На Тернопільщині в глечику знайшли те, що пролежало тисячі років: археологи вражені знахідкою

Йдеться не просто про уламок кераміки чи сліди давнього поселення. Усередині трипільської посудини збереглися обвуглені зерна, і саме це дало їм шанс дійти до наших днів, повідомляє "Суспільне". Такі знахідки трапляються рідко, тому для дослідників це справді особливий випадок.

Що знайшли археологи?

У лісі поблизу Гусятина на Тернопільщині археологи натрапили на незвичну знахідку – в одному з трипільських глечиків збереглося зерно пшениці, якому, за попередніми оцінками, майже п’ять тисяч років до нашої ери.

Дивовижно, що можна знайти / Фото Unsplash

Про виявлення стародавнього зерна повідомила археологиня Яна Яковишина. За її словами, група дослідників працювала на території трипільського поселення біля села Суходіл, у Троянівському лісі. Саме там під час огляду пам’ятки виявили обвуглену пшеницю.

Вирішили оглянути трипільську памʼятку неподалік Гусятина, зробити візуальне обстеження. Коли ми приїхали, то виявили, що памʼятка розкопана, мабуть місцевими жителями. Були викопані залишки трипільської кераміки. І в одному з надбитих горщиків, на дні, збереглася пшениця. Вона обвуглена, бо горщик був в пожежі. Зернятка обвуглилися і тому збереглися, не згнили. По кількості це приблизно дві пригорщі,
– розповіла археологиня.

Фахівці вже передали зерно спеціалісту, який досліджує давні зернові культури. Далі його мають очистити, висушити та визначити, до якого саме виду належить ця пшениця.

Він має їх промити, посушити і визначити який це вид пшениці. Бо трипільці використовували різні види пшениці. Радіовуглецевим методом визначать точну дату існування цієї памʼятки. Знахідка насправді досить рідкісна, тому, що дуже рідко коли зберігається до наших часів зерно. Нам пощастило. Добре, що не пішов дощ, бо всю пшеницю би просто розмило,
– додала Яна Яковишина.

Працівник Гусятинського краєзнавчого музею Тарас Василик пояснив, що археологи вважають цю знахідку справді винятковою, адже під час розкопок зерно такого стану трапляється дуже рідко.

При розкопках таке зерно отримати важко. Воно в гарному стані, велика кількість, бо зазвичай знаходять по декілька зернин. Культуру знайшли поруч з суходільським трипільським поселенням, яке датується третім тисячоліття до нашої ери. Ми подамо запит, щоб хоча б частинку пшениці передали в Гусятинський музей,
– повідомив Тарас Василик.

Що відомо про трипільське поселення?

Українські трипільські поселення дедалі частіше привертають увагу міжнародних дослідників, адже нові наукові роботи змушують інакше дивитися на початки містобудування у світі, пише Futura. Частина археологів уже прямо говорить: великі поселення культури Кукутень-Трипілля могли бути найдавнішими прикладами добре організованого простору, який нагадує раннє місто.

Довгий час головним прикладом народження міської цивілізації вважали територію Месопотамія. Проте українські знахідки показують, що складно організовані поселення могли виникнути паралельно або навіть раніше в іншій частині Європи.

Особливий інтерес викликають трипільські мегапоселення в центральній частині України – зокрема біля сіл Майданецьке, Тальянки та Небелівка. Найбільші з них займали площу до 320 гектарів, а будинки там розташовувалися кількома концентричними колами.

Така структура свідчить, що забудова не була хаотичною – простір продумували заздалегідь. За різними оцінками, в період розквіту тут могли жити від 10 до 11 тисяч людей, а подекуди й більше.

Саме тому в науковому середовищі трипільські мегасайти дедалі частіше називають не просто великими селами, а ранніми низькощільними містами. Дослідники підкреслюють: це найбільші відомі поселення Європи IV тисячоліття до нашої ери, а можливо – і світу того часу.

Цікаві знахідки науковців

• У Швейцарії виявили речі зі Стародавнього Риму на дні давнього озера.
• А у Франції знайшли сотні яєць динозаврів, яким вже мільйони років.