перекладом богословських текстів на українську. Зв’зок — лише кнопковий мобільний телефон, яким користувався кілька десятиліть.

«До чого він не мав стосунку — це інтернет, телебачення, туди він не заходив, не дивився, але інформацію отримував — читав з паперу — так, я, коли працював в прес-службі, я відповідно це був мій обов’язок готувати йому і він це читав», — пригадує владика Євстратій.

Добре знав патріарха Філарета митрополит Київський та всієї України Епіфаній. Каже, вони з патріархом зустрічалися кілька разів перед його смертю.

Після смерті Патріарха, кілька священників спробували очолити так званий Київський патріархат, а один з маловідомих єпископів навіть почав приміряти на себе патріарший клобук. Але усе це не більше як провокація, переконує Митрополит Епіфаній.

«Під час об’єднавчого собору патріарх Філарет сприяв тому, щоб я був обраний предстоятелем Православної церкви України і так сталося і зараз ми є спадкоємцями спадщини Патріарха Філарета. Ми навіть закріпили в статуті нашої церкви, що ми є також і Київським патріархатом», — пояснив Епіфаній.

Заява кількох священників про вибори патріарха — це не просто провокація, це російська провокація, у цьому переконаний митрополит Євстратій.

«Наприклад російський громадянин Шибаєв взагалі був позбавлений священного сану за внесення розколу в українську церкву. І вся ця активність, враховуючи що вона медійно підтримується ресурсами афілійованими з Росією, з московським патріархатом, з очевидністю оркеструється саме звідти. На моє глибоке переконання до цього причетні російські спецслужби», — вважає митрополит Євстратій.

Але російська спецоперація не вдалася. Усі священники Володимирського собору уже отримали документи від ПЦУ.

«Духовенство і громада свято Володимирського Патріаршого собору доєдналася і перебуває під духовним омофором Блаженішого Митрополита Епіфанія і є також частиною Православної церкви України», — каже протоєрей Олександр Шмуригін, священник Володимирського собору.

Демарш кількох єпископів аж ніяк не вплине на процеси в Православній церкві України, прогнозує релігієзнавець Сергій Шумило.

«Я би не сильно драматизував би навколо цього, бо насправді в Україні існує з десяток десь якихось анархічних таких єпископів, які існують самі по собі. Вони наділяють себе дуже гучними якимись титулами, назвами. Але більшість з нас навіть не знають цих імен», — каже Шумило.

Філарет і без Патріархату залишався патріархом, а всі ці люди, які зараз претендують на його місце, і на крок не наблизились рівня особистості, яка будувала фундамент української державності.

Іронія долі — навіть ієрархи Московського патріархату в Украні, які слідом за російською церквою проклинали Філарета, мають бути йому вдячні за створення їхньої церкви на початку 90-х років. Без Філарета очільник УПЦ МП Онуфрій, очевидно, міг бути лише одним з сотні митрополитів РПЦ, а не предстоятелем церкви. Власне самого Онуфрія рукоположив на єпископа у 1990 році саме Філарет.

Патріарх Філарет. Суто з юридичної точки зору до цього титулу є питання, але в масштабах країни та історичного процесу звичайно, що Філарет — патріарх. Тому що він створював Українську Православну церкву, церкву в якій можна було молитися українською мовою, церкву, в якій вшановують українських святих, церквою, яка є українською по духу. Більше 60 років Філарет відслужив у Володимирському соборі.

Та він і зараз тут, ліворуч біля вівтаря його могила.

Раніше ми писали, як спочилий патріарх Філарет пройшов шлях від «тіньового патріарха» РПЦ до засновника незалежного українського православ’я.

Александр Стубб / © ТСН Найвужчий у світі будинок / © Oddity Central Синоптики попереджають про циклон Картопля у космосі / © X/@‌astro_Pettit