Чому ЄС поставив на паузу допомогу в 90 млрд для України та коли запустять "план Б"

Українські посадовці неодноразово заявляли, що розраховують отримати перший транш вже узгодженого Європейським Союзом 90-мільярдного пакета допомоги вже у квітні 2026 року.

У Києві переконані: Брюссель має якось вирішити цю проблему і дотриматися обіцянки.

Утім, шанси на те, що це станеться, вкрай низькі.

ЄС не зміг обійти вето Віктора Орбана і фактично перейшов у режим очікування до виборів в Угорщині, які відбудуться 12 квітня.

Про те, що відбувається і на чому побудовані сподівання, читайте в статті кореспондентки "Європейської правди" в Брюсселі Тетяни Висоцької Без "плану Б" для України.

Коли Київ отримає 90 млрд від ЄС та чи можливо "зламати" Орбана.

Далі – стислий її виклад.

Рішення про надання Україні позики на суму 90 млрд євро протягом 2026-27 років лідери держав ЄС ухвалили під час засідання Європейської ради 18 грудня 2025 року.

Причому якраз це рішення свого часу слугувало своєрідним "планом Б" після того, як стало зрозуміло, що Бельгія не дасть згоди на використання для фінансування України російських заморожених активів, як початково пропонувала Єврокомісія.

Іронічно, але одним з локомотивів просування цієї ідеї тоді, в ніч на 19 грудня, був саме угорський прем’єр.

Тоді Віктор Орбан саме таким чином фактично захистив знерухомлені в Європі російські гроші від їх передачі Україні.

Єдиною умовою Орбана для того, щоб він дав згоду на надання 90 млрд для України, було те, що Угорщина не братиме участь у фінансуванні цього кредиту.

Точно такі вимоги висунули прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо та прем’єр-міністр Чехії Андрей Бабіш, і решта членів ЄС із цим погодилися.

У результаті лідери вирішили, що Євросоюз запозичить 90 млрд євро для України на міжнародних фінансових ринках.

30 млрд євро кредиту мали бути призначені для підтримки українського бюджету, а 60 млрд – на українську армію та зброю.

Причому "кредитом" це є саме для країн ЄС.

Україна за нього не платитиме.

Віддати цей борг європейцям (теоретично) має Росія – з репарацій, які вона (знову ж, в теорії) муситиме виплатити Україні після завершення війни.

Офіційна причина блокування Віктором Орбаном надання Україні 90-мільярдної позики від ЄС – припинення Україною транзиту російської нафти в Європу (в Угорщину та Словаччину) українським нафтопроводом "Дружба", який у січні 2026 року був пошкоджений російськими дронами.

Україна не поспішає ремонтувати "Дружбу" і натомість продовжує заявляти, що "Дружба" і кредит не пов’язані, а розблокування кредиту – задача самого ЄС.

Утім, жодних варіантів "плану Б" з цього приводу ЄС не має, стверджують численні співрозмовники кореспондентки "Європейської правди" в Брюсселі.

Єдиний позитивний для України варіант, який ЄС бачить нині, передбачає ланцюжок з трьох подій.

По-перше, мають відбутися вибори в Угорщині.

Далі Україна має запустити нафтогін "Дружба".

І третім кроком, після цих двох, Орбан знімає вето.

І лише у разі, якщо після двох перших кроків третього не станеться – тоді й розпочнеться серйозна робота над "планом Б".

Отже, наразі всі чекають виборів в Угорщині.

Вже у ніч проти 13 квітня може бути зрозуміло, чи залишиться прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан на новий термін.

У Брюсселі, утім, розраховують, що незалежно від результатів виборів Орбан пом’якшить риторику з войовничої передвиборчої на більш зважену.

Вже мало не з 13 квітня євробюрократи розраховують якщо не на негайне розблокування Угорщиною процесу надання Україні позики, то принаймні на спокійний прагматичний діалог.

У цей час ремонт "Дружби" має завершитися, вважають у Брюсселі.

Європейські політики й посадовці переконані: запас міцності в українського бюджету є.