ОАЕ готові до війни з Іраном за Ормузьку протоку: подробиці плану розблокування

Об’єднані Арабські Емірати закликають США до радикальних кроків і готові особисто вступити у війну з Іраном для звільнення Ормузької протоки. ОАЕ прагнуть вибити іранські сили з ключового водного шляху, попри ризики масштабної ескалації.

Про це йдеться у статті The Wall Street Journal.

ОАЕ мають намір долучитися до США та їхніх союзників у спробі силою розблокувати Ормузьку протоку, повідомляють арабські чиновники. У разі такого розвитку подій Емірати стануть першою державою Перської затоки, яка безпосередньо вступить у бойові дії після атак з боку Ірану.

Як зазначають співрозмовники, Емірати активно просувають ухвалення резолюції Ради Безпеки ООН, що дозволила б застосування сили. Водночас еміратські дипломати переконують США, а також країни Європи й Азії об’єднатися в коаліцію для відкриття протоки військовим шляхом. Один із представників ОАЕ зауважив, що іранська влада розглядає нинішню ситуацію як боротьбу за виживання і готова спричинити серйозні потрясіння у світовій економіці, блокуючи цей ключовий маршрут.

Формати участі ОАЕ у війні проти Ірану

За словами представника ОАЕ, у країні вже опрацьовують можливі формати своєї участі в операції — зокрема, йдеться про розмінування акваторії та надання іншої підтримки.

Крім того, деякі арабські чиновники повідомили, що ОАЕ виступають за те, аби США встановили контроль над островами у стратегічній зоні, зокрема над Абу-Муса, який уже близько пів століття перебуває під контролем Ірану, хоча на нього претендують Емірати.

У МЗС ОАЕ нагадали про ухвалену раніше резолюцію ООН, що засуджує атаки Ірану на міста країни, а також про рішення Міжнародної морської організації, яка розкритикувала закриття Ормузької протоки.

У відомстві підкреслили, що існує «широкий глобальний консенсус щодо необхідності збереження свободи судноплавства в Ормузькій протоці».

Чи вступлять інші країни Перської затоки у війну?

За даними джерел, Саудівська Аравія та інші країни регіону зайняли більш жорстку позицію щодо Тегерана і виступають за продовження війни до його ослаблення або повалення. Водночас вони поки не готові прямо задіювати свої війська. Бахрейн, який є близьким союзником США та приймає П’ятий флот ВМС, виступив ініціатором відповідної резолюції ООН, голосування щодо якої очікується 2 квітня.

Представники однієї з країн Перської затоки зазначають, що нинішній курс ОАЕ означає суттєвий перегляд їхньої стратегії. Дубай, як економічний центр країни, тривалий час мав фінансові зв’язки з Іраном. До початку війни Емірати намагалися виступити посередником між Вашингтоном і Тегераном — зокрема, це включало візит до Абу-Дабі іранського чиновника з питань нацбезпеки Алі Ларіджані, який пізніше загинув унаслідок авіаудару.

Наразі ж ОАЕ фактично підтримують підхід президента Дональда Трампа, який закликає союзників активніше брати участь у війні — особливо у питанні розблокування Ормузької протоки. Як повідомляло видання The Wall Street Journal, Трамп заявляв своїм радникам, що готовий завершити конфлікт навіть без відкриття протоки, переклавши це завдання на інші держави.

Ризики для ОАЕ через участь у війні та реакція Ірану

Водночас участь Еміратів у такій операції пов’язана з серйозними ризиками. Зокрема, це може призвести до тривалого загострення відносин з Іраном навіть після завершення бойових дій.

У відповідь Іран значно наростив інтенсивність обстрілів території ОАЕ. Після кількох тижнів відносного затишшя атаки різко посилилися: лише 31 березня було зафіксовано застосування приблизно 50 балістичних і крилатих ракет, а також безпілотників. Тегеран також попередив, що готовий знищувати критичну цивільну інфраструктуру будь-якої країни Перської затоки, яка підтримає операції проти нього, окремо згадавши ОАЕ.

«Вони можуть вступити в цю війну лише для того, щоб зіткнутися з більш агресивним Іраном, продовжити зазнавати ударів по критичній інфраструктурі та, ймовірно, втратити довіру інвесторів, а потім мати труднощі з відновленням відносин із сусідом — особливо якщо Трамп вирішить оголосити перемогу до відкриття протоки або до знищення іранських ракетних і безпілотних можливостей», — сказала експертка Вашингтонського інституту та колишня посадовиця Пентагону Елізабет Дент.

Чому ОАЕ вирішили вступити у війну?

ОАЕ, як і більшість країн регіону, тривалий час намагалися не втягуватися у конфлікт з Іраном як його безпосередній учасник. Втім, як зазначають чиновники, нині позиція Еміратів зазнала змін. До початку війни 28 лютого Іран сприймався як складний, але певною мірою передбачуваний сусід. Однак бойові дії продемонстрували іншу картину: за словами джерел, іранський режим почав діяти через залякування, завдаючи ударів по цивільних об’єктах, зокрема готелях і аеропортах у Дубаї.

Наслідком атак стало скорочення авіаперевезень і туристичного потоку, удар по ринку нерухомості та хвиля вимушених відпусток і звільнень. Крім того, під загрозою опинився ключовий імідж країни як безпечного «острова стабільності» в нестабільному регіоні.

У відповідь Емірати частково вдалися до жорсткіших фінансових і адміністративних заходів. Зокрема, авіакомпанія Emirates оголосила про заборону в’їзду та транзиту для громадян Ірану. Це стало продовженням рішень влади щодо закриття Іранської лікарні та Іранського клубу в Дубаї.

Найяскравіше зміна підходу ОАЕ проявляється в їхніх зусиллях відновити судноплавство через Ормузьку протоку. За словами чиновників, Емірати розраховують, що країни Європи та Азії, які наразі не поспішають діяти, можуть долучитися до розмінування та відкриття протоки за умови схвалення відповідного рішення Радою Безпеки ООН.

Водночас Росія та Китай можуть заблокувати таку ініціативу, тоді як Франція просуває альтернативний варіант. Попри це, навіть у разі провалу резолюції ОАЕ готові долучитися до військової операції.

Іран, зі свого боку, наполягає на постійному контролі над протокою, включно із запровадженням системи збору платежів за прохід. Країни Перської затоки побоюються, що дипломатичне врегулювання може фактично закріпити за Тегераном вплив на управління цим стратегічним маршрутом, тому виступають за його витіснення військовим шляхом.

Силовий сценарій може не відкрити Ормузьку протоку

Разом із тим, експерти сумніваються, що силовий сценарій гарантовано дозволить відкрити протоку. Для цього необхідно контролювати не лише сам водний шлях, а й території вздовж усього його 100-мильного відрізка, що, ймовірно, потребуватиме розгортання наземних сил.

«Я не думаю, що ми зможемо це зробити. Ірану достатньо просто зберігати загрозу для протоки — для цього їм потрібен один дрон, одна міна або один невеликий човен-смертник», — заявив конгресмен Адам Сміт.

Попри ці ризики, країни регіону, які підтримують військовий варіант, вважають його виправданим, з огляду на загрозу контролю над таким важливим маршрутом з боку ворожої держави.

Як зазначає співробітник Chatham House та ексрадник Пентагону з питань Близького Сходу Білал Сааб, приєднання до військової кампанії стане публічним сигналом підтримки з боку арабських країн і водночас розширить можливості для операцій проти Ірану та відновлення судноплавства.

ОАЕ володіють військовими базами, глибоководним портом Джебель-Алі та стратегічним розташуванням поблизу входу до Ормузької протоки, що може використовуватися як база для операцій під керівництвом США — зокрема для захоплення островів або супроводу танкерів.

Крім того, Емірати мають невелику, але ефективну авіацію, оснащену винищувачами F-16 американського виробництва, які вже брали участь у спільних операціях зі США в Іраку проти «Ісламської держави».

Також країна володіє розвідувальними безпілотниками та запасами американських бомб і ракет малої дальності, що можуть допомогти компенсувати дефіцит озброєння у США та Ізраїлю.

«Близькість до протоки означає, що можна об’єднатися і розмістити різні платформи для захисту судноплавства, а також завдавати ударів по іранських цілях на іншому боці затоки», — зазначив старший науковий співробітник Вашингтонського інституту Грант Рамлі.

Країни Перської затоки вимагають продовження війни США з Іраном

Наразі Білий дім вагається між можливістю переговорів та посиленням тиску, тоді як Іран погрожує сусідам ударами по об’єктах водопостачання та нафтової галузі у разі продовження агресії.

Трамп опинився перед критичним вибором щодо Ормузької протоки: вихід США з конфлікту з Іраном загрожує геополітичною катастрофою, масштабнішою за поразку у В’єтнамі. Експерти попереджають, що втрата контролю над протокою, через яку проходить 20% світової нафти, спровокує ядерні перегони в регіоні, глобальну рецесію та рекордну інфляцію. Найімовірнішим сценарієм аналітики називають посилення військової операції, оскільки самоусунення США зруйнує десятиліття американської доктрини на Близькому Сході та відкриє шлях для впливу Росії й Китаю.

Астронавт / © Pixabay Фронт / © ТСН.ua Ворожий дрон атакував Полтавщину / © ТСН Женя Галич / © instagram.com/ap.studioworks