/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F1%2F61a2863fec0e6db8911d6f23e11d7243.jpg)
Вперше за чотири роки: стратегічний резерв Кремля на війну тане на очах — розвідка
Війна / © ТСН
Золоті резерви Росії скоротилися у 2026 році приблизно на 15 тонн — до 2 311 тонн станом на початок березня порівняно з 2 326 тоннами у січні. Це найнижчий показник з березня 2022 року, що фіксує невпинне виснаження одного з ключових фінансових буферів країни.
Про це повідомляє Служба зовнішньої розвідки України у Telegram.
«Центральний банк РФ уперше вдався до продажу золота внутрішнім учасникам ринку у листопаді 2025 року — крок, який регулятор раніше принципово уникав, обмежуючись накопиченням металу. Відтоді продажі тривають, їхній масштаб зростає», — йдеться у повідомленні.
Механізм, що використовується, вказує на глибину санкційних обмежень, зазначає Служба зовнішньої розвідки України. ЦБ РФ обмінює золото на юані, а комерційні банки, які перебувають під менш жорсткими рестрикціями, реалізують метал на зовнішніх ринках, залишаючи виручку для підтримки власної ліквідності.
«Загальний обсяг міжнародних резервів РФ скоротився у лютому з 833,6 млрд до 809,3 млрд доларів. Утім реальна картина значно гірша: близько 300 млрд доларів із цієї суми становлять заморожені активи, недоступні для використання. Золото при цьому сягає майже 47% резервів, тобто фактично є чи не єдиним ліквідним інструментом, що залишається в розпорядженні Кремля», — йдеться у повідомленні.
Тиск на резерви, за даними відомства, зумовлений одночасно кількома чинниками: необхідністю покриття бюджетного дефіциту, відрізаністю від резервних валют через санкції та прагненням зберегти юаневу ліквідність для валютних інтервенцій. Усе це відбувається на тлі протилежної глобальної тенденції — більшість центральних банків світу продовжують нарощувати золоті резерви як інструмент диверсифікації та захисту від доларової залежності.
«Ця динаміка розкриває структурну вразливість російської фінансової системи. Золото перетворилося на короткостроковий замінник ліквідності, а не на стратегічний резерв. Паралельно зростає залежність від юаня та китайської фінансової інфраструктури — залежність, яку Пекін навряд чи вважає для себе обтяжливою», — резюмує Служба зовнішньої розвідки України.
Чого очікувати українцям у квітні
Читати публікацію повністю →
Читати публікацію повністю →
Читати публікацію повністю →
Читати публікацію повністю →