"Домогосподарки" проти танків і Rheinmetall: чому українські дрони змушують Європу нервувати

Зневажлива репліка гендиректора Rheinmetall Арміна Паппергера про "українських домогосподарок із 3D-принтерами" спровокувала справжній скандал і швидко вийшла за межі одного інтерв’ю. Водночас вона оголила глибший конфлікт – між традиційною оборонною індустрією, що спирається на дорогі та складні системи, і новою реальністю війни, де дешеві дрони змінюють правила гри.

У матеріалі The Atlantic журналіст Саймон Шустер показав не лише скепсис частини західного ВПК щодо українських розробок, а й розрив у підходах до ведення війни. Поки великі корпорації залишаються прив’язаними до стандартів і довгих виробничих циклів, Україна робить ставку на швидкість, адаптивність і доступні технології.

Авіаційний експерт Анатолій Храпчинський для 24 Каналу пояснює, що за цим конфліктом стоїть не питання "інноваційності", а питання ефективності та часу. Про те, як Україна змогла побудувати працюючу систему, спираючись на обмежені ресурси, і саме це сьогодні змушує переосмислювати підходи до сучасної війни – читайте у матеріалі.

Що сказав директор Rheinmetal про "домогосподарок" з України?

У матеріалі The Atlantic від 27 березня, присвяченому війні дронів, журналіст Саймон Шустер поговорив із гендиректором німецького оборонного гіганта Rheinmetall Арміном Паппергером зокрема про українські безпілотники. Вони уже змусили артилерію та бронетехніку виглядати застарілими, тоді як світові армії та виробники зброї все ще масово їх купують.

Армін Паппергер / Фото DPA

Зверніть увагу! Rheinmetall – один із найбільших оборонних концернів, що традиційно робить ставку саме на танки й артилерію. Під час Другої світової війни компанія, яка тоді мала назву Rheinmetall-Borsig AG, перебувала під контролем нацистського режиму.

Її заводи, зокрема ті, що були захоплені під час окупації Нідерландів, Франції та Польщі, виробляли артилерію та боєприпаси для армії Адольфа Гітлера. Згідно з офіційною історією компанії, опублікованою у 2014 році, Rheinmetall також широко використовувала примусову працю в’язнів концентраційних таборів, зокрема Бухенвальда.

Коли журналіст заговорив про дрони, які Україна так ефективно застосовує проти російських танків, гендиректор Rheinmetall Армін Паппергер відреагував досить зневажливо:

• Він назвав це "грою в Лего";
• А також поставив під сумнів саму інноваційність українських розробок, стверджуючи, що мовиться не про технологічний прорив, а лише про дрібні безпілотники, які не можна порівнювати з технологіями Lockheed Martin, General Dynamics чи Rheinmetall.

Найбільший резонанс викликала репліка Паппергера про виробників дронів в Україні. Коли Шустер назвав Fire Point і Skyfall, які випускають сотні тисяч дронів на місяць для українських військових, Паппергер сказав:

Це українські "домогосподарки". У них на кухні стоять 3D-принтери, і вони виробляють деталі для дронів. Це не інновація.

Відповідь SkyFall не забарилася:

Якщо дрони, які роблять українські "домогосподарки", вибивають російські танки та артилерію… Мені здається, це тепер офіційно ера "домогосподарок",
– процитував компанію Саймон Шустер.

Менш лагідно відреагував президент Зеленський: "Якщо кожна домогосподарка України може виробляти дрони, тоді кожна домогосподарка може бути гендиректором Rheinmetall".

Згодом, після розголосу в соцмережах, Rheinmetall довелося відреагувати заявою в X:

Ми з величезною повагою ставимося до надзусиль українського народу, який уже понад чотири роки обороняється від російської агресії. Кожна жінка і кожен чоловік в Україні роблять неоціненний внесок. Особливої відзнаки заслуговує те, що Україна веде боротьбу надзвичайно ефективно навіть за обмежених ресурсів. Інноваційна спроможність і бойовий дух українців є для нас джерелом натхнення. Ми вдячні за можливість підтримувати Україну тими ресурсами, які маємо.

Танки перестали використовувати через українські дрони: в чому наша перевага?

Авіаційний експерт, директор з розвитку оборонного підприємства Анатолій Храпчинський у коментарі 24 Каналу наголошує, що сутність української інновації – не технологічність як така, а скорочення загрози і швидкість створення рішень для протидії. Багато рішень українських виробників базуються на доступних технологіях, адже відбулася демократизація технологій.

Храпчинський наголошує, що для Rheinmetall розробляють спеціальні чіпи та електроніку. А Україна при цьому використовує те, що доступно, адже ні Європа, ні США не передали нам необхідні технології.

Анатолій Храпчинський / Фото надане 24 Каналу

Український дрон-перехоплювач / Фото TechEx

Водночас сама Європа купує бавовняну целюлозу в Китаї, бо вона дешевша, каже експерт. Тому, на його думку, інтервʼю Паппергера – швидше про самокритику і загальні проблеми світового ОПК. Є й певна іронія щодо України, бо Україна знайшла рішення, поки Європа обмежена стандартами НАТО (STANAG).

"Наприклад, щоб перейти з бавовняної целюлози на деревну, потрібно переписати стандарти – а це складно і довго", – наголошує Анатолій Храпчинський і додає, що Паппергер дійсно підсвітив болючі питання.

Варто дивитися глибше на цю ситуацію, додає експерт: фактично Україна тимчасово закрила дефіцит компонентів через Китай і на цьому побудувала свою індустрію. І в певному сенсі Європа навіть заздрить, бо ми знайшли рішення, поки вони обмежені стандартами.

Загалом ця історія яскраво показує розрив між старою моделлю оборонної індустрії, що спирається на дорогі "класичні" системи озброєнь, і новою реальністю війни, де дешеві дрони можуть завдавати непропорційно великої шкоди техніці вартістю в мільйони доларів. Саме тому одна зневажлива репліка в інтерв’ю швидко перетворилася на репутаційний інцидент, який змусив концерн публічно реагувати.