/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F432%2F1e56a85f29dad2ce4c7cc1fcda74af82.jpg)
Грузинський НПЗ відмовляється від нафти РФ: шлях до ринків ЄС
Нафтопереробний завод BSP в грузинському порту Кулеві, ключовий для енергетичної інфраструктури країни, розпочав свою роботу в жовтні 2025 року. Тоді ж, одразу після запуску, він прийняв першу партію нафти з Росії, а саме близько 105 340 тонн російської нафти марки Siberian Light, завантаженої у Новоросійську.
Проте вже у 2024 році вектор розвитку компанії значно змінився. Давид Поцхверія, генеральний директор та співзасновник BSP, повідомив про стратегічне прагнення повністю відмовитися від нафти російського походження. Ця ініціатива відкриває для заводу нові можливості, зокрема вихід на ринки Європейського Союзу, оскільки ЄС забороняє імпорт нафтопродуктів, перероблених з російської нафти.
Першим кроком на шляху диверсифікації стала угода на постачання нафти з Туркменістану, укладена кілька місяців тому. Однак на цьому шляху виникли неочікувані труднощі: залізничний транзит через Азербайджан, що є ключовим маршрутом до Грузії, стикнувся із затримками. Це ускладнило транспортування туркменської нафти, попри попередні домовленості.
Незважаючи на ці перешкоди, BSP не полишає своїх планів. Компанія активно працює над налагодженням залізничного сполучення. Успішне відновлення транзиту відкриє можливість не лише для туркменської, але й для інших альтернативних джерел, таких як казахська нафта, яку планується залучати на наступних етапах.
Ці зусилля спрямовані на те, щоб Грузія, яка майже не має власних запасів нафти, могла забезпечити стабільний експорт нафтопродуктів. У 2025 році країна вже розпочала експорт нафтопродуктів на суму близько $80 млн, тоді як імпорт російської сировини зріс на 1600%.
Наразі BSP наполегливо працює над налагодженням логістичних ланцюгів та диверсифікацією постачань, щоб остаточно замінити російську нафту та реалізувати свій потенціал на міжнародній арені. Успіх цього проєкту дозволить компанії експортувати свою продукцію до Євросоюзу, що стане значним кроком для економіки Грузії.
У 2025 році імпорт російської сировини до Грузії зріс на 1600%, що підкреслює глибоку залежність країни від цих постачань. Грузія, яка фактично не має власних запасів нафти, вимушена шукати зовнішні джерела для забезпечення своїх потреб та подальшого розвитку переробної промисловості.
Наприкінці минулого року Грузія блокувала азербайджанські вантажівки, що тимчасово ускладнило транзит. Тоді аналітик Тенгіз Аблотія з Georgia's Reforms Associates наголошував на важливості транзитного шляху з Азербайджану через Грузію як ключового елемента регіональної логістики.
Генеральний директор та співзасновник Black Sea Petroleum Давид Поцхверія у розмові з грузинським виданням Business Media наголосив: «Наше завдання — повністю замінити існуючу російську нафту. Спочатку ми працюємо з туркменською нафтою, а на наступному етапі плануємо використовувати казахську та інші альтернативні джерела».
Таким чином, перехід від російської нафти до альтернативних джерел є не просто бізнес-рішенням, а стратегічним кроком, що змінить енергетичний ландшафт Грузії. Цей шлях, попри існуючі виклики, обіцяє розблокувати доступ до нових ринків та сприяти зміцненню економічної незалежності країни.