Штрафи до 100 тисяч: чому лікарів карають гривнею за видані лікарняні

Українські лікарі в соцмережах почали скаржитися на отримання штрафів від Пенсійного фонду України щодо оформлених ними листків непрацездатності. Що про це кажуть юристи - Главред дізнавався у експертів.

Штрафи лікарів за листи непрацездатності - причина

У соцмережі Threads днями завірусилося відео сімейної лікарки з Кропивницького Олени Ларіонової, у якому медикиня розповіла, що отримала штраф від Пенсійного фонду України (ПФУ).

"На роботі отримала листа, де зазначено, що я у 2025 році порушила правила виписки лікарняного листа і мушу сплатити штраф. Тобто пацієнту Пенсійний фонд оплатив два робочих дні на 525 гривень, і я тепер маю повернути ці кошти Пенсійному фонду, оскільки порушено наказ МОЗ №1066, згідно якого я мала внести корекцію помилки не пізніше 5 днів", - розповідає у відео Олена Ларіонова.

Лікарка уточнює, що причина штрафу у невчасному відправленні даних до ПФУ про подовження лікарняного. Хоча, згідно з наказом, у разі підозрілого лікарняного, комісія має засідати не пізніше, ніж за 10 днів, але штраф отриманий через рік після оформлення лікарняного.

"Якщо ми з нашої зарплатні у 14 тисяч будемо ще кожному оплачувати лікарняний, то як лікарю захиститися, чи може Пенсійний фонд перевіряти лікарняний з такою давністю?", - запитує Олена Ларіонова. І додає, що тепер боїться виписувати будь-які лікарняні листи.

У коментарях до посту користувачі зазначають, що такі випадки не одиничні.

"ПФУ з минулого місяця почав дуже сильно перевіряти лікарні. Є лікарі, яких оштрафували на 6000 гривень", - пишуть користувачі. Також уточнюють, що суми штрафів сягають 67-100 тисяч гривень.

Главред звернувся по коментар до ПФУ і опублікує його після отримання.

Що передбачає наказ МОЗ №1066

В Україні продовжує діяти наказ Міністерства охорони здоров’я України №1066, який визначає правила формування медичних висновків про тимчасову непрацездатність та фактично регулює систему електронних лікарняних.

Документ запровадив механізм створення лікарняних в електронній системі охорони здоров’я. Відтепер саме медичний висновок, сформований лікарем у реєстрі, є підставою для автоматичного формування лікарняного листа.

Наказ чітко визначає, хто має право оформлювати такі документи, які дані повинні вноситися до системи, а також порядок відкриття, продовження та закриття лікарняного. Всі ці процеси відбуваються в електронному реєстрі медичних висновків.

Окремо документ регламентує роботу самого реєстру: перелік інформації, що вноситься, доступ до даних та їх використання для призначення страхових виплат. Зокрема, ці дані використовують органи Пенсійного фонду України для перевірки правомірності нарахувань.

Також наказ передбачає можливість використання паперових лікарняних у виняткових випадках — зокрема, за технічної неможливості роботи з електронною системою або в умовах воєнного стану.

Фактично наказ №1066 став основою для переходу України на електронні лікарняні та подальшого посилення контролю у цій сфері. Саме на його базі у наступні роки було запроваджено більш жорсткі перевірки та відповідальність за порушення при оформленні документів про тимчасову непрацездатність.

Що кажуть юристи

Адвокатка Адвокатського бюро "Івана Хомича" Олена Воронкова пояснює, що з 2023 року в Україні суттєво посилили контроль за оформленням лікарняних листів.

"З 2023 року законодавством передбачено більше контролю за діяльністю медичних закладів, зокрема щодо оформлення медичного висновку про тимчасову непрацездатність — простими словами, лікарняних листів", — зазначає вона.

За словами юристки, тепер відповідальність за неправомірно видані лікарняні покладається безпосередньо на медзаклади.

"Орган, який видав лікарняний лист, несе відповідальність у випадку, якщо такий лист видано без належних підстав або з порушеннями. Передусім — фінансову", — підкреслює Воронкова.

Вона уточнює, що територіальні органи Пенсійного фонду України, які нині адмініструють страхові виплати, ретельно перевіряють підстави їх нарахування.

"Підставою для вимоги про компенсацію виплачених сум може бути будь-яке неспівпадіння у документах", — додає адвокатка.

Серед найпоширеніших порушень вона називає "різницю в діагнозах і спеціалізації лікаря, завищені строки лікарняного, відсутність печаток чи помилки в реквізитах, а також відсутність даних в електронній системі щодо лікування пацієнта".

Окремо Воронкова звертає увагу на спірну практику перевірок старих лікарняних. "Є випадки, коли Пенсійний фонд вимагає компенсацію навіть за лікарняними, виданими до 2023 року, хоча тоді такого обов’язку у медичних установ не існувало", — каже вона.

Водночас юристка наголошує, що такі рішення можна оскаржити.

"Дії територіальних управлінь Пенсійного фонду можна і потрібно оскаржувати, якщо вимоги про повернення коштів є неправомірними, адже це прямо впливає на спроможність медзакладів надавати послуги", — пояснює вона.

Крім того, експертка нагадує про нові зміни до законодавства.

"У листопаді 2025 року було внесено зміни до закону про загальнообов’язкове державне соціальне страхування щодо порядку видачі та контролю лікарняних. Вони набудуть чинності з 1 квітня 2026 року", — резюмує Воронкова.