Пролежали у землі 70 мільйонів років: у Франції виявили сотні яєць динозаврів

Знахідку виявили за складних умов: що про це відомо?

Розкопки почалися у жовтні. Дослідники вважали, що це буде звичайна кампанія на ділянці, відомій палеонтологам майже тридцять років. Але втрутилася погода, і земля перетворилася на слизьку багнюку. Тож, команда мусила неодноразово зупинятися.

Характерні для цього регіону мергелеві глинясті ґрунти ставали непридатним. Кожна дощова погода означала, що доведеться чекати кілька днів, поки земля не висохне та можна буде безпечно зняти наступний шар. У підсумку польовий сезон затягнувся до кінця березня, і команда не знала, яким буде результат.

Коли ж земля нарешті затверділа, палеонтологи почали оголювати горизонтальний шар породи, який не було видно десятиліттями. Осадові породи у ньому були щільнішими за навколишнє каміння та містили безліч фрагментів, що по-різному відбивали світло.

Спершу дослідники почали розчищати верхній шар ґрунту. Але як тільки команда заглиблювалася у цю ділянку заплави, щільність викопного матеріалу зростала. Шар продовжувався за межами наявної траншеї та зрештою зник на схилі пагорба, де подальші розкопки довелося б відкласти, доки не висохне ґрунт.

Команда палеонтологів місяцями боролася з дощем і слизькою глиною / Фото Musée-Parc des Dinosaures

Що ж зрештою дослідникам вдалося виявити?

Палеонтологи виявили скам'янілий шар породи, що містив понад сотню яєць динозаврів. Знайдені скам’янілості датуються періодом між 70 і 72 мільйонами років тому – самий кінець крейдяного періоду. Це означає, що яйця належать до заключного етапу існування непташиних динозаврів – безпосередньо перед їхнім масовим вимиранням. У ті часи регіон був великою тропічною рівниною з ріками та болотами, пише La Gazette de Montpellier.

За словами науковців, самки динозаврів зберігали яйця так само, як сучасні рептилії – викопували неглибокі ями, відкладали яйця групами та засипали їх рослинністю, піском чи брудом. Субтропічний клімат пізнього крейдяного періоду прискорив розкладання рослин, і це створювало тепло, яке сприяло інкубації.

Однак унаслідок регулярних повеней місця гніздування швидко засипалися землею одразу після того, як динозаври відклали яйця. Саме завдяки цьому крихка шкаралупа скам'яніла, а не розкололася чи зруйнувалася під впливом ерозії. Глинясті мергелі, які ускладнювали розкопки для польової групи, допомогли запечатати гнізда на десятки мільйонів років.

У чому полягає унікальність знахідки?

На одній ділянці виявлено яйця різних типів. Найпоширеніші з них мають ідеально круглу форму – вчені приписують їх титанозаврам. Ці довгошиї травоїдні завроподи були одними з найбільших наземних тварин свого часу. Окрім них, палеонтологи знайшли менші яйця з різноманітною структурою. Вони могли належати броньованим анкілозаврам або невеликим хижим тероподам.

Наявність різних типів яєць свідчить, що багато видів динозаврів регулярно поверталися на цю територію для розмноження. Вчені вважають, що місцева заплава пропонувала ідеальні умови ґрунту, багату рослинність і відносну безпеку від хижаків, що робило її привабливою для гніздування.

Вченим вдалося виявити яйця різних типів – найпоширеніші мають ідеально круглу форму / Фото Musée-Parc des Dinosaures

Чим особливе місце, де знайшли яйця динозаврів?

Історія цього місця дуже показова. Директор Музею-парку динозаврів Ален Кабо вперше виявив ці поклади скам’янілостей ще у 1996 році. Тоді чутки швидко розлетілися за межі наукових кіл, і приватні колекціонери почали розбирати оголені породи, виймаючи яйця та інші скам'янілості, перш ніж дослідники змогли їх задокументувати.

У відповідь Кабо збудував музей прямо на цьому місці. Сьогодні це водночас і дослідницький центр, і виставковий простір. Відвідувачі можуть спостерігати за розкопками, а докладна інформація про поточні роботи доступна на сторінці музею.

Все, що ми знаходимо в Мезі, має залишатися в Мезі. Моя ідея полягає в тому, щоб відвідувачі могли побачити розкопки, зрозуміти наукову роботу та отримати доступ до відкриттів. У сховищах і так достатньо прихованих колекцій. Тут я хочу, щоб цією спадщиною ділилися,
– каже директор музею.

За час існування тут уже не раз виявляли значні знахідки. Зокрема, у 1998 році команда знайшла найменше у світі 7-сантиметрове яйце динозавра, відкладене м'ясоїдною особиною. Відповідно до пізніших досліджень, воно може належати невеликому дромеозавриду.

А у 1999 році дослідники з музею та Другого університету Монпельє ідентифікували новий вид анкілозавра у тих же відкладах. Триметровий травоїдний звір зберігся у сірих мергелях стародавнього дна озера в оточенні решток черепах, крокодилів і риб. Можна було побачити не лише його скелет, а і шкіру зі щитовидними пластинами та великими шипами вздовж спини.

Який вигляд має Музей-парк динозаврів у Мезі: дивіться відео